Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Пролог

Я дивлюся на двері аудиторії Академії і нервово перебираю локон світлого волосся між пальців. Сьогодні тут особливо тихо і похмуро. Студенти, професори й асистенти, які зазвичай сновигають туди-сюди, в одну мить зникли, немов у цьому місці їх ніколи й не було. Я озираюся на порожні коридори й шумно видихаю. Хвилювання накочує хвилею нудоти й головного […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кладовище

По усьому кладовищу був чутний свист, між рядами старих могил стояла дівчина з лопатою та наспівувала якусь пісню.. На цьому кладовищі час не помилував пам’ятників та надгробків. Багато з них вже вкриті мохом, дрібними тріщинами, і мають малюнки та написи, які миттєво привертають увагу. Старовинні скульптури ангелів, хрести, та інші символи релігії вигравіровані на каменях, а вітер […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ перший

Наявні спойлери:     (((Якщо що в тексті, другій сцені, було використано і “they”, позначаючи, що стать точно не відома. Але це дещо проблемно перекладати, тому я просто взяла “він”, оскільки вони все таки припускають саме більш чоловічу стать. В инших випадках зі “they” я старалася просто переробляти речення в безособові максимально)))     Розділ: […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

estate, 1996

Даміано Давід раніше не бував в цьому магазині. В Вероні подібних було повним-повно з причини того, що найактуальнішим сувеніром, за думкою туристів, була книга, обережно запакована в подарунковий папір із принтом Колізею чи Пізанської вежі, із вишенькою на торті у вигляді червоного бантика. Самі ж місцеві читати особливо не любили. У список їх повсякденних справ […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пам’ять

Спочатку… був хороший день. Чи день був це? Азірафель не знав, але завчена фраза завжди крутилася на язиці. Під світлом небесних ламп визначити час було неможливо, і янгол перестав його рахувати вже через кілька тижнів. Робота Верховним Архангелом не була сильно складною, проте, враховуючи наміри Азірафеля, доволі кропіткою в плані спілкування з підлеглими. Тепер він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Покинувши стіни фортеці…

Ти намагаєшся піднятись, знову. Спробувавши цього разу тобі вдається лише трішки пошевелити своїми ногами. Опустивши голову вниз, через скло твого противогазу ти помічаєш як з твоїх грудей визирає ефес меча. Поглянувши на навершя, ти бачиш візерунок у вигляді факела. Належав він одному з офіцерів чи комусь званням вище – ти не знаєш, та і зараз […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

Час прокидатись… Тиша… Така лякаюча, але тобі вже рідна тиша. Рідніше неї для тебе був лише вітер, який вже декілька днів тероризує ці занесені піском руїни. Навіть пролежавши тут майже вічність ти все ще пам’ятаєш це місце. Кривава битва за цю фортецю, яка закінчилась хімічною атакою, досі стоїть у тебе в очах. “Можливо настав час […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Егоїстична примха

Брехати для Обіто – це просто. Так само, як дихати та вбивати. То ж, не було дивно, що для Обіто також було дивовижно просто зробити таку багатошарову маніпуляцію людьми, обставинами, випадками і випадковостями лише для того, щоб отримати дещо для себе. Щось таке егоїстично особисте. Заради цього він пішов ризикованим та самовпевненим шляхом. Але, все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти як…

Ти йдеш по полю сам, один Як той воїн що не чужий Ти чуєш вітер… Що не дурний Ти бачиш світ він не такий   Ти чуєш постріл… він не твій Ти бачиш блиск та бруд… не свій Ти відчуваєш це кінець але не твій… І розумієш що живий   Ти як Солдат що сам […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Порок. Історія 1. Даша

В кожному з нас живуть свої демони. І інколи вони беруть гору.FavoriteLoadingДодати до улюблених