На що ви здатні заради кохання? Чи готові чекати свого єдиного тисячу років? Ось і Юнгі не вірив у кохання. Він був жорстокою людиною, залишаючи за собою розруху розбитих сердець. І лиш його брат зумів стримувати усю його лють. Але одного дня Юнгі потонув у темряві, сліпій пітьмі з якої не було виходу, жодної надії на майбутнє. І без свого проміння світла він став сліпим до людської болі. І спіймавши Ангела задушив в обіймах своєї ненависті. Йшли дні, минали роки, цілі століття проходили повз. Він йде озираючись назад, шукаючи у темряві свого Ангела.
” Ангели де ти? Ти чуєш, я шукаю тебе. “ Він чує за спиною дзвінкий сміх. І озираючись назад, він знає, він вислизне з рук. Так і є вислизає, всього на хвилину. Цього вистачає і біла лілія на бордову пляму падає знову. ” Ангели, ти пробачиш мені? Я знайду тебе, чуєш? І більше не відпущу із своїх рук. “
Знову час, знову біль, знову відчай в самотності кам’яних стін.
Порив вітру і знову сміх, не озираючись. ” Я заслужу твоє прощення Ангели мій? “ Зажмуривши очі повторяє в думках. ” Не даруй мені ще раз то й крах. “
Додати до улюблених