Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Довірливий карий, і віроломний блакитний

Алана зустріла його наступного ранку біля дверей, ще до того, як він встиг одягнути контактні лінзи. Сон і огидний сморід алкоголю не давали йому спокою, навіть коли він сприймав її появу повільними, млявими кліпанням своїх потворних, невідповідних один до одного очей. Але він не мав сил навіть на те, щоб відчути сором. Він чужими руками […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Смерть

– Хлопчик, який вижив, прийшов, щоб померти, – безкровні тонкі губи оголили небезпечні на вигляд зуби. Сміх був схожий на кректання потопаючого, з огидними шиплячими нотками. Настільки огидними, що навіть самі пожирачі раз у раз непомітно смикалися і здригалися. А можливо, вони просто були божевільними виродками. Але стоячи тут, у центрі величезного натовпу ворогів і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Два палаючих горіхових ока

Уві сні його засмоктувало у хиткі піски. Він не чинив опір. Хтось дбайливо поклав пелюстки квітів йому на закриті повіки, губи та ніс. З кожним вдихом Вілл занурювався трохи глибше, але йому було не страшно: він був не один. Він простяг руку назустріч чужій руці, що чекала, і зітхнув. — Через два дні йому зателефонували […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Один зелений, інший чорний

У групі спецпідрозділу було семеро, і лише в одного з них були невідповідні очі – одне зелене й одне чорне. Подібно до військових, психіатричне обстеження було достатньо інтенсивним, щоб Вілл переконався в поведінці та психічній стійкості чоловіка, навіть не розмовляючи з ним. Його небалакучість не дивувала: вперше він звернувся до Вілла тільки після опівночі, коли […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Два шахрайські небесно-блакитні ока

Щоб спіймати божевільного: потрібен божевільний? Два вбивства, жахливі за своїм методом і жорстокістю, викликали у всієї країни паніку. Ми пам’ятаємо Майкла Фроста, який націлився на своїх жертв і розвішував їх, як бурульки, до річниці смерті своєї половинки, і ми, звичайно, пам’ятаємо Чарльза Ганса, чия одержимість спорідненими душами спонукала його викрадати пари, щоб зібрати їхні невідповідні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

come on, baby, you got a license for love

[мале й дурне ау, де всі живі-здорові, Стів співає у групі Едді і не розуміє натяків до останнього]   Едді Мансон ненавидів правила. Дядько Вейн жартував бувало, що поки інші діти у пологовому будинку кликали на поміч, вперше зіткнувшись з жорстоким світом поза материним лоном, малий Едді войовничо розхитував стіни буремним кличем, який потім надихнув […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Одне зелене, інше— кольору морської хвилі

Ганнібал виглядав пом’ятим, якщо таке визначення взагалі було застосовне до нього. Це не було помітно ні в його ідеально зачесаному волоссі, ні в тюремному комбінезоні котрий був посередньо підігнати по фігурі. Ні, подібні речі лише надавали йому вигляду блаженства, відпустки, а не ув’язнення. Але якщо його щось і видавало, то була лінія його плечей, те, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Два милих ніжно-блакитних ока

У Ріби Долархайд-МакКлейн була шкіра насиченого кольору сепії та усмішка, здатна розсіяти морок. Її карі очі дивилися туди, звідки вона чула голос. Якби Вілл не знав про її сліпоту, то подумав би, що Ріба бачить його наскрізь. Можливо, бувши сліпою, вона бачила набагато більше за інших. Однак недостатньо. Недостатньо, щоб побачити Френсіса Долархайда. — Він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Два підступні блакитні ока

Фредді Лаундс чекала на нього надворі, коли він спускався сходами. Він знав це, оскільки камеру безцеремонно штовхнули йому в обличчя, спалах засліпив його на кілька секунд. — Вілл Ґрем, вийшов із відставки, щоб зловити вбивцю, — сказала вона, опускаючи камеру. При яскравому світлі дня він знав, що вона використала спалах, щоб дезорієнтувати його, дати собі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Алкоголь, відвертість, неочікувані зізнання

− Гаразд, я теж вже піду. Нам із дівчатами треба обговорити дещо секретне, хехе!  − Міна хлопнула себе по колінах і встала з–за столу, щиро посміхаючись. – Класно посиділи, але вже справді дуже пізно. Народ, давайте частіше так збиратися! − похитнулася, але схопилася рукою за край дивана і втримала рівновагу. – Давайте! – Кірішіма відсалютував […]FavoriteLoadingДодати до улюблених