Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Я навчу тебе.

Сквізгар та Токі були найкращими друзями ще з  молодшої школи, а почали вони дружити після того, як у третьому класі Сквізгар захистив Токі від тих, хто його ображав. І от, пройшло 6 років з того моменту, як вони почали дружити. З тих пір їх було не розлучити. І ось, Токі знову пояснює Сквізгару тему з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

estate, 1996

Даміано Давід раніше не бував в цьому магазині. В Вероні подібних було повним-повно з причини того, що найактуальнішим сувеніром, за думкою туристів, була книга, обережно запакована в подарунковий папір із принтом Колізею чи Пізанської вежі, із вишенькою на торті у вигляді червоного бантика. Самі ж місцеві читати особливо не любили. У список їх повсякденних справ […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вірш

— Мила, не обривай мені ти крила, Чуєш? Мила? В мене є власна мрія, Але вона ніяк не зрозуміє. Хочу бути вільна, Мати ціль та до майбутнього відкрита. Але маю з нею почуття спільне, Там де моя Батьківщина рідна. – Хочу подорожувати, творити, кохатися, любити… Але ти ж не відпустиш, Не дозволиш мені, мила? Відірвала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Остання ніч

Навколо тиша, і лише шелест вітру переривав її. Поле, яке колись служило для вирощування пшениці, перетворилось на полігон. Все навколо було спалене і покрите чорним попелом. Дві фігури виділялися на цьому похмурому фоні. Одна з них лежала на землі, а інша нависала над нею. Холодне лезо ножа торкається моєї блідої шиї, Я відчуваю як вена […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

6

– Що відбувається??? – не вірячи своїм очам запитав омега, закутавшись в тоненьке простирадло.   – Нахіба ти так кричиш? – ледве розліпивши одне око, сонним голосом запитав альфа, перевернувшись на інший бік, відкриваючи вид на широку спину та підкачений зад.   – Нахіба? НАХІБА??? Якого хріна я голий? ЯКОГО ХРІНА ТИ ГОЛИЙ? – не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

З радістю зроблю це знову

Анотація «Привіт… Драко», – вагаючись порушила тишу Герміона, ледь посміхаючись. «Герміоно», – тихо відповів Драко, майже пошепки. Вони стояли, не зводячи один з одного очей, намагаючись не згадувати ті часи, коли притискалися одне до одного і шепотіли ніжні обіцянки, або те, як ідеально поєднувалися їхні губи під час першого поцілунку, або, як їхня шкіра торкалася […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Переможець має бути лише один

– Ти чуєш це? – тихо запитує він. – Замовкни, – шикаю я. У кутку досі слабо світяться пластини. Я мовчки вказую на них дванадцятому і він похапцем закидає їх камінням. Одразу ж стає темно та холодно. Ми сидимо не рухаючись. Я прислухаюсь до кроків. До нас прямує троє трибутів. Це не добре. Нам не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

п’єса про дві жахливі країни

Дія перша. Вересень 1938. Типова зала для геополітичних обговорень. Чехословаччина: Цей псих хоче загарбати мої території! Британія: Ми глибоко стурбовані цим, Чехословаччино, але ми не хочемо ще однієї Великої війни. Ческо, це всього лише Судети, нещасна область, до того ж повна німцями. Тобі, що, шкода? Чехословаччина: Якщо він захоче інші мої території? Британія: (задоволено помахує папірцем) […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Присвячується китайським новелам

Це було дивно. Шоу намагався стримати стогін, проте наступний різкий поштовх вибив з нього увесь контроль. Ґонг змовницький усміхнувся перш ніж повернутися до його шиї. Він наче урятував увесь світ. Він має хеппі енд зі своїм коханим. Шоу чіплявся за цю думку між поштовхами відчуваючи, як розриває його нутрощі. На ранок має бути важко сидіти. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я тебе любив. Любив твою яскраву, як сонце посмішку, любив твоє до нестерпності волосся, любив твої дурні жарти, хоч вони і були занадто тупими, але все ж, вони змушували мене посміхатись. Любив твою натуру, твою енергію, яку ти випромінював. Ми, як дві краплі води, але водночас, ми різні. Різнойменні полюси магнітів притягуються, а однойменні – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених