Зірки йдуть в одну сторону,
А мандрівники за ними пливуть.
Чи то навпаки?
Але єдине, що повинен знати Марк
Його ціль – то є захист подорожнього
То поки бог місяця спостерігає, поки він тут.
Але достатньо повернутись, як Спектор знову з ним.
Чоловік, хлопчина, якого навіть і немає.
Марк повернув голову до дзеркала і підвів руку, наче хотів доторкнутися. Стівен все ще вагався. Він то вже змирився з тим, що це не його тіло, що його видумали. Це тіло – тіло Марка Спектора. Тому Грант і сидів тихо в їх розумі, негучно наспівуючи якусь пісню.
– Стівене – Кличе Марк, але ніхто не озиваться. Чоловік запропонував ділити тіло, два дні один, два дні інший. Спектор знає, що це зіпсує життя його другого я в щент, але він більше не міг просто сидіти. Він теж хоче бути за кермом. І Марк рахував, що то він ще добрий до Стівена. – Відповіш мені, будь-ласка. -Зеркало змінюється, тепер там не Марк і він не лежит, він сидит. І вигляд має в край жалісний.
– Я погоджуюсь – Спектор посміхнувся, від цього Стівену стало трохи краще. Марк взагалі обіцяв піти від нього, як тільки вони виконають обійцянку перед Хонсу. Але тільки… вийде піти тільки у Гранта. Чорт, він же колись був просто продавцем у сувенірній крамниці. Але вийшло так, що його взагалі не існує.
Додати до улюблених