Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Візьми мене, доле, за руку

Візьми мене, доле, за руку  Й веди по своєму шляху. Зірви по дорозі муку, Якщо це так треба для сну. Не кажи про гірку розлуку: Знатиму — не засну. Я краще розчавлю отруту Й безсила впаду у росу.        FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ другий

Більшу частину дню я пролежала на ліжку, пишучи якусь фігню у своєму щоденнику, або гортаючи стрічку в інсті. Десь в п’ятій годині, я вирішила одягнутися, зробити мейк і вкласти своє волосся. Вбрання обрати було дуже легко. Я одягнула білу до колін сукню з пишними рукавами біля плечей. Золотий пояс міцно затиснув мою талію. Низ сукні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 3

Для більшої переконаності я вичікую до вечора і тільки тоді здійснюю втечу. Уявивши себе героїнею третього “Астралу”, я розбиваю гіпс на ногах об ніжку ліжка. На жаль, переломи ще не до кінця зрослись, тому спочатку ходьба моя супроводжується жахливим хрускотом незміцнілих кісток. Лазарет практично пустує. Ті поодинокі Ріт Зієни, що трапляються мені на шляху, не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Колискова

Надобраніч моя маленька, Хай присниться як літає лелека. Спи спокійно, спи тихо сьогодні, Ніби не стукають в вікна нам бомби. Хай присниться що птахи на крилах, Принесуть нам весну й клаптик миру. Тихий місяць спуститься з ночі. Він на вушко тобі прошепоче: “Спи спокійно. Ти завтра проснешся. Завтра стане на крапельку  легше. Згасне біль у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перший рік: Гоґвортський експрес

Ремус знов почесав голову, потім ніс, який все ще кровив. Це продовжувалося з вечері минулого дня, коли один хлопець вдарив його. Якщо чесно, Ремус вдарив його першим. Але цей хлопець – Малкольм Вайт – був вдвічі більший, ніж Ремус, і до того ж чотирнадцятирічним, тобто на три роки старший. Малкольм пожартував, що Ремус піде у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Дорогий інтим

Прохолодний вітерець ласкав щічки кожного, хто наважився вийти на двір, бо та краса, що коїлась там, могла і вбити. Хмари великими клаптями утворювали дивовижні силуети. Хоч лежи вічність на траві і роздивляйся кожну пухнасту шайбу, яка змінює свою форму весь час через пориви вітру. То був четвер. Величний четвер перед прес конференцією Еммануеля Макрона та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Туманна облога

Туман на місто спускався, Холодний густий та димний. Умань м’яко оборонявся, Ліхтар – зброя, щит – шум машини. Кілька будинків вже пали в бою. Залишись тіні лиш сірі. Ця доля чегає на нас з тобою, Ми втечемо в мури надійні. На це місто спустилися хмари, Хочуть з собою забрати на небо. Але ми з тобою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тривожність

Крадеться дощ до моєї голови. Все голоснішими й голоснішими краплями. Скло захищає мене від грози, Та вона поруч щоб там не трапилось. Я слухаю як розбиваються краплі, Я бачу блискавки відтінь в мені. Це стихія, її не стримати раптом, Вона існує сама по собі. Їй фіолетово що буде завтра. Вона в моменті, в гармонії дій. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Літо, 1971: Дитячий будинок Святого Едмунда

Субота, 7 серпня, 1971 Він прокинувся в темряві. На початку серпня в кімнаті, в якій його замикали, було спекотно. Хоча його, напевно, лихоманить. В нього завжди підвищена температура наступного ранку. Раніше його замикали у кімнаті з вікном, але декілька місяців тому йому вдалося розбити його, і тільки завдяки решітці він не втік. Він чув, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 2

POV автор – Який жахливий світ новий! – до Джека, який забився в найтемніший кут провулку, хтось підходить. Він бачить тільки ноги в чорних джинсах і на доволі високих каблуках. – Дай-но здогадаюся. Вбив не того, кого треба було, чи не так? – Йди геть звідси. Як ти взагалі мене знайшла? – Джек піднімає голову […]FavoriteLoadingДодати до улюблених