Розділи
-
Ти дивилася в ілюмінатор і розглядала під'їзну дорогу до аеропорту. Все ще перебуваючи в стані шоку від зустрічі з Бакі, ти прийняла правильне рішення. Воно ще жодного разу не підводило тебе. Ти знову втекла. Прощання з Сарою було найскладнішим у цій справі. Але у неї вже давно…-
7,1 K • Completed
-
-
Ештон здався. Він до останнього нічого не хотів шукати прицільно в Каїрі, щось вишукувати і так далі. Пізнати місто як воно є, так би мовити. Але... Але. Каїр. Снідали вони в якомусь замизганому кафе... Зграя обідала, поки Ештон медитував у Некрополі. І, судячи з їх розповідей, нічого…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Міода прокинулась вночі. Вона зазвичай спить на спині, і це зіграло з нею злий жарт. Вона не могла поворухнутись. Шафа була привідчинена, і з неї наче виглядав якийсь монстр. Міоді було дуже лячно, вона намагалась заплющити очі, але марно. Монстр виліз із шафи. Він був високий, а всю…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Та Ештон дарма переживав, що у нього щось не вийде. Щойно Ештон відкрив очі, потягнувся і вишкрібся з-під ларів, він побачив Картера, ще сплячого, і його перемкнуло. Ештон повільно видихнув. Не розбудити Картера і не укласти з ним договір просто зараз - було складно. Ештон тяжко…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Вона — Україна Вона, запевняю вас, просто безмежно сонячна. Боявся за неї даремно — Вона гнучка. Десятки років на таких хуртовинах встояла, Що стала незламною сильна її душа. Я думав, не встоїть Вона, бо чуттєва, лагідна, Але правда в тому, хоч в неї жіночий…
-
190 • Ongoing
-
-
Вона була такою милою, сидячи за партою в своєму великому мішкуватому світшоті, та час від часу поправляючи пасма свого темного волося за вухо. Якби ж вона могла глянути на себе моїми очима…цікаво , вона б усвідомила всю свою безмірну красу? Вона б бачила свою безмежну…
-
354 • Ongoing
-
-
Я стою і дивлюсь на зорі на підвіконні, І проводить лихо пальцями по кімнаті. Я стараюсь тримати страхи свої в бавовні, Щоб вони не бігали босими по всій хаті. Я запалюю свічку полум'ям свого серця, Вона стогне і плаче, мабуть що замість мене. Намагаюсь відкрити давно заржавілі…
-
261 • Ongoing
-
-
Тіло може й не спливати. Але все-таки краще знати, За, що ти сядеш. За, що помреш. Квіти в останній вінок заплетеш. Нащо плакати, нащо жаліти. Краще далі щасливо жити. Легенди не вмирають ніколи. Зранку ми знову йдемо на роботу й до школи. Наші яскраві, палкі вуха й…
-
118 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 019 1 020 1 021 … 1 340 Next
