Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Кошачий погляд

«От холера» – в думках промовила я, дивлячись на повз проїжджаючий автобус, який їхав до мого села. Ну от що поробиш, автобусів до села більше не буде… Я натягнула свій шарф трішки вище підборіддя та рушила у бік своєї домівки. Йти було не так далеко, всього чотири кілометри, але на такому холоді цей шлях відчувався […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Втіха

Цей дім стояв окремо від всіх. Ближче до смуги темного і малопривітного лісу який простягнувся від північного боку містечка й аж на самий захід, де все рідше зустрічалися поселення, адже рельєф поступово змінювався і ставав все складнішим. Змішуючи в собі круті пагорби, що переростали в гори, а також різкі схили та таємничі низини, що утворювали […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 0

  Ключ у замку квапливо повернувся і двері відчинилися, запрошуючи власницю до помешкання. Вона скинула свої туфлі в коридорі, залишила сумку і не вмикаючи світла попрямувала до вітальні. Незабаром стане зовсім темно, але зараз, у сутінках ще можна розрізнити силуети меблів у приміщенні. Вона важко опустилась на канапу і заплющила очі. Трохи в тиші та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гроза повертається

В ту ніч хвилі прибережного моря здіймалися вище, вдаряючись о чорні скелі, що були щитом для острова. Небо, вкутане у темні важкі хмари, нещадно поливало дощем, а грім та блискавки вдаряли цілу ніч, порушуючи спокій жителів Півмісяця. Гроза посеред зими- поганий знак. Останній раз таке явище було помічено рівно сто років тому, у ніч перед […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Все було ідеально. Я не зважала, що однокімнатна підвальна квартира була за розміром як ванна в моєму минулому домі. І те, що скоро мені потрібно буде знайти роботу, щоб підтримувати себе, також не було проблемою. Все було ідеально, тому що я нарешті покинула той пекельний дім, який звикла називати «своїм». Я нарешті була вільною. І […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1 ” В’язниця “

Сіре небо затягнулося хмарами, мовби шаллю покрило небосхил. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли на цьому далекому від всього сущого острові, з’явиться хоч один промінь благодатного сонця. Тут усе страждає від мороку. Люди, рослини, тварини… І я у тому числі. Моя роль у цьому житті вирішена наперед. Стати покірною полоненою королівських порядків. Не показувати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знайомство двох божевільних

Полум’я на рані незнайомки швидко розрослось і охопило не тільки її тіло, а й усього Доктора Стренджа. Але чоловік не відпустив жінку. Вонг, виставивши руки вперед хотів нейтралізувати вогонь, але Стівен зупинив його. – Почекай. – Що це? – Воно не вбиває. Дивись, – герой кивнув у сторону рани дівчини. Вона повністю затягнулась. Але що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Підступність

Неділя і знову служба. Аромат пахощів, від яких пересиха в горлі та гул натовпу. Незмінне поколювання, що обпікає кожну клітинку тіла та пульсація у скронях. Пройшов майже тиждень і нарешті демон зміг повністю відновити своє тіло. Навіть шрамів не залишилося на нездорово блідій шкірі. Тому тепер опинився тут, аби зробити щось… Дещо підступне. Простіше кажучи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На залізних крилах у Новий світ

Повітряні потоки розрізали величні залізні крила літака, який, хоч в середині здавався досить великим, але на фоні блакитного неба був не більше за крихту хліба, яку зазвичай недбало змахують зі столу якогось задрипаного кафетерію. Майже всі пасажири економкласу мирно спали: хто взяв із собою дешеву надувну подушку із масмаркету, деякі натягнули на очі маску для […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ефектна поява

Брілл ходив двором Йоррваскра туди-сюди, переносячи дрова з однієї купи до іншої. Він окинув оком гору ще не рубленої деревини і тяжко зітхнув. В нього попереду багато роботи. Чоловік взяв сокиру та, витерши замащеним рукавом піт з лоба, подивився на небо. Роздратовано пирхнув. “Знову захмарило. Зараз дощ буде, голову на відсіч даю. Трясця його матері! […]FavoriteLoadingДодати до улюблених