Дівчатка похапцем прибігши до класу, дуже захекавші і втомлені, зупинилися біля двері і нервово переглянулися, першим була математика і було фатальною помилкою запізнитися на цей урок, вчитель справжній звір, який зжере тебе живцем за хвилинне запізнення, що вже казати про п‘ятихвилинне, дівчат очікувала справді складна і сумна доля…
Покінчивши з дивалками, вони голосно проковтнули слюну, перехристилися(незважаючи на те, що ні одна, ні друга, не віряни), сказали «Ну з Богом, Буддою, Аллахом і Зевсом» і постукали у двері, трохи почекав, вони почули, на диво, спокійне, без агресії, «заходьте», від такої спокійності ставало ще страшніше, вони знову ковтнули ту слюну, якої вже не лишилося у роті після такого бігу і засухи у горлі, прикрили очі і відчинили ту страшенну двері, відчинивши її, Ліа і Черьон відкрили очі і побачили перед собою неочікувану картину:
Вчитель математики посміхався, ПОСМІХАВСЯ, невже в нього вселилося щось нарешті хороше?! Він ще і щось розказував з тією лагідною посмішкою і показував на постать біля себе, трохи придившись, Чхве і Лі впізнали цю людину, це був ніхто другий, як той хлопець з паралелі, який подобається Черьон, у Джісу округрилися очі по всі 25 копійок і відпала щелепа від побаченого, у Лі вона була на стадії відпадання, але все ж таки трималась, бо здавалося, що вона була не така здивована і ніби була в курсі, але не була впевнена чи щось таке. Коли на них нарешті звернули увагу і помітили, вчитель повернувся до дівчат і ще більше посміхнувшись, промовив:
-Гарного раночку, дівчатка, сьогодні такий прекрасний ранок! Бо до нас перейшов новенький — Чонін, він вже вчився в нашій школі, але у паралелі, у спортивному класі, то ж, можливо, ви і знаєте або чули про нього, він ж як, не як, круглий відминник, а тепер він перейшов до нас! Це така чудова новина, хо-хо
Вчитель, якось дивно і неприємно похіхікав після своєї промови, а потім, схаменувшись сказав:
-Ой, що це я, сідайте! Хо-хо
І знову цей смішок, аж бридко, тепер стало зрозуміло, чому він такий щасливий: у цьому науковому класі нарешті з‘явився один відмінник, звісно, він не єдиний, хто шарить за математику, є як мінімум Ліа і ще декілька дівчат, але як каже, цей йобнутий:
-Головна мета дівчат — вийти заміж. Звісно, вчитися треба! І я буду ставити оцінки справедливо, але то так, просто, щоб було, не забувайте, ваша головна мета — вийти заміж і народити дітей!!!
Саме через таких, які поприїжджали з СРСР і пропагандують цей брєд дітям, у нас виростають хлопці, які не вміють себе поводити з жіночою статтю, вважають його другим сортом, сміттям, непотребом і шматком м‘яса, а потім жаліються, що ми всі такі погані, бо не зустрічаємося з ними і боємося їх після такого ставлення. Цей недовчитель ще й суперечить сам собі, якщо у дівчат головна ціль вийти заміж і народити дітей, то навіщо їм взагалі розвиватися, у школу ходити, гроші заробляти, це ж тільки для чоловіків, на його думку, чому ми не можемо запізнюватися, хоча на хвилину, якщо навчання для нас неважливе? Ну просто шізік, доречі, саме через це, математика — це єдиний предмет, який Черьон намагається вчити і робить майже постійно дз по ньому, щоб утерти носа тому уйобку-недовчителю і показати, що дівчата такі ж люди і нічим не гірші за нього і інших представників протилежної статі, ну Ліа і поготів, вчить математику ще сумлінніше і старанніше, ніж інші предмети, хоча, чесно кажучи, нама вже куди більше, то ж ми відійшли від подій, дівчатка, після дозволу, сіли на свої місця, вони сиділи окремо, бо як казала Лі, вона повинна сидіти тільки з красенем, щоб усі їй заздрили.
Згадавши про це, сідаючи на своє місце, Чхве похмурішала, вона сиділа одна, бо окрім Черьон, у неї не було друзів у цій країні, та і впринципі у неї мало друзів, окрім Лі, тільки дві подружки з Канади, з якими вона вже давно не бачилася, але продовжує спілкуватися онлайн
-Треба буде запросити їх у Корею, у них як раз скоро повинні початися канікули!
Подумала про себе Чхве і знову повеселішала, вона ще й і згадала, що зараз Лі нема з ким сидіти, бо вона вже побувала у стосунках і розлучилася з усіма гарними хлопцями з нашого класу, то ж щастю Джісу не було кордонів, але все хороше швидко закінчується, бо вчитель нарешті закінчив свою веселу розмову і сказав сідати Чоніну(так-так, нарешті стало відомо ім‘я цього завойовника сердця Черьон, але Ліа здається не почула його) на вільне місце, а вони були тільки біля Лії або Черьон, Чонін на це хитро посміхнувся, трохи подразнив поглядом Лі і Чхве і все ж таки обрав…звісно ж він обрав Черьон, пройшовшись впевнененою ходою, зупинившись і плюхнившись на місце біля Лі, він ще ширше посміхнувся, від чого його очі стали схожі на полумісяці
-Це дуже мило, немов у лисички
Закохано подумала Лі, розпливаючись від гарного обличчя свого коханого і з цією посмішкою він привітався до неї, ну а потім почалися воркування Черьон і Яна, Джісу на це лиш злісно зітхнула і відвернулась, комусь могло здаватися, що Ліа ревнує Чоніна, який сів не з нею(так і думав сам Ян), хоча насправді вона була всередні дуже засмученою, розбитою і злою в першу і в останню чергу тільки на себе і свою ревність до Лі, вона розуміла, що не може перешкоджати щастю своєї коханої, але було дуже боляче розуміти, що це щастя не з нею разом, а з кимось іншим, тільки через те, що він хлопець, хоча у Чхве низька самооцінка, але саме зараз вона вважала себе кращою, красивішою і файнішою за всіх хлопців або претендентів на роль хлопця Лі, в тому числі і Чоніна
-Що в ньому такого хорошого? Член? Ну навіщо тобі той член, я можу робити тобі набагато приємніше своїми пальцями, язиком, секс-іграшками, ніж той Ян своїм маленьким членом, впевнена, у нього член навіть меньше моїх пальців, а якщо і більше, то розмір неважливий, головне, як цим вміють користуватися…
Від таких і трохи сумних на початку, і вульгарних в середині і кінці роздумів, Ліа то злісно кусала і гризла ручку, то просто легенько тримала її у роті і розпливалася від насолодження після таких фантазій і знову вона поводила себе, як божевільна, ну що, всі ми божевільні, коли закохані…
В тому числі окрім Лії і Чонін, який хитро посміхається і спостерігає за Чхве, і Черьон, яка незважаючи на те, що бачить, що Яну зовсім похуй на неї, і він дивиться кудись вдаль, вона продовжує розказувати якусь тупу зовсім несмішну історію зі свого життя і дивитися закохано, тонучі в його очах-полумісяцях, навіть не подившись на що або на кого він дивитися…
Додати до улюблених