***
Перший шкільний день повільно підходив до кінця, здавалося, що може статися гіршого за цей день, ніж така суха френдзона і відмова, але доля думала інакше…
Почався наступний урок — фізкультура, Чхве не те щоб ненавиділа фізру і все таке, але і не любила її, якось нейтрально, але коли була спільна фізра з паралеллю, то було справжнє пекло, бо весь урок Черьон розповідала про гарячих хлопчиків з паралелі і кого вона б хотіла побачити у своєму ліжку на цей раз, сьогодні як раз і була така фізкультура.
Почалася розминка, все було добре, занадто добре, Черьон нічого ще не сказала за цей урок, ні про хлопців, ні про фізрука, ні навіть про те, як вона хоче додому, це було ну дуже дивно, то ж Ліа обернула голову до Черьон, щоб подивитися, як вона і тут вона побачила не дуже хорошу для неї картину:
Черьон закохано дивилася на когось — якогось хлопця з паралелі, молитви Лії були не почуті, можливо тому, що вони не були від всього сердця, бо повторюся Чхве — атеїстка або ж від того, що навіть сама Боженька не може протидіяти дивним захопленням Лі, вона була ніби зачарована, дивилася, навіть не кліпаючи очима, що було на неї не схоже, бо зазвичай, вона просто подивитися на хлопця секунд 10 і підійде вже до нього і почне залицятися, але не тут то було, це дуже занепокоїло Лію, тому вона поводила рукою перед обличчям Лі, щоб повернути її до реальності
-Черьон, з тобою все ок?
-Черьон?
-Черьоооооон?
Чхве нахилилася до вуха Лі і крикнула, як тільки можливо, голосно:
-ЧЕРЬОН!
І це нарешті спрацювало, Лі звернула увагу на Джісу і повернула голову до неї, все ще зі своїм зачарованим поглядом
-Здається я закохалася…
-ЩО?!
Дуже голосно крикнула Чхве, що на неї аж всі обернулися
-Пробачте
Ніяково вибачилась Джісу, це був нонсенс, зазвичай як мінімум за те, що Ліа заорала Черьон на вухо, їй би вже пролетіло, але не в цей раз, ще погляд Лі і ось ця її фразочка «Здається я закохалася…», Черьон ж ніколи не використовує термін «кохання» до хлопців на одну ніч чи неділю, невже…
-ТИ ЗАРАЗ СЕРЙОЗНО?!
Знову занадто голосно запитала Чхве, що на неї знову всі обернулися з невдоволенням, навіть тепер вчитель подивився на неї дуже суворо, вона знову вибачилася, але вже не соромлячись і не відчуваючи не краплі провини за голосне питання, бо зараз її піклувалася тільки відповідь на це питання
-Я невпевнена, потім тобі скажу…
Ліа видихнула з облегшенням
-Значить в мене ще є шанс, можливо, Лі просто здалося, так, їй просто здалося, 100%
Нервово почала себе заспокоювати Джісу киваючи, як телепень головою, мабуть, зараз її всі вважають вже остаточно божевільною, бо мало того, що оре без причини, так ще й головою махає, точно хвора, але Лії було якось до лампочки, головна її ціль, виправдати свої думки і заспокоїтися, але це не виходило…
Це вже третя частина фанфіку і дуже вдячна, що його хоч і мало, але хтось читає, вибачаюсь за коротку частину і довгу перерву, завтра постараюся написати ще частину, але вже довше)
Додати до улюблених