Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1.1

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Ніч. Жителі Сеулу вже давно закутані у спокуси країни снів і кожен бачить, те, що хоче. На дорогах пусто, лише де-не-де проїжджають машини, створюючи невеликий шум, серед тихих вулиць. Не зважаючи на те, що дуже мало машин, молодіжні вулиці в самому піку розваг.

Студенти, і не тільки, гуляють нічним Сеулом, дехто сидіть у сімейних кафетеріях, випиваючи соджу разом з компанією та бурхливо щось обговорюючи.

Але було б нудно без якогось екшину, правда? Цю фразу можна говорити завжди і будь-коли.

Трасою їхали два мотоцикли, людям, які йшли поряд було чутно доволі сильний шум мотора і через секунду з швидкістю блискавки повз них проїжджали два металевих тигра, так їх називали власники.

  • Ще ціла ніч попереду.- говорить Техьон, розуміючи, що Чон цього не почує.

Побачивши, що він приторможує, прибавляє газу і, роблячи маневр обгону, постає перед мотоциклом Гука і, простягнувши середній палець вгору так, щоб його побачив інший, притискається грудною кліткою до ледь-ледь теплого бензинового баку і набирає швидкість.

Раптом у блондинистую голову Техьона приходить дуже цікава ідея.

Те приторможує і припіднімає свою задницю, роблячи пару махів прямо перед обличчям Чона.

Про закоханість друга Кім дізнався відносно недавно, так сталось, що той напився і приперся в гості, от тоді і вилив душу про свої почуття, про що, на жаль, або, на щастя, не пам’ятав. Техьон не став одразу це з ним обговорювати, він хотів подивитись на поведінку Чона, скажемо, програти у Том і Джері, від того дня Те різними способами виводив того з себе і робив вигляд, що все так має бути, а у середині вже помирав від сміху, дивлячись на те, як Чонгук через безвідність випадково, то замість цукру сіль додасть до чаю, то п’ючи коктейль не бачить льоду і давиться ним. За цим дуже смішно спостерігати. Техьон також мав почуття до Гука, але відмовити собі піджартовувати над страхом Південної Кореї не міг.

Чонгук є найвпливовішою людиною Південної Кореї, його боялись всі і все, якщо коротко,він-мафія. З Техьоном вони познайомились не в дуже приємній ситуації, але веселій, бо там був Кім, а там де є він, там завжди весело. Так от, був зимній вечір, Техьон йшов додому після роботи, вже стемніло, у руці тримав чашку кави, а на спині мав рюкзак з ноутбуком. В навушниках грав Chase Atlantic, до того ж було увімкнене шумогасіння, тому він не почув, як на нього їхала машина, на щастя, водій вчасно затормозив і обійшлось без травм, але кава з карамельним сиропом і вершками розтеклась коричневими доріжками по лобовому стіклу. Техьон не встиг зрозуміти, що відбувається, як він вже був оточений людьми з автоматами, що його, на диво, зовсім не злякало, можливо це пов’язано з тим, що він є директором приватної школи, хто зна. Через мить з того ж автомобілю вийшов доволі молодий чоловік, років 25-30, у чорному пальто, того ж кольору сорочки і червоного піджаку поверх, знизу були червоні класичні штани, видно, це був костюм, і білі кросівки. Цей чоловік, не тягнучи резини, також навів приціл свого пістолету на голову Техьона.

  • Знаєте яким видом зброї користуються на півночі?- раптом видає Кім.
  • …- Чон Чонгук змовчав, його справді здивувала така заява, навіть посмішка з’явилась на обличчі.
  • Холодним.- та так. А що ви ще хотіли від людину, на яку навели 10 прицілів, одинадцятий особливий.

На другу репліку чоловіка Чон пирхнув, при спробі засміятись.

  • В машину його.- вираз обличчя різко змінилась, пістолет сховав, в очах було знову пусто, холод, який проникав до кінцівок ніг.
  • Стоп, ні! Чому? Жарт вам не сподобався? Я можу ще! Хоча- невелика пауза заставила всіх зупинитись.- гаразд, нумо, яка там машина? ця?- підійшовши до машини, яку облив кавою.- мені подобається.- і без жодного дозволу просто взяв і сів в машину, особисту машину Чон Чонгука.

Чонгук охренів, дуже. Але звернувши увагу на зовнішність хлопця, точніше на те, що зміг побачити на світлі автомобільних фар. З вигляду чоловік солідний, блакитні класичні штани, які чудово підкреслювали всі випуклості, і на тон темніша атласна сорочка, кінець якої був заправлений у штани. На штанах також був білий ремінь, який чудово підкреслював осину талію. Махнувши собі рукою в голові, Чонгук сів в машину і наказав вести їх до нього додому.

Всю дорогу вони їхали в тишині, хоча в Чонгука були дебати в голові, якого милого цей хлопчина викликав в нього посмішку вперше за 5 років після смерті сестри. Невже він зміг знову щось відчути? Невже з’явилась людина, яка викликає в ньому бурю до болі знайомих почуттів, але через цю ж біль забутих? Чонгук сьогодні явно не виспиться, по-перше, в нього в квартирі буде крім нього ще хтось, по-друге, буде обдумувати, що сьогодні відбулось.

Того вечора, як тільки вони приїхали додому, Чонгук показав Техьону його місце для сьогоднішньої ночівлі. Той, сходивши в душ, пішов спати. А Чонгук з чашкою кави сидів на кухні, напівоголений, роздумував, що ж буде далі, бо того хлопця відпускати не хотілось.

Ранок наступного дня. 

 

Гук, який поспав від сили 3 години, вже стояв на кухні і готував легенький сніданок на двох. Почувши звук відкриваючи дверей, Чон поставив дві тарілки з їдою, одну біля себе, а другу навпроти.

  • Доброго ранку!- усміхнено привітався Техьон, показуючи, що він виспався.
  • Добро..- перевівши погляд на хлопця, той ледве не впустив дві склянки кави на підлогу, які вже були на шляху до свого пункту призначення.

Картина маслом: Техьон в тому ж одязі, що вчора, але ця темно-блакитна сорочка відкривала огляд на торс хлопця. Широкі плечі, тверда грудна клітка, і підтягнутий живіт з легкими тінями кубиків пресу. Ходячий фетиш Чонгука, в якого зараз ноги роз’їдуться від такого краєвиду. Гук завис надовго, до такої степені, що Кіму пришлось підійти і взяти каву самому, бо Чон ніби зламався, але як тільки він зрозумів, що елемент його вже напівстояка підходить до нього, відходить, ніби током вдарило. Техьон побачивши це, оглядає його з ніг до голови, зупиняючись поглядом на еротичній зоні. Посміхнувшись, хлопець сів за стіл і почав пробувати на смак те, що приготував Чон.

На цьому їхнє перше знайомство закінчилось, Те поїхав по своїм справам, забувши про це все.

Правда, в Чонгука не було все так просто, Кім не виходив з його голови з того вечора, тому Чон наказав своїм людям знайти потрібну йому інформацію.

З часом вони здружилися, по тепер Техьон не знає, хто ж такий Чонгук, але, можливо, це на краще?

Повернемось у сьогодні. 

  Чонгуку перекрило дихання через дії перед його очима. Кім зовсім з глузду з‘їхав, його апетитні бедра і округлі сідниці обтягувала тонка тканина джинс. Скіні джинси на ньому це як карма для Гука. Він стиснув руль мотоцикла зі всією силою, вжимаючи газ на всю. Техьона від звуку шин аж дьоргнуло, але першого місця він не віддав. Згадавши дорогу до особняка Чонгука, різко звернув на трасу, оточена лісом з обох сторін. Тут грати в перегони куди цікавіше. 5 кілометрів і ми на місці, чудово. Чону набридло пасти задніх, тому він підбирає момент, і переганяє Кіма. Той не хвилюється щодо цього. В нього інший план. Зрозумівши, що він доволі далеко від головної цілі свого плану, звертає на дорогу, яка веде прямо до особняка Гука. Будинок є доволі великим, він був збудований за ініціативою сестри, ніби для майбутньої сім’ї Чонгука. За дизайном все було в темних тонах, і більшість частин будинку були з панорамними вікнами, щоб мати змогу спостерігати за краєвидом, який відкривається з вікон: соснові ліси, гори і неподалік чутно шум течії річки. Під’їхавши до воріт і знявши шлем з голови, він почав нишпорити кишенями, щоб знайти ключі. Але раптом до його носа та рота приклали тряпку з снодійним, на це Техьон швидко зреагував і вдав ніби заснув. Його затягли у чорний бус і швидко вивезли  з тієї траси. Дорога була довгою, тому він заснув. Прокинувся він у сирому підвалі з зав’язаними руками та щиколотками. Було страшно не за себе, а за Чонгука, який зараз взагалі не розуміє куди подівся Техьон.

 

  • ЧОРТ ПОБЕРИ! ЗНАЙДІТЬ ЙОГО, НЕГАЙНО!- його крик чув весь офіс, а що можна було очікувати, коли він, догадавшись куди звернув Техьон, приїхавши знаходить мотоцикл і побитий від падіння шлем без хазяїна, зразу поїхав в офіс.

Пройшло 10 хвилин, 20, новин ніяких.

  • ВИРОДКИ, ЗА ЩО Я ВАМ ВИПИСУЮ ТАКУ ЗАРПЛАТУ, ЯКЩО ВИ НАВІТЬ ЛЮДИНИ НАЙТИ НЕ В ЗМОЗІ! У ВАС 5 ХВИЛИН, ЯКЩО В МОЇХ РУКАХ НЕ БУДЕ ТОЧНОГО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ КІМ ТЕХЬОНА, ВСІХ ПОЗВІЛЬНЯЮ!- з кожною хвилиною він втрачав самоконтроль.
  • ГОСПОДИН ЧОН! Я ЗНАЙШОВ! Його викрав Лі Мінхо і повіз в будинок за містом, приблизно півтори годину тому.- спокійно доповів працівник.
  • Дякую, Хван Хьонджин, отримаєш премію. А ВИ,- обвівши пальцем офіс- ЩЕ РАЗ ТАКИЙ ПРОМАХ, ЗВІЛЬНЮ ДО ЧОРТОВОЇ МАТЕРІ!

Чонгук їхав не на безпечній швидкості, але його це зараз мало хвилювало, його тигреня, яке розпалило в ньому давно згаслі почуття, викрали і це негайно потрібно вирішувати. По дорозі йому на телефон прийшло смс, воно було від Мінхо, це фотографія Техьона, його лівий кутик губи був розбитий, з правої брови теж сочилась червонувата кров. Хах, випробовує його нерви? Чонгуку вже не до жартів. Він вдавив максимальну швидкість його спорткару, який встиг взяти в особняку, коли їхав до офісу і, не зважаючи на загрозу власному життю, несеться до місця призначення.

 

  • Хто ти?- спльовуючи кров після чергового удару, запитує Те.
  • Яка тобі різниця, бережи енергію, подивимось наскільки тебе вистачить, заодно перевіримо наскільки сильно тебе кохає холодне серце Чонгука.- бридко посміхнувшись, говорить Мінхо перед ще одним ударом.
  • Виродок.- встигає промовити Кім перед фінальним ударом, повільно закриває очі, які і без того через тяжкість крові з брови, безвольно закривались.
  • Ненадовго його вистачило, зато як гарно розфарбували миле обличчя.

Мінхо взяв підборіддя Те в долоню і покрутив його головою вправо і вліво, роздивляючись синці, які він залишив.

Раптом, Лі почув як його вхідні двері виламали. Він махнув головою охороні, щоб ті вийшли першими, вони послухали.

Піднявшись наверх і побачивши Гука, посміхнувся і прямо дивлячись в очі промовив: – Ти спізнився, Чонгуку.

  • Що ти зробив з ним, покидьку?- зціпивши зуби, запитав Чонгук.
  • Пропоную самостійно спуститься і поглянути на цю прекрасну картину.- знову ця лякаюча посмішка.

Без жодних слів він побіг до підвалу і як тільки відкрив двері сльози самі навернулись на очі, обличчя його Техьона було повністю покрите ранами і засохлими плямами крові. Чонгук підбіг до нього і впав на коліна почав приводити його до тями, але марно, ні слуху ні духу.  Гука починає трясти від ситуації, яка постає перед ним. Взявши себе в руки, Чон піднявся і дістав з своєї куртки пістолет, наставляючи ціль на чоло Мінхо. Той і оком не кліпнув, це було очікувано для нього.

  • Для чого? Для чого ти це робиш? Я вперше за 5 років зумів щось відчути тут у середині,- показуючи на серце, сказав Чон.- Ти отак береш і трощиш все, чого я досягнув, щоб що? отримати мою владу? Хах, тобі це ніколи не світить. Ти просто не вартий цього. Кому буде потрібний бос, який отримав це все такою жалюгідністю? Нікому. Пам’ятай, в мене є люди, які після моєї смерті любому шию скрутять, а в тебе навіть охорони нормальної немає, що вже говорити про якусь глобальну довіру? Ти нікчема, запам’ятай про це, і ніколи не стрибай вище своєї голови, бо одного разу зловлять тебе за член і залишать тебе без нього.
  • Думаєш, ці твої слова змінять щось? Пф, я роблю це, бо впевнений в тому, чого вартий, і такий як ти не завадить мені. – Мінхо дістав свій пістолет і наставив приціл ідентично Чонгуку в чоло.

Це була битва почуттів. Мінхо понад життя хотів мати владу, хотів мати всіх в себе під ногами, щоб всі йому кланялись. Чонгук через втрату найріднішої йому людини- сестри, став черствим, холоднокровним, він закрив своє серце від усіх. І тут найшлось те, що допомогло йому, допомогло відчути знову, що давала відчувати йому сестра, відчуття потрібності, тепла, турботи. І зараз, коли його настільки швидко покохану людину скривдили, відчуття ненависті розлилося по крові, бурлить в венах, не даючи і шансу програти цю битву.

  • Я ненавиджу тебе, Лі Мінхо.- різко змінивши приціл Чонгук, вистрілив прямо в праве плече, заставивши Хо рвано прокричати від болі, постріл завадив йому керувати правою рукою, тому він від безвихідності впустив пістолет на підлогу.

До підвалу забігли люди Чонгука: Банчан, Хосок і Намджун. Вони впорались з охоронною і перевірили будинок на наявність посторонніх. Почувши вистріл у підвалі зразу рушили туди. Все виглядало максимально дивно, на підлозі лежить Мінхо з простреленим плечем, а перед ним стоїть Чонгук з пістолетом у руці і з сльозами на очах. Позаду на стільчику сидить без тями Техьон.

Чон повернув пістолет на його попереднє місце і кинувся розв’язувати руки і ноги Техьону.

  • В лікарню його терміново!- частково крикнувши сам до себе, але і для того, щоб зорієнтувати хлопців, Чонгук.

 

Того ж дня Техьона виписали додому, наказавши Гуку обробляти та перебинтовувати рани. Вже вдома Чонгук ні на секунду не відходив від нього, рани обробив, води дав, зараз бажано піти поспати. Відкриваючи двері для того, щоб покинути кімнату, Чонгук раптом чує зовсім тихі слова позаду.

  • Ні, не йди.. прошу, залишся зі мною.

Брюнет обернувся, на нього дивились очі повні болю і одночасно надії, щоб Гук залишився все-таки з ним.

Чон мовчки розвернувся і попрямував до ліжка на якому відпочивав блондин. Він лягнув на другу сторону ліжка і обернувся спиною до хлопця. Прикриваючи очі від втоми сподіваючись

 на сон, раптом Гук відчуває тепло в області талії, Те обплів своїми руками його талію і прилинув тілом до іншого.  Чонгуку сон як рукою зняло, він поклав свої долоні на долоні Техьона і постарався запам’ятати цей момент на все життя. Так вони і заснули…

Ще три дні Техьон відбув в Чонгука, той допомагав йому, коли біль збільшувався, ніжно обнімав і говорив приємні слова. Але всьому приходить кінець.

  • Дякую за твою турботу, Чонгук. Але мені дійсно потрібно вже додому, тим більше в мене лікарняне закінчилося, змушений вийти на роботу.- говорив Кім, допиваючи свою каву разом з Гуком.
  • Я тебе підвезу.- він сказав спокійно, але було чутно ноти смутку у голосі.
  • Не потрібно, я замовлю собі таксі.- сказав Те, кладучи свою чашку у посудомийку.
  • Я, все-таки, тебе відвезу.- стоячи на своєму, відповів Чон. У відповідь Техьон промовчав.

Зібравши свої речі, Кім чекав поки власник квартири спуститься.

Додому вони їхали в тиші, ніхто не міг підібрати тему для розмови. По Чонгуку було видно, що щось хотів сказати, але не міг наважитись.

Гук припаркував машину біля під’їзду Те і, повернувшись обличчям до спектора його переживань, дивився прямо в очі. Кім тим часом теж не відводив погляд від карих очей.

  • Я хочу тобі дещо сказати.- Техьон напружився.
  • Кажи, я весь в увазі.- сказав Техьон з спробою посміхнутись, але він надто переживає зараз.
  • Це дійсно важливо для мене, для мене складно це озвучити, я говорю таке вперше.- пауза, щоб зібратись з думками.- Той день, коли водій майже не збив тебе на дорозі, коли я побачив тебе, почув твій жарт, я посміхнувся, до того моменту було складно викликати посмішку в мене, я був здивований твоїй легковажністю коли на тебе націлили 10 пістолетів, тоді я зрозумів, що ти моя людина, я не хочу і не буду тебе пускати будь-куди, твої раптові припливи зваблювання, знаєш як мене тригирело від того? я шаленів. Чотири дня тому, як не побачив тебе у дзеркалі заднього виду, мене охопила паніка, розбився? викрали? що сталось? я не хвилювався так ніколи як тоді, за тебе, я боявся, що втрачу тебе. Я кохаю тебе, Техьон. З того дня як побачив тебе, вийшовши з машини. Тоді як побачив тебе побитим, зрозумів, що ніколи тебе не відпущу, хочу обійняти і нікому не віддавати, захищати. Я повністю впевнений в своїх почуттях. І я б дуже хотів отримати взаємність, я все зрозумію і прийму, але, чесно кажучи, не зможу спілкуватись з тобою як ран..
  • Чонгук.- перебив Чона Техьон. Очі, наче космос, блиснути чимось, не то надією, не то страхом.- Я відчуваю те ж, що й ти, я зрозумів про твої почуття ще раніше, але дражнити тебе було так весело.- В янтарно-карих очах з’явилось щастя.

Чонгук не даючи договорити Техьону свою репліку, цілує так довгоочікувано, ніжно, але одночасно з натиском. Те зразу відповідає на поцілунок, подаючись вперед. Чон з натиском проштовхує свого язика і розгулює ним по порожнині, інколи сплітаючись з протилежним.

Після доволі довгого поцілунку, Гук тягне на себе Кіма, який від несильного болю стогне в чонгукові губи, але, все-таки, перекидає ногу через бедра Чонгука і сідлає їх, на що той зваблюючи посміхається.

  • Скільки я чекав цього, Техьон. Мені снилась ця картина кожну божу ніч, ти був моєю нездійсненною мрією, але, як бачимо, удача на моїй стороні і я заполучив тебе.- каже Чон і знову цілує, спустивши свої руки на сідниці Кіма.

Те, проповз руками під блакитну футболку Гука. Ніжно гладячи ідеально накачані кубики і від насолоди стогнучи в губи. Від цього всього Чонгуку зносило дах, він не зміг більше стримувати себе. Чон розвернув Техьона спиною до себе і знімає светр з трикутним вирізом. Погляд подаває на міцну підкачану спину і тонку, тільки для рук Чонгука, талія.

  • Ти такий, солодкий. Як мені пощастило з тобою, Кім Техьон.- роблячи доріжку з поцілунків, в перервах говорив Чон.
  • Мх, прошу Чонгук, ти потрібен мені.- зрачки хлопця розширились, він піднявся поцілунками по хребцях і вкусив за мочку вуха, від чого той шумно видихнув.

Чонгук добрався руками до ширінки Техьона і почав розщіпати її. Те припідняв таз і з нього стягнули штани з боксерами разом. Гукові слина капала від цих округлих сідниць які ідеально вписувались до цієї талії та міцної спини. Погладивши їх долонями, Чонгук нагнувся до бардачку і витягнув звідти змазку разом з презервативом. Він змастив її на два пальці та провів холодними від смазки пальцями  між половинками. Спина Кіма прогнулась ще сильніше, відкриваючи огляд на червонувату дирочку.

Чон повільно увійшов одним пальцем, тугі стінки стискали його, через що рухатись було трохи болюче для Техьона, але з часом біль зник, змінився на приємну тягу внизу живота.

  • Кхм- прокашлявся Техьон,- Гук-і, швидше, прошу тебе.- говорив Те, пробуючи самостійно насадитись, але його зафіксувала рука на спині.

Добавивши другий палець, по вухах пройшовся протяжний медовий стогін молодшого. Кім швидко звик до двох пальців, як на перший раз, тому Чон добавив третій і, ввівши їх до кінця, побачив як ноги Те затремтіли і він зігнув пальці на ногах.

  • Мх, Чонгук, ще раз, прошу, зроби це ще раз.- молив того Техьон.

Нічого не відповівши, Гук пройшовся по простаті кілька раз і вийшов з дирки, разом з характерним звуком змазки. Блондин сумно видихнув через порожнечу всередині.

Поки Чонгук порався з джинсами і боксерами, Техьон палав від очікування, мотиляв задницею, щоб пришвидшити старшого. Спрацювало, але не так як думав Кім, йому по сідниці пролетів удар долонею, від чого він втихомирився і тихо простогнав, хоч це було боляче, але від ситуації і гормонів які танцювали всередині, їх обох це завело ще більше.

З горем пополам Чонгук позбувся лишнього одягу і, змастивши як слід член та одягнувши презерватив, підставив голівку до почервонілого від його пальців сфінктера.

  • Стій! Зупинись, будь ласка.- ці слова привели Чона в шок.
  • Що сталось? Ти не готовий? Хочеш припинити? Боляче?- так, він хвилювався.
  • Ні, все гаразд, я просто хочу бачити твоє обличчя.- тихо промовив Те, ніби соромлячись цього.

Чон посміхнувся сам собі і допоміг йому розвернутись. В очах потемніло від вигляду Техьона, червонуваті щічки, спухші губи, розтріпане волосся і червонуватий носик, чорт, він був таким милим.

Техьон наблизився до губ Чонгука, даючи дозвіл. Той, тим часом, і секунди не втрачає, вводить голівку, в середині жахливо вузько, але Те подається в перед, просячи більшого і Чонгук дає це, входить на половину. Техьон не витримує і насаджується до кінця самостійно, стогнучи в поцілунок. Гук розплющив очі, він був шокований від різкості та рішучості Те. На такий вираз обличчя Кім тільки посміхнувся і поглибив поцілунок, добавивши язик.

Темп почав наростати, а стогони ставати ще голоснішими, подякуємо шумоізоляції чонгукової машини. Техьон розірвав поцілунок і відкинув голову назад. Гук, не втрачаючи можливості, ставить пару слідів на шиї і пришвидшується за просьбами молодшого. Швидкість була правда шаленою, що аукнеться Техьону завтра зранку, але той, певно, буде радий цьому, хоча зараз його це зовсім не хвилює, є тільки він і тепер його Чонгук.

  • Господи! Як це приємно!- прокричав Техьон від чергового попадання по простаті. Чонгук лише посміхнувся.

Два поштовхи, один, і вони одночасно кінчають, Техьон виливається собі та старшому на живіт, а Гук в молодшого.

Те прилинув до старшого і обійняв його, обесилино падаючи на нього. Чонгук без слів обіймає у відповідь і спокійно видихає, коли з часом чує чуже сопіння у себе під вухом.

Чон одягнув і виніс Техьона з машини, поставивши машину на сигналізацію, попрямував до квартири молодшого.

Там він його обтер вологими серветками і переодягнув у чистий одяг, перед виходом залишив записку, знеболююче і воду поряд з ліжком.

  • Ало, Намджун, все готово? Чудово, чекайте мене.- завершивши телефонний дзвінок, Чонгук захлопнув вхідну дверку і спускався сходами, розминаючи кисті рук.

 

  • А ти сміливий, раз вирішив перейти мені дорогу.- сказала мафія  тримаючи між губами гірку сигарету.- Про що ти думав, переходячи мені дорогу? На боже змилування? От як вийшло, навіть він на моїй стороні.- Чонгук видихнув дим від сигарет прямо в обличчя Мінхо, від чого той зморщився, але не міг нічого сказати, через тканину в роті.- Я, здається, попереджав тебе, не чіпати мене і моїх рідних, в тебе діагноз глухонімий? бо тоді я б зрозумів твої тупі дії. Але забули, я зробив для себе висновок, що до тебе словами не доходить, тож будемо пояснювати тобі діями.- після останніх слів, Чонгук приклав голівку розпаленої сигарети до кисті рук Мінхо, від болі той закричав. Чон кинув погляд на Намджуна, щоб він зняв пов’язку з того паршивого рота, крики його мук хочеться чути в повний голос, його все одно ніхто не почує, закинутий будинок, 20 кілометрів від міста, сумніваюсь, що саме в цьому районі хтось проживає.

  • Мм, саме це ти мав отримати після того, як викрав Техьона і зробив таке паршивство з ним.

  • Ти виродок Чон Чонгук, тебе вбити мало.- крізь біль говорив Лі.

  • Ах, це я виродок? Мене вбити мало?Ти мене з собою не плутай, я роблю все справедливо, так не завжди законно, але явно не нечестно. Тому саме ти тут виродок Лі Мінхо, саме ти сподівався на свого татуся, який плював на тебе з великої гори, ой Мінхо, шкода мені тебе, в погоні за владою погубив сам себе.

  • ЗАКРИЙ СВОГО БРУДНОГО РОТА!- крикнув Хо, за що отримав нову хвилю болю від опіку сигаретою.

  • Ладно, дибіла не виправиш, Намджун, ти знаєш, що робити.- сказав свої останні слова Чонгук і, засунувши сигарету поміж губ Мінхо, розвернувся я пішов до машини.

 Техьон проснувся в хорошому настрої, але при спробі встати біль в поясниці завадила це зробити, тому з болючим стогоном він впав на ліжко, подивившись кімнату довкола і побачив на тумбочці збоку таблетку і стакан води, випивши і почекавши, коли біль втихла, Техьон піднявся з ліжка і краєм ока побачив невеликий папірчик поряд з стаканом води.

Записка:

Дякую за проведену ніч, сподіваюсь ти також насолодився нею, випий таблетку і відпочивай, я завітаю до тебе ввечері) 

   Люблю тебе💗

твій Чонгук)

Від цих слів посмішка сама з’явилась на обличчі Техьона.

Вже з хорошим настроєм він відправився на кухню щоб щось закинути своєму жилудку, бо той після вчорашнього каже, що його власник неадекватний, бажано хоть щось їсти.

Зробивши тости з авокадо і какао, Техьон спокійно поснідав й залишок часу до вечера провів в ліжку за переглядом фільмів.

Вечір того ж дня. 

Стукіт у двері. Чонгук прийшов. Техьон з посмішкою побіг відчиняти вхідні двері. Відчинивши їх, він кинувся в обійми до старшого, який був шокований діями молодшого. Провівши Чонгука до кухні, сів на диван і задивлявся на Чона, поки той викладав смаколики, які привіз, це були полуниця в шоколаді та бананове молоко, яке вони двоє дуже обожнюють.

  • Чонгук-к-к, ходи до мене, посидимо разом.- весело сказав Техьон.
  • Я мав плани на цей вечір, хочу спекти з тобою піцу, як тобі ідея?- повернувшись обличчям до Техьона, сказав Чонгук.

*Краще б мене спік*-пролетіло в голові Техьона, від чого він моментально почервонів.

  • Ідея чудова, але я хочу з тобою в ліжку поніжитись, а їсти і завтра приготувати можеш.- зігравши, що він ніби образився, обернувся і обняв подушку.

Чонгук підійшов ззаду і, вмостившись поряд, обійняв того за талію, Техьон переможно посміхнувся.

  • Ми приготуємо піцу, а потім, можливо, буде щось цікавіше, тому вставай.- Чонгук не дав нічого сказати Техьону, просто підняв його з дивану і поніс до столешні де будуть готувати.

Вони разом нарізали начинку для піци, Чонгук почав робити тісто, а Техьон побіг звідти, сказавши, що йде швиденько в душ і зараз повернеться.

Техьон пішов в душ і вже був готовий  виходити з ванної кімнати, але його вихід Чонгук має запам‘ятати на довго. Довга широка футболка, милі шкарпетки і більше нічого, зовсім. Все-таки замість піци сьогодні спечений буде Техьон.

Те вийшов з кімнати і попрямував до кухні, Чонгук виглядав максимально сексуально, голий торс з милим кухонним фартухом, венисті руки були оголені, від чого вже можна було кінчити, але притримуємось плану.

Кім підійшов ззаду і обвів руками талію Чона, вставши трохи на носочки, прошепотів на вухо: «На мені, крім футболки, більше нічого немає». Руки Чонгука перестали місти тісто, він повільно обернувся і окинув поглядом зверху вниз Техьона, на ньому справді, крім футболки, на ньому більше нічого. Гук підняв Те і посадив його на столешню

поряд з тістом. Його не хвилювало чи борошно, чи тісто, чи томатний соус, нічого, був тільки Техьон. Молодший потягнувся і затягнув старшого в поцілунок, довгоочікуваний, солодкий, ніжний.

Чонгукові руки потягнулись зняти єдиний елемент одягу на Техьонові, ти часом Те завів руки за спину Чонгука і розв’язав фартух. Коли вони обоє залишились без одягу, лише джинси Гука, Чонгук повалив Те на спину, а сам спустився на коліна і розвів його ноги.

Гук провів язиком по зжимаючій від приємного дотику дирочки. Техьон солодко застогнав і просунув крізь волосся Чонгука свої довгі пальці. Гук пальцями провів по щоці Техьона і засунув два пальці в його рот, той обсмоктав їх і з цікавим звуком випустив їх з ротової порожнини. Чон повернув пальці до сфінктера і повільно, на одну фалангу, ввів вказівний палець. Рухаючись мучівним темпом, він добавляє язик і в такт рухається з пальцем. Техьон від надлишку емоцій не знає за що вхопитись, в результаті перекидає банку з борошном, яке розлітається по столешні, вимазуючи два збуджені тіла. Чонгук додає другий палець і розводить на прикладі ножиць, від чого Техьон болюче морщиця, але біль перекриваться приємною

тягою внизу живота, Чонгук попав по комку нервів.

  • Чонгук.. Я вже на межі.- зірваним від стогонів голосу, хничить Техьон.
  • Ні, ти повинен зачекати.- тихо, ніби шепотіння, сказав Чонгук.

Чон піднявся з колін, але продовжив лівою рукою рухатись в швидкому темпі. Правою рукою він обвів твердо стоячий член і стиснув в самому низу ствола, не даючи кінчити. Техьон дьоргнувся від таких дій, але миттєво болісно застогнав, коли зрозумів, що його оргазм зупинили.

Гук добав третій палець і потягнувся до солодких, але розпухших від поцілунку губ. Затягнувши у поцілунок, Чон досягнув своєї максимальної швидкості, з кожним разом попадаючи по нервових закінченнях.

  • Чонгук, я хочу тебе, досить знущатись з мене.- сказавши це, Техьон самостійно витягнув чонгукові пальці і зліз з столешні, спустившись на коліна, взявся за джинси, він впорався з ними досить швидко.

Спустивши джинси і боксери, Техьон поглянув вгору, зустрівшись з поглядом повного пристрасті, його очі теж блиснути чимось, явно не православним. Він не відводив від карих очей брюнета погляд, поцілував голівку і повільно взяв її в рот, повільно спускаючись до середини, обводячи всі пульсуючі вени, Техьон зробив з губ вакуум і, розслабивши горло, взяв до кінця. Чонгуку зносило дах, він навіть не підозрював, що Те на таке здатний. Кім повільно рухався зверху в низ, доводячи до тремтіння в колінах. Подумавши, що цього досить, Те відсторонився і піднявся на рівні ноги, приблизився до губ і промовив:

  • Якось буде нагода, то кінчиш мені в рота, але сьогодні я хочу буду відтраханим з таким інтузіазмом, з яким ти готував цю піцу.

Техьона розвернули і нагнули, поклавши грудну клітку на столешню, яка досі була вся в борошні. Чонгук ліг зверху і прикусив загривок, після чого різко увійшов у всю довжину. Техьон від цих дій кінчив, його оргазм довго відтягувавли, що від різкої заповненості, він вилився собі на живіт та спортив борошно, хоча сумніваюсь, що його б використовували після цього.

  • Хах, а ти не на жарт був збуджений, я тепер тобі цей оргазм будудовго пригадувати.- переможно посміхнувся Чонгук.
  • Замовкни, бо ти зараз взагалі без оргазму залишишся.- поміж зчеплених зубів, сказав Техьон.

Чонгуку декілька разів повторювати не потрібно, він, не виходячи з Кіма, почав пришвидшувати тертя двох тіл. Після декількох поштовхів Чонгук вийшов з Техьона, і, допомагаючи собі рукою, кінчив Кіму на спину.

Вони обоє видихнути з полегшенням. Віддихавшись, Чонгук підняв Техьона і поніс його в душ. Помившись, вони обоє лежали в ліжку, Чонгук перебирав пасма волосся Техьона, а Те лежав на грудній клітці Гука і слухав його спокійне дихання.

  • Чонгук-а, що ти зробив з Мінхо?- раптом запитує Техьон.
  • Показав йому його місце.- спокійно відповів Чонгук.
  • Ти вбив його? Чонгук, скажи чесно, ти зв’язаний з криміналом..?- з акуратністю запитував Те.
  • Ти справді хочеш знати?- у відповідь кивок головою- Так, я мафія, але я роблю все справедливо, скажу зразу, не завжди легально, але це не перевезення трупів або чогось подібного. Мінхо? Так, я його дійсно вбив, бо він не заслуговує на нормальне життя, він побив тебе, щоб отримати мою владу, він сподівався на свого татуся і в результаті всрався. Тому тобі не вартоо за це хвилюватись, тебе це більше ніяк не доторкнеться.- Чонгук говорив це, всередині сподіваючись, що Техьон не кине його.
  • За мафію це було ясно ще тоді в день нашого знайомства, сумніваюсь, що звичайні люди їздять по місту з десятьма озброєними охоронцями, до того ж самі носять зброю. А щодо Мінхо, прошу тебе, не вбивай більше, я не буду лізти в твої справи, але прошу одного, не вбивай нікого.- Техьон подивився в очі Чонгука, там було полегшення і тривога одночасно.- я покохав тебе, і йти від тебе не збираюсь і не хочу, але якщо ти будеш всіх підряд вбивати, я буду змушений це зробити.

Чонгук нічого не відповів, він притягнув Техьона до себе, і поцілунком договорює все, що хотів. Він для нього готовий зовсім кинути цю всю справу, лиш би його тигреня було впевнене в ньому.

  • Я кохаю тебе, тигреня.- Розірвавши поцілунок, сказав Чонгук
  • І я тебе кохаю, Гук-і.

 

 

 

 

Весілля, діти, смерть. Досить довгий для мене фф, але я не знаю наскільки добре я з ним впоралась.  

Почніть писати…

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь