Перед очима відкривався краєвид на аеропорт. Погляд було прикуто до літака на найближчій злітній смузі, який уже був готовий до відльоту. Серце стукотіло у вухах. Стояла тиха літня ніч. І сьогодні він назавжди втратить те, що було йому дорогим до нестями.
This is the time
Where everything ends
This is the way our
Love descends
On a silent night
When our love just died
Він так і не зміг сказати йому про свої почуття. А тепер вже надто пізно. Усередині ніби щось зі скреготом ламалося і осідало скляними уламками. Весь той час, що вони провели окремо – лише його особисте досягнення. І його гордості – він просто замкнувся у собі і жодного разу не дав зрозуміти, що ж насправді відчуває. Не дав зрозуміти, наскільки йому боляче. Чортів боягуз.
Було простіше вдавати, що нічого не було. Переконати себе у тому, що все було брехнею, обманом… тупим пранком, що затягнувся.
Не згадуй – не згадуй – не згадуй.
Set the spirit free
When love is the lie
On a silent night
When our love just died
In for the kill
Never look back
Перші злі сльози пробиваються назовні. А якби він знайшов у собі сили? Якби перестав ховатися і набрався сміливості на розмову?.. Якби. Занадто багато цих чортових «якби». Адже бачив тугу і занепокоєння в його очах, як він шукає його, гарячково чіпляючись поглядом за обличчя оточуючих. Але він вважав за краще думати, що йому здалося. Адже так буде простіше.
Як багато він втратив і вже ніколи не поверне?
And you’ll never know
All the things that we lost
how much I could
have loved you
no matter what the cost
Він полетить. І ніколи не дізнається про його почуття. Це буде правильно,так? Сльози повільно креслять доріжки на блідому обличчі. Він не впізнає, він буде далеко і щасливий без нього. Він буде щасливим. У руках нервово тремтить смартфон. Залишилося тільки поховати всі спогади.
Виділити. Виділити. Виділити.
Змахує сльози з екрану.
Видалити. Видалити. Видалити.
Плечі тремтять від ридань. Повільно осідає на землю, підвиваючи, як поранена тварина. Чому так боляче, чому, чорт забирай?! Літак піднімається в чорне небо.
don’t ask me ’bout forgivness
I couldn’t bare the pain
I keep my dignity until the end
Він вважав за краще вбити себе живцем, вирвати всі спогади з коренем. Тільки чому біль такий, наче він вирвав собі серце?
Скручується в клубок, намагаючись вгамувати біль усередині і ковтає гіркі гарячі сльози.
“Прощавай, Ланга.”
Стояла тиха літня ніч.
on a silent night
when our love just died
in for the kill
too tired to fight
Додати до улюблених