Чімін розплющив очі і скрикнув:
– Блять!
**
– О! Походу прокинулися, – Джин перегорнув сторінку журналу і продовжив читати.
*
Юнгі посміхнувся, мов ненормальний, і потягнувся.
— Доброго ранку, підор!
– Ти збожеволів? Блять! Що було вчора?
– Вчора я офіційно став “Блакитним натуралом”.
– Господи… – у пам’яті Чіміна все спливало, і він просто схопився за голову, – скажи, що це був сон…
– Що саме? Те, як ти язиком мені все обличчя обслинив, або як мелодійно стогнав, або про…
– А! Мовчи! Фу!
— А вчора ти так не вважав… — Юнгі притяг Чіміна ззаду і закопався носом у його волосся. У животі знову пурхали метелики, і йому це шалено подобалося. Чімін так приємно пах, його запах був ніби рідним. Юнгі акуратно поцілував Чіміна в щічку і міцніше обняв за плечі.
– Що ти робиш? – Запитав шокований Пак.
– Мені подобається…
– Що?
– Я хочу так постійно.
– Як?
— Прокидатись і бачити твоє обличчя, обіймати тебе, цілувати. Я збожеволів, але мені це дуже подобається, і якщо мені подобається, то я робитиму це, – Юнгі обережно штовхнув Чіміна на ліжко і знову поцілував його, а той як під гіпнозом обійняв його за шию, вигинаючись назустріч.
— Ти спитаєш хоча б мою думку щодо цього? — спитав обурений Чімін.
— Ти і так підор, тож, думаю, заперечувати не будеш.
— Я… Я не наважувався вам це сказати…
– Що?
— Я… Я бі…
— Ух ти… То я мав рацію? Ти педик!
– Ти теж!
– Я не педик! Просто мені подобається ПАК ЧІМІН, а це зовсім інше.
– Окей, давай нічия! Ми обидва бі.
– Чорт! Моя репутація натурала коту під хвіст! А у всьому винна твоя шикарна дупа!
— То, може, покараєш?
— Надто швидко ти перекинувся зі скривдженої булки на хтивого кота, — Юнгі нахилився до Чіміна ближче, і гаряче дихання охопило шию Пака. – Якось пізніше, – він легко торкнувся шиї, і Чімін почервонів.
— Ви тільки гляньте, як почервонів, а вчора, коли ти мені відсмоктував…
– Ти ідіот, хлопці почують! — Чімін затулив рота Юнги руками, і той вкусив його, чому Пак скрикнув, — Ащ! Ти що робиш?
– Пішли до хлопців.
Через 10 хвилин першим з кімнати вийшов Юнгі, як ні в чому не бувало, а Чіміну все ще було ніяково і соромно, раптом вони дізнаються?
— Хьон~, — Чонгук плюхнувся на ліжко, а поряд Те, — Як нічка?
Юнгі кинув хлопцям на стіл збудник, який ті підсипали йому і Чіміну, і Намджун аж слиною поперхнувся, чому закашляв, а Джин зі здивованим обличчям постукав йому по спині.
– По-перше, якого хрену? Ви охуїли? Чи зовсім страх втратили? Чи ви безсмертні?
– Хьон, це не ми! — Чонгук з Техьоном одразу встали, щоб втекти, але зупинилися після слів Юнгі.
— По-друге… Спасибі. Якби не ваш ідіотський план через гроші, то ми з Чіміном не почали б зустрічатися.
– В сенсі?!
І в цей момент виходить Чімін із кімнати зі словами: — 99, 100! — він розплющив очі, і на нього всі дивилися.
— Вони все знають, — спокійно промовив Мін, і Чімін витріщив очі.
– Ти ідіот! Ти розумієш, що зробив?
– Тут немає натуралів, заспокойся, – Юнгі махнув рукою, і всі такі:
– В сенсі?
Мін зітхнув і, взявши пульт, натиснув на якусь кнопочку, і там вилізли зображення з кімнат Вігуків та Намджинів:
– Що це? — спитав Чімін, сідаючи поряд.
– А це гейське порно, хто хоче подивитися?
– Ні!
– Забери!
– Прибрав!
– Ні, все, зізнайся!
***
— Тобто, ти встановив камери? Хьон, ти просто…
– Геній?
– Ти …
— Чонгук, заспокойся! — Техьон зупинив Чона, і той, заплющивши очі, судорожно видихнув, розтискаючи кулаки.
– Кхм … Скинеш наш відос? — тихо спитав Гук.
– Ціна?
– Будь-яка!
– Домовилися!
– Так! – Техьон схрестив руки.
— Та гаразд, Те, всі свої, — розвів руками Мін.
– Ти маєш на увазі педики?
– Ааааа! Хьон! НАСТАЛА ТВОЯ УЧАСТЬ! — Чонгук скочив на диван.
– В сенсі?
– Хто нас педиками обзивав?
– Точно! – Підключилися Намджини.
— Я не педик… — барабанний дріб, — Я бі.
Настала трунова тиша.
– Я не зрозумів! А що, так можна було?
Макне знову збунтувався, і його ледь заспокоїли.
– Але все ж…
– Циц! — Джин убивчим поглядом глянув на Макне, і той одразу схрестив руки і надув губи.
— То кому дістануться гроші? – Запитав Макне-лайн.
– Як кому? Мені звичайно, я ж першим вас розкрив!
– Та ти сам педик!
– Давайте начистоту … Тут немає натуралів, – пояснив Мін, – Але викрив усіх я! Значить, мені лаври!
– Взагалі, тут є натурал, – переминаючи пальці, повідомив Джин, і тут відчинилися вхідні двері.
У кімнату, трохи танцюючи Гавайський танець, зайшов Хосок у типовій сорочці з квіточками, білих шортах, солом’яному капелюсі та сонячних окулярах.
— Сонечко повернулося додому!
Юнгі, зітхнувши, посміхнувся і підвівся:
– Іди сюди, – потягнувся він з усмішкою до Хобі.
— Та~к… Хьон, ти що? — Хосок почав відходити.
— Іди, дорогий, обійму, — Юнгі пустився за Хосоком, і той, дивно загорлавши, пустився навколо дивана, де сиділи хлопці.
– Хьон, не вбивай його!
– Хьон!
– Хьон, почекай, давай поговоримо … – на цій ноті Чон зустрівся зі стінкою і знепритомнів.
— Навіть руки не довелося марати про нього. Кінська сила! Врізався і вирубався!
Юнгі потер руки і, схопивши Пака за руку, потяг за собою.
– Куди ми?
— Ходімо.
***
— Навіщо ми прийшли до твоєї студії?
Юнгі повільно підійшов до Чіміна і поклав свої руки йому на талію.
– Хочу поговорити.
– Я теж. Юнгі… Ти справді хочеш зустрічатися? — Чімін підняв очі на хьона, той, усміхнувшись, торкнувся волосся Пака і невагомо поцілував у чоло.
— Хіба цього недостатньо, щоб зрозуміти, що я цілком серйозний? Дивно, правда? Ще вчора я був натуралом. Ти твориш чудеса.
– Ти мене просто заїбал! “Педік”, “Педік”, а в результаті?
— Але ж це не я пасив, — шепнув він на вухо Чіміна, і той обурено охнув.
– Ти невиправний! Я йду!
— Гаразд, гаразд, стій! — Юнгі знову обійняв Чіміна ззаду.
– З тобою щось не так! Чому ти поводишся так дивно? Ти надто… Занадто… Ніжний?
— Я завжди так хотів… Обійматись годинами, цілуватися… Любити.
— Л… Л… Любити?
— Знаєш, я занадто старомодний і після того, що було, маю на тобі одружитися.
– Стій! Пригальмуй!
— Я справді хочу спробувати. Я все думав, чому в мене не виходить з дівчатами, а виявилося, що я геюшка, – він знизав плечі і прикрив очі, все ще обіймаючи Чіміна.
– Врятуйте! Що відбувається?! Ааа!
— Ой, та гаразд, ти хіба не хочеш? Все одно нам не дадуть спокою, якщо у нас будуть дівчата, а так ніхто навіть не запідозрить. Так буде набагато легше.
— Що, коли… Дізнаються? Якщо Армі дізнаються, вони… Вони нас зненавидять? — Чімін обернувся до Юнгі і зазирнув йому в очі.
– Я вірю в них. Думаю, вони приймуть нас.
– Всі?
— Можливо, не всі, але ті, хто любить нас, залишаться.
– Я вірю тобі.
— От і молодець, а тепер пішли до хлопців. Потрібно бабки з Хобі витрусити!
***
— Отямився, горе бігун? — Джин ударив його трохи по обличчю, і Хосок розплющив очі.
– Що відбувається?
– Де наші бабки? — усі шість пар очей дивилися на Хосока, прив’язаного до ліжка.
– Які бабки?
— Ті, що в ящику, — Гук кивнув у бік ящика, і Хосок спочатку повільно посміхнувся, а потім захихотів, а потім узагалі почав іржати, як ненормальний.
— Ви нормальні, ні? — Хосок попросив розв’язати його, і потім, вставши, постукав по ящику. — Я ж пожартував. Ви що, серйозно? Я думав, ви одразу розкриєте.
– Розкриємо що?
Хосок постукав по кришці, а вона сама відкрилася, і там нічого не було, а скло дивно відбивалося.
– Це ілюзія, дебіли, – він схопився за живіт і почав сміятися, показуючи на хлопців пальцем.
— А-ха-ха… А ви що… Шукали… Шукали підора? А-ха-ха-ха-ха… От барани! — і тут пролунав дивний звук, і Хосок падає на підлогу, а ззаду стоїть Чонгук із битою і мило либиться.
– Що встали?
– Ем … Я, мабуть, піду квитки до Сибіру замовлю!
— А я речі йому теплі складу.
– А я кредитки заблокую!
***
Легка тряска, і хлопець розплющує очі.
— Ач… Що було? Чому голо… Де я? Ви хто?
— Отямився, алкашня? Вас ваші друзі в потяг затягли, сказали, що ви напилися і спізнюєтеся до мами в Сибір, ось і…
— Стривайте… Сибір?
— Так, ми якраз перетнули кордон.
— Я… Що… К… ААААААААААААААА!
***
– А-ха-ха, хьон, ти просто крейзі!
– Думаєте, він уже приїхав?
— А ми не надто з ним? Навіть грошей не лишили.
— Ой, я не така вже й погана людина, 200 доларів йому вистачить на перший час, — хвилина мовчання, і всі знову вибухнули сміхом.
– Ні, ну а що? Натуралам тут не місце, – Юнгі притиснув до себе Чіміна, а той очі вилупив і показав пальцем на телевізор. – Що там?
«Учасник відомої корейської групи BTS, J-HOPE, був помічений у Сибірі. Фанати стверджують, що бачили, як Джей-Хоуп заходив до маленького готелю «Три ведмеді».
– А-ха-ха-ха-ха! О Боже!
– Чорт, ща зі сміху помру!
— Хлопці, все це звичайно весело, але що робитимемо? – Запитав Намджун, припиняючи сміятися.
– В сенсі?
— Я про… Наші… Стосунки. Корейські СМІ, а ще цей диспатч – вони не залишать нас.
– Нам треба просто старанно все приховувати, – розвів плечима Юнгі.
– У нас вийде? — Чімін розгублено зазирнув в очі Юнгі, і страх різко огорнув його тіло. Найбільше у світі Чімін боїться, що його не приймуть, що зненавидять.
Юнгі мило посміхнувся і потріпав Чіміна по волоссю:
– Гей, ти чого? Я ж поряд, звичайно, у нас все вийде.
— Я підтримую хьона, — озвався Чонгук, — гадаю, це єдине правильне рішення.
– Оскільки нас шипперят, то можемо не хвилюватися ні про що. Всі подумають, що це типу піар хід за допомогою пейрингу.
— Сподіваюся, що не спалять.
***
– Оппа, ти такий гарний, – чергова фанатка лапає руки Юнгі, і Чімін у сказі. Минуло два тижні, як вони зустрічаються, і тиждень, як закінчилася відпустка, і Хосок повернувся з Сибіру.
– Оппа, у тебе щось на щоці.
– М? Що? – Юнгі посунувся ближче, і дівчина акуратно торкнулася прибираючи вію.
Чімін стиснув кулаки і ногою наступив на ногу Юнгі, і Мін зашипів.
– Ой! Щось трапилося? — дівчина злякано прибрала руки та прикрила обличчя.
– Просто серце захворіло від твоєї краси, – Юнгі через біль усміхнувся і вбивчим поглядом глянув на Чіміна, який показав йому язик.
– Я скоро прийду, – Юнгі підвівся з місця і торкнувся плеча Чіміна. Пак спочатку сидів з надутими губами, а потім, зітхнувши, теж підвівся і пішов слідом за Юнгі.
Як тільки Чімін переступив поріг, двері різко зачинилися, і хтось вп’явся в його губи. Неважко здогадатися, хто. Чімін коліном ударив Юнгі між ніг, і той випадково прикусив губу Чіміна.
– Ащ! Чімін-а, ти мене все більше дивуєш! Так мило ревнуєш.
— Хто сказав, що я ревний? Можеш хоч зараз піти і затягти її в ліжко, мені начхати! Тільки потім дорогу в гуртожитку можеш забути!
— Ну чого ти як маленький, це для камер.
— Я сказав: мені начхати! — Чімін схрестив руки і підняв голову.
— Тоді я піду і візьму її просто в туалеті?
– Та будь ласка!
— Хм… Ну окей, — Юнгі розвернувся і кинув наостанок, — у неї й дупа ніщо так.
– Ану стій!
**
Замкнувши двері, Юнгі припав до шиї Чіміна, попутно розстібаючи ремінь.
– Скільки у нас?
– 15 хвилин. Я попередив хлопців.
– 15 хвилин? Чому так мало?
– Приїдемо додому, я на тобі живого місця не залишу, – Юнгі грубо спустив штани Чіміна, з азартом дивлячись йому в очі, і, пішов посміхаючись, попутно спустився вниз.
– Чорт, ти зводиш мене з розуму.
Чімін прикусив губу і, відкидаючи голову назад, насолоджувався незабутніми відчуттями.
Додати до улюблених