-Ну як тобі моя сестра? Сподобалась? Зараз подивимось чи тобі сподобаюсь я? – Ваас приставив пістолет до голови Джейсона. – Якщо будеш слухняним не закінчиш як дружок Кіт…
-Я зрозумів, виродку. – Броді слухняно став навколішки…
-Будь ніжним, а то твої мізки розлетяться як пташиний послід.
Джейсон зробив усе як сказав Ваас. Довівши його до найкращого оргазму в його житті. У Джейсона ця ситуація викликала неминуче бажання кінчити тому він і собі надрочував.
-Ух як ти завівся?! Дуже вміло. Справді, тут я тебе маю похвалити все на найкращому рівні. Ти й справді не слабкий. – Ваас задихаючись все нахвалював Джейсона.
-Ти можеш опустити пістолет? – Броді з заляпаним лицем дивився на Вааса, щоб той змилувався.
-Я не можу тобі повністю довіряти. Не думаю, що ти мені пробачив вбивство братчика… тож залишимо все як є. Продовжимо..
Джейсон Броді покірно, забувши про свою мету, виконував усі накази властивого Вааса. Він знову став маріонеткою у чужих руках. Той не довгий час, коли він відчував себе героєм, рятівником кудись розвіялися…
-Цитра тебе використовує… Думаєш ми просто так розійшлися? – одягаючи штани поверх голих ніг. Ти думаєш перший кого вона нацьковує на мене?
-Що..?! – здивувався подумки Броді. – І що? – натомість запитав Джейсон. – -Це щось міняє? Ти проклятий садист і вбивця. Люди для тебе – товар, який приносить великі гроші, або викидаються на смітник як гнилий помідор з прилавку.
Ваас стояв все ще напіводягненим, зате з пістолетом, який він не випускав і під час сексу.
-Ти виявився трішки… трішечки сильнішим, ніж твої попередники. Вони і доби не прожили… бідолахи… Подохли як твій братик. – Ваас вискалив зуби.
-Ти! – Джейсон зірвався з імпровізованого настилу, що слугувало ліжком, та наблизився в притул до Вааса.
-Ч-ч-ч-ч! – Ваас продемонстрував пістолет. – Ти забув?
-Не забув. Як би ти хотів, то вбив би мене так само швидко як інших. І, навіть, після того як попав у полон, але чомусь ще живий? – Джейсон все наступав, а Ваас відтупав поки не вперся стінку хатинки.
-Що ти хочеш почути, що ти особливий? – Ваас здивовано підвів брови. – -Думаю ти уже чув це від моєї сестри.
-Дійсно ви родичі. – Джейсон зупинився та звів погляд десь в стелю хатинки. – Єдине, що я хочу, то врятувати своїх друзів та звалити з цього проклятого острова!
-Мрій…мрій. Правда якщо я зіпсую товар, то не зможу його продати. – Ваас знову наставив пістолет на Броді.
-Знову?! – Броді скривив губи в гримасу.
-Ти повернешся до моєї сестри і вб’єш її, якщо вона не захоче повернутися до мене. Ти ж розумієш, що в іншому випадку всіх твоїх друзів я вб’ю. Ти гадаєш я не знаю, де ваше лігво? Доктор вас не захистить.
-Ваас!!!
-Ти не хвилюйся так, відпочинь. Тобі ще працювати ввечері. – Ваас покинув кімнату.
Джейсон Броді уже зранку направлявся в табір до Цитри. Він навідав друзів та попередив їх, що їм потрібно пришвидшуватися з ремонтом човна та забиратися звідси.
-За вами слідкують, тому будьте обережними.
-А ти?
-Не хвилюйся. Мені потрібно закінчити одну справу.
Цитра була в оточені двох амбалів з автоматами. Деніс допивав пляшку віскі і дивно дивився на Джейсона.
-Ти виконав завдання? – Цитра з підозрою спитала Броді.
-Так. – збрехав Джейсон і все поглядав на амбалів.
-Добре. – Цитра зробила вигляд, ніби, повірила. – Ходімо зі мною. Ще один момент і ти станеш одним з нас, але спершу випий. – Цитра піднесла миску з невідомою рідиною.
Джейсон випив напій і одразу відчув, що втрачає свідомість. Прийшовши до себе Броді тримав у руках кинджал, який донедавна шукав для Цитри.
-Де я? – запитав він у темноту, але ніхто не відповів.
-Я тебе знищу… Ти мені не потрібен… Це все через тебе… – чулися голоси в темному приміщені, але ступивши один крок перед ним спалахнули вогняні сходи, які вели вперед до хатинки.
Джейсон міцно тримав кинджал у руці, бо всім тілом відчував, що він тут не сам. І він не помилився…Тут перед ним постав Ваас з мачете, що одразу накинувся на нього. Джейсон відбився від нього і той розчинився у повітрі. Пройшовши далі на нього нападали, то його брат Райлі, то Грант, то Ліза. Дійшовши до хатинки на нього знову напав Ваас. На цей раз він був як живий і при попаданні кинджала по тілу Вааса він стікав кров’ю.
-Ти справжній? – Джейсон запитав Вааса, який все ще захищався, а не нападав на Броді.
-Звісно, козел! Не я твоя ціль! – Ваас показав кудись в темноту, але Броді нічого не бачив.
Ваас піднявши руки підійшов ближче до Джейсона.
-Я здаюсь! Опусти кинджал.
Джейсон заплющив очі і зробивши кілька моргань розплющив їх. Він стояв в храмі перед ним дійсно стояв Ваас, а до стовпів були прив’язані його друзі. Цитра дивилася на нього колючим поглядом.
-Ти повинен був закінчити справу до кінця. Мав убити всіх! Мав бути лише зі мною. – Цитра витягнула із-за спини кинджал, який ховала там весь цей час.
-О, ні! Ти його не вб’єш. – Ваас запустив мачете в груди Цитри.
Цитра повільно впала на холодне каміння все ще дивлячись на Джейсона. Ваас не дивився на Броді. Його погляд був зосереджений на сестрі. Скориставшись моментом він звільнив Лізу та інших з полону.
-Зачекай. – Ваас схопив Джейсона за руку. – Тебе ніхто не відпускав. Я дозволю твоїм друзям піти, але ти залишися зі мною. В іншому випадку цей острів ніхто не покине. – Ваас дивився в очі Джейсону для переконливості.
-Ідіть! – Джейсон очима попрощався з усіма. – Я залишусь.
-Джейсон…?!
-Все добре він мені нічого не зробить.
Джейсон не очікувано для себе захотів обняти Вааса, який все ще дивився на мертву сестру.
-Я тут… все добре. – заспокоював його Джейсон.
Ваас Монтенегро – лідер піратів – плакав. Плакав в обіймах Джейсона.
-Я хотів… щоб вона була на моєму боці..- схлипував Ваас.
Джейсон залишився на острові з Ваасом. Вони і далі були коханцями, але Джейсон і далі намагався позбутися згубної роботи Вааса і його боса – Хойта, який все ще мав сильний вплив на Вааса тримавши його наркотичній іглі…
Додати до улюблених