Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Так задушливо

— Я більше не погоджусь на фільм, який запропонуєш ти, шкідник. — пробурмотів Динобот, краєм ока дивлячись на Реттрепа. Низький хлопець сидів поруч з ним, пильно вдивляючись в екран. Світ від ноутбука відсвічував на лице Реттрепа, роблячи його блідим, а ластовиння майже не помітним. Виглядало так, наче йому було справді цікаво споглядати розвиток подій. Або […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Будешь моїм

Хван розтягував Лікса. Було чути тихі, томні стогони. Хьонджін зітхнув, він сам не зрозумів як прикусив свою нижню губу. Відчуття наче всі приємні відчуття поглинули його. Збудження? Напевно…чи ні, сам не знаю. Ліксі звивася. без смазки відчуття в середині було у нього не самі приемні. Так гаряче чи то від пальців Хьонджіна так чи можливо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Непередбачені зміни

Пробудження було не з приємних. Ще не встигли повіки очей розплющитися, а зіниці побачити світло, як Люпин відчув, що на нього вилилося майже повне відро води і почулося співоче: — Доброго ранечку, Муні! Збирайся на сніданок! Негоже в перший же день все проспати!— це був Блек. Блек якого він любить. Блек якого він зараз своїми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В думках лише зірка

Перший вечір в Гоґвортсі проходив, як зазвичай, традиційно. Почалося все з перепалки зі слизерином. Голосні крики, нецензурні вирази, яскраві порівняння, мальовничі прокльони та багатообіцяючі погрози. Дякуючи Мерліну, вони не дійшли до непрощених заклять. Після такої, всім вже звичної сцени, у двох великих умів грифіндору вже швидко намалювався план, як краще псувати зеленим життя. Староста школи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Маленький секрет

На виході з будівлі туман вдарив мені по обличчю, ніби так бажаючи дати ляпаса, що навіть із такою слабкою зброєю, як дрібні краплі води, стриматись було неможливо. Я поставився до цього з розумінням. Ми вбили декілька десятків хлопців з банди, яка нічого не означала. Мафія могла полишити їх у спокої, але холодно вирішила завдати удару […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 3 – Ось і ти.

 Весілля продовжувалось, але тільки для найсильніших. Батьки вже гнали дівчат до дому, а жінки не витримували і йшли з туда намагаючись тягти за собою веселих чоловіків. Остап також вирішив піти до дому. День був справді дуже насиченим.  Ночував він з трьома своїми товаришами в будинку одного з них. Чоловіка звали Йосип. Він мав років двадцять […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 4.

Хлопці вже були в дорозі, а прямували вони саме до Мінхо, який жив у районі поблизу батьківського дому Джисона. Це було затишне місце, Мінхо подобалося жити тут самому, але часом було так одиноко і хотілося вити вовком. Йому так хотілося, щоб хтось був поряд – постійно, міг його підтримати в складну хвилину, окрім Хана та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 2 – Танець.

-О Юстю, – промовила подруга до дівчини коли та підійшла – скажу так. Ти нічого не пропустила. -Ну ось і добре. -Але у мене до тебе питання. Хто отой чоловік що стояв біля тебе? Він так на тебе дивився! Жодний хлопець, якому ти відмовляла, так не робив. -Ну й очі у тебе. Він друг нареченого. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ідилія Мародерів

Перший день осені. Ще не холодно, по відчуттям так ще й і досі літо. Легкий вітерець пестить коси і шепоче про те, що його чекає відповідальний рік. Скоро повноліття, останній курс, остання поїздка до Гоґвортсу. Якщо ще хоч на мить заглибитися в свої думки, то можна в них потонути і тоді ніяке ясне сонце за […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вибачайся щиро

  “Я думаю про смерть так часто, що це відчувається, наче спогад.” Тільки, от, для мене це і є спогад. В дитинстві я завжди хизувався своїм прізвищем, бо воно звучало неймовірно класно, наче я з роду аристократів. А потім це саме прізвище стало моїм прокляттям. Файно бути Афтоном! Вже кілька років для суспільства я – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених