Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

SeungBin

Синмін вже третій рік працював офіціантом в цьому елітному ресторані. За цей час він отримав два диплома: бакалавра та магістра історії. Він не думав, як він може продовжувати розвиватись в цьому напрямку окрім як проводити заняття для учнів, абітурієнтів і навіть студентів. А в ресторані робота відносно стабільна, платять достатньо і приємний колектив. Нечасто можна […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я знаю його ім’я

Минув тиждень, як Джісон прийняв рішення залишитися у місті Х й чекати поки прокинеться людина, якої він імені навіть не знав. Лікарі погодилися не звертатися до поліції із цією справою, але все ж таки чутки по маленькому місту ходили швидко, і ось сьогодні поліція сама завітала до лікарні, вони запитали про стан невідомого, та вирішили […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

І що йому робити?!

Йшла вже 10 година дороги, Джісону не вперше було їхати так довго, йому це навіть подобалося, йому ніхто не дошкуляє, над головою зірки, він відчуває себе самим у всьому світі.. Фари освітлюють дорогу в темноті, повз його проїжджають на шаленій швидкості автомобілі, в салоні пахне ваніллю й ще чимось, що нагадує аромат у пекарні, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Океан

З Мінхо завжди було тепло. Навіть попри те, що годину тому вони отримали досвід першої сварки. Джісонові мурашва пробіглась по спині, коли безсмертний зарився носом десь у вигин його шиї та тихенько зітхнув. Хан перебирав у пальцях його руді пасма з вже трохи відрослим чорнявим корінням. Історія Мінхо вимальовувалась повільно та неясно, а Джісон розумів, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зіткнення

Хан Джісон був закоханий. Зранку враження, вже трохи змазані у свідомості, все ще миготіли яскравим шквалом. Він раз у раз зависав за ранковими ритуалами, коли в голові раптово спалахували сцени минулого вечора. А потім ледь стримав писк, затиснувши рота рукою, коли помітив нове повідомлення від Мінхо із побажанням доброго ранку. Звісно, він пам’ятав їхню розмову, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Стрибок

Хоч пункт їхнього призначення був аж за містом, їхали вони на диво недовго. Була десь третя ранку і чим далі вони від’їжджали від центру, тим рідше траплялося побачити когось мандруючого нічними вулицями. Джісон провалився у дрімоту, а Мінхо вже встиг подумати про те, щоб не будити хлопця. Однак лиш варто було автівці загальмувати, як Джісон […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Крок

– Ти напівкровка. Слова ніби розщеплювалися ще до того, як торкнутися свідомості Джісона. Вони сиділи на тротуарі брудного бокового провулку, куди виходили задні двері клубу. Над головами самотньо височів жовтий вуличний ліхтар, вихоплюючи їхні силуети з темряви. Хан оббіг очами освітлений клаптик асфальту перед собою, старанно напружуючи звивини. Мінхо сидів поруч, плечем до плеча, а […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кислота

Фелікс сидів на стільниці біля мийки у куті, поруч на стіну спирався Чанбін, а Мінхо неподалік підпирав плечем одвірок крихітної кухні. Притихлий Хьонджін стояв, спершись спиною на холодильник, і ніхто не помічав, як нервово сіпалося його коліно. Ніхто, окрім Мінхо. – Тобто, тільки оці двоє, Чонін та Синмін, входять у найближче оточення Бан Чана? – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тінь

– Фелікса розкрили. Новобранці були засланими козачками, – замість привітань почав Хьонджін, тільки-но Мінхо з’явився у дверях. – Зараз вони з Чанбіном відбились, вже їдуть сюди. Це ти в цьому ходив на зустріч з Джісоном? – Хьонджін оцінююче окинув оком вбрання напарника. – Який несмак. – Хвіст? – Мінхо звів брови, пропустивши зауваження повз вуха. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знахідка

– Я дістав інформацію про його батьків. Ні, не через Синміна, я не закінчений ідіот. Знав би ти, чого це мені коштувало. Ти тепер мій боржник, крихітко. Так, мої здогадки підтвердилися. Хоча б спробуй, раптом це твій шанс? Тобі всього-на-всього треба перевірити зв’язок, – Хьонджін швидко шепотів у слухавку, наскільки це дозволяв шум у барі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених