“Відлік пішов! У вас тиждень! Хто перший знайде серед вас гея, той отримає мільйон доларів»
– Що за нахуй?! – Юнгі сонно позіхаючи, чухав голову і все ще не міг зрозуміти звідки голос Чона. – Хосок, ти здурів? — поки Юнгі матюкався, решта хлопців теж встала.
– Ні, мій любий Хьон! Цю гру вигадали Армі! Вірніше, я знайшов це на просторах інтернету, але придумали Армі! А тепер відкрийте цей ящик.
– Який? — тепер уже Джин був здивований, поки інші ще не могли прокинутися.
– Блять, ви сліпі? — після цієї репліки почувся гуркіт, і всі повернулися до Намджуна.
— Здається, я знайшов, — він підняв палець і встав, потираючи одне забите місце.
– І що там? — вони відкрили і здавалося ніби з цього місця, як у найдешевших комедійних фільмів, світло пішло, а макне навіть на коліна впав.
– Блять? Зві… З… Звідки стільки? – Юнгі трошки офігів.
– Гра почалася! У вас тиждень! Якраз до кінця відпустки! Усе! Якщо що, то я на Гаваях, чао! І так! Чонгук, можеш навіть не намагатися, — у цей момент усі обернулися на Гука, який так старанно намагався підняти цей скляний скарб. — Скло бантануте! Ха-ха-ха… Ну, ви зрозуміли прикол… Ви ж зрозуміли? Тип непробивне… А-ха-ха… Ну, все хлопці, приїду через тиждень! Хто знайде серед вас підора, той дістане бабки! Бай! – А далі гудки.
– Що за чорт? – Техьон явно не розумів, але рука автоматично потяглася до бабок.
— Не чіпай! — Чімін простяг руку. — Виходить, серед нас є голубки? — Пак став уважно оглядати всіх. – Цікаво, і хто?
– Хьон, ти в дзеркало глянь і побачиш голубка, – Чонгук з Техьоном вибухнули сміхом.
— Увага, сказали головні підори нашої групи, — Чімін підняв куточки губ, показуючи пальчиками на розвішані уривки слеш фанфіків, авторів яких вони старанно шукають.
— Ти Техьона не чіпай, — Чонгук по-господарськи обняв Кіма, а той надув губи.
– І що будемо робити? – Намджун з ранку не особливо думав, а зараз зовсім спати не хотілося, але міркування поки що не працювало.
— Знайдемо Хосока, замочимо його і заберемо бабки, — схрестивши руки, кивав Мін.
— Заспокойся, Юнгі, тим більше нам з тобою поки що не можна покидати Корею. – Джин подумки прокляв корейський уряд та чортову армію.
— Джин-хьон має рацію, — втрутився Намджун.
— Ви маєте намір прийняти виклик? – Юнгі здивовано підняв брову.
— Я якось чув, що кожен сьомий гей… — після цієї фрази Техьона повисла тиша.
– Полюбас Чімін.
— Точно Чімін!
– Відповідаю, Чімін-хьон!
– Ей, чому віразу я?! – обурився Пак.
— У тебе пика прям…
— Свої бачили?
— Ха, порівняв, — засміявся Чон, і Чімін уже пихкав від обурення. — Дивіться, дивіться, він схожий на булку! — всі одразу почали а-ля «Оу», і Чімін схрестив руки, зі злості скріпивши зубами:
— Не захлопните свої їбала, і ваш зубний склад рушить на Гаваї, прямо до Хосока! – всі свиснули і відійшли.
— Коротше, пропоную прийняти виклик, а на отримані бабки відправити Хосока першим рейсом до Сибіру!
— Чудова ідея, Чонгуку, ростеш на моїх очах. — Юнгі поплескав по плечу молодшого, задоволено посміхаючись від своїх думок про те, що відправити на ці бабки всіх мемберів у рашку.
– Так! Головні мафіозі! Заспокойтесь! – Сокджин схрестив руки. — Ставлю на те, що Вігуки із ріал! — Джин підняв руку, а Намджун з Чіміном та Юнгі обурено зітхнули.
— Ну, блять! Я хотів це сказати! – Юнгі цокнув.
– Хьон, ми взагалі тут, – Техьон помахав руками.
— Знаєте, неможливо звикнути до того, що ви перебуваєте з нами. Зазвичай ви про щось шепочетесь, а потім звалюєте в свою кімнату.
– Ми вигадуємо хоряги! – Чонгук, “а-ля найкрутіший”, вирішив влаштувати брейк-денс посеред вітальні.
– Ну-так, ну-так, а порнушка САМА себе подивиться, – Сокджин засміявся, несвідомо ляскаючи по плечу Чиміна
.
– Ти це Намджун-хьону говори! – всі повернулися до Джуна.
— А що я одразу? Знахабніли зовсім! Завантажую я, а дивляться всі!
– Правда або дія?! — різко спитав Чімін.
– Правда! — вмить відповів Намджун.
— Читаєш слеш фанфіки з собою та Джином? – хвилина мовчання.
— Ну, я хочу знати, наскільки розвинена уява Армі, — розводячи руками, виправдовувався Намджун.
– Відповідаю, він гей!
— Заспокойся, Чіміне, ти все одно під підозрою, — Юнгі дістав з тумбочки ручку та зошит.
– Що ти робиш? – Запитав зацікавлений Макне.
— Записую підозрюваних, — не відриваючись, спокійно відповів Мін.
– Чімін перший за списком! — вигукнув Гук і отримав стусан від Юнгі.
— Та блять! Заїбали! – Чімін уже буквально нив.
– Е! Чому я другий? — обурився Чонгук, не чекаючи такої підстави від хьона.
– Ну, хочеш, можу тебе першим поставити, – знизав плечима Юнгі.
– Хьон, блін!
— Там, де Чонгук… Там і Техьон, — бурмотів Мін і продовжував записувати.
– Я все чую, – Техьон стояв зі спокійним обличчям і схрещеними руками.
– Ну, молодець… Отже… Джин-хьон! Бо ти Хьон… Я… Поставлю тебе у списку останнім!
– Ох! Ну дякую! – з сарказмом відповів старший.
– А що? На сходинку вище поставити?
– Ой, мовчи!
— Це майже гра на виживання! — потер руки Чімін, а Намджун, що стоїть поруч, нервово плескав віями уявляючи, що тепер буде.
– Ну що? Почали
Додати до улюблених