2. Перше знайомство

Розділ 2

Зашурхотіли гілки і Смужка вибралася з під куща ожини де були ясла, та аж сіла від подиву: табір був такий великий що неможна було розгледіти його повністю. Там снували багато різних котів та було купа різноманітних, нових для киці запахів. Вона повернулася й побачила величезного темно-рудого кота з зеленими очима. Це був Рудосерд, її батько, він сидів під кущем на тій стороні галявини й уплітав мишу. Смужка швиденько підбігла до нього подивитись.

Рудосерд побачивши її, усміхнувся. Напевно коту було кумедно дивитись на доньку що хоча й мала коротке хутро як у нього, все одно була трохи розтріпана.

– Бачу ти вже оглядаєш наш табір. – вояк лизнув кицю пригладжуючи їй хутро.

– Так! А мишка смачна? – запитала зацікавлена Смужка відбігаючи на кілька хвостів від батькового язика.

– Дуже. – Рудосерд облизнувся, й спитав – Тобі показати табір?

– Ні! Я сама його досліджу! – зухвало

заявила кішечка. – я вже доросла!

– Доросла! – засміявся кіт. – Ну добре, йди. – сказав наостанок доньці яка вже весело побігла все обдивлятись.

***

Смужка спочатку вирішила подивитись кубло біля якого був невеликий камінь, на якому виблискувало сонце. Навигляд він казався дуже теплим. Кішка усілась на нього та поглянула під кущ ожини у якому і було житло. Спочатку вона нічого не побачила через довге гілля куща. Після кішечка підійшла ближче й змогла розглянути чорно-білого невеличкого котика який спав у моховому гніздечку. Він здавався милим. Коли Смужка зайшла далі він зашипів вмить піднявши голову

— Хто це тут? Спати удень не дають – кумедно пробурчав кіт. – Це тобі не ясла, а кубло новаків.

— Вибачте. Я більше так не буду – тихо промовила Смужка, але все одно полізла далі.

Під кущем знаходились невеликі гніздечка з моху та пір’я. Якраз в одному з таків лежав чорно-білий. Він встав і виштовхнув Смужку з кубла.

– Хотілося би, Смужко.

— Звідки ти знаєш моє ім’я? – наїжачивши зутро спитала киця.

— Це всі в клані знають, ти єдине кошеня і у нас, і у Смугастої – вже не так різко сказав він. – Я доречі Громолап, новак Грізнодумки

– Я теж хочу бути новачкою! – заявила руда кішечка.

– Тиж навіть не знаєш як це! Скільки тобі повень? Новаками становлятся тільки у шість.

– А як? У шість?! Довго чекати? – стала питати Смужка. – я хочу зараз…

Видно вона хотіла ще щось сказати, але кицю зупинив незнайомий їй голос.

– Нічого, потерпиш. Небагато зовсім лишилося.

Додати до улюблених