Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Лісовий привид

Коли вони вже були за метрів 400 від будинку, вони сповільнили хід. Сонце вже йшло до заходу. – Що ж, час тобі виконати другу частину домовленості, люба, і розповісти, що ж це за така людина, що була настільки зацікавлена в мому годиннику. Емма йшла впевнено і твердо, дивлячись вперед, і ніби уникаючи зорового контакту з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Закинута хатинка на вулиці безім’янній

На дорозі з лісу не видно було жодної людини. Емма ступала попереду по скутій памороззю дорозі, Кілліан Джонс йшов за нею. Вони вже йшли довгенько, і попереду ще була значна частина шляху. Дорогу обступали густо переплетені плоти, які відгороджували поля і сади від дороги. Сонце вже стояло досить високо і немилосердно пекло. – Я залишила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зелені зарості

Це був приємний прохолодний ранок. Сонце тільки ось-ось мало показатися. — Зараз нам потрібно йти прямо вглиб лісу, – хлопчик, років тринадцяти, йшов попереду, весело підстрибуючи. Він був щиро здивований, чому б люди платили за те, щоб він влаштував їм прогулянку до «місцевої відьми», але, оскільки  йому мали заплатити доволі-таки кругленьку суму, він розумів, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Найсправжнісінька відьма

– Капітан, я маю чудові новини! Сам капітан сидів на свому кріслі та знервовано розглядав якусь карту, було видно, що він не міг зосередитися на своїх думках. – Я знайшов дівчину, про яку ви казали! Джонс підняв очі, пильно вдивляючись в обличчя Смі, поки той продовжував: – Точніше, я знайшов не її, а дорогу, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Блеф

Невеликий срібний годинник, який вміщався в її маленькій руці. На задній кришці були вигравіювані ініціали B.J. Несподівано з палуби почувся шум. Хтось ішов сюди. Дівчина зі швидкістю блискавки почала запихати всі речі, які вона витягнула, назад у скриньку, ніби вона начиняла м’ясом великий пиріг. А годинник поклала у внутрішню кишеню свого плаща. – Чи то […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір

Пізній вечір.  На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо, хоча й досі залишається його частинкою. Що ж може подивимось уважніше, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пані

Ти — вкраплина свіжої роси, Ти — подих прийдешньої весни, Та цей подих не для мене, Що летить у височинь до неба. Ти — русалка на березі пісків, Яку викинуло подалі від морів. Ти розквітаєш, немов би бузок, Ароматом п’янким наповниш садок. Ти — сонце під час літньої спеки, Ти — одвічне почуття безпеки, Яке […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Любчик

Висновки, які робить Кібом дорівнюють числу наближеному до «я з’їхав з глузду, привітайте, хлопчики і дівчатка». Перше, що розуміє молодший, що Кім Джонгхьон  – ще та зараза. Тепер не проходить і дня, щоб цей янгол, що пав з небес, не назвав Кі «любчиком». Неважливо, де вони, з ким і в якій обстановці. Старший не впускає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Смертна гра

!!Попередження!! Це моя перша спроба написання фанфіку, то ж  я буду помилятися багато в чому. Я прошу щоб ви написали мені якісь поради до цього, та поправляти мене у помилках ❤Дякую за читання❤ Пролог Це був звичайний день для двох сестер, та обидві ми були чимось роздратовані. Вища, та старша сестра, мала довге блакитне волосся […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Весняний фотосет

Колтон Кнайт (ОС)/Фрея Хавторн (ОС) Двоє студентів одягались у вуличний одяг. Фрея хотіла оновити колекцію фото. А весняний ліс був прекрасним місцем для цього. І оскільки Колтон зараз був у неї в гостях – став її партнером. — Ти взяла ключі від квартири? — запитав хлопець. Фрея кивнула, паралельно взуваючи кеди. — Виходимо. *** Ліс […]FavoriteLoadingДодати до улюблених