Гучна музика лунала з підвалу трьохповерхового особняку, що був розташований на Закарпатті. Останнім часом це відбувалося щовечора. У цьому підвалі, що був частиною будинку Тетяни Ліберман, знаходився її маленький спортзал. Втомлена та спітніла Тетяна, що була вдягнена у майку і шорти, щосили крутила педалі велотренажеру, намагаючись вижати з себе усі сили.
Червоні очі дивилися на своє відображення у дзеркалі, у той час як на фоні гучно грала пісня “Angst” групи “Rammstein”. Пісні цієї німецької групи допомогали жінці тримати ритм під час занять на тренажерах, а також давали їй сили. Неочікувано жінка відчула лють і щосили закричала, після чого натиснула на кермо тренажера настільки сильно, що зламала його.
Тетяна впала на підлогу, на останніх силах підтягнулася до стіни і сіла, опустивши голову до колін. Її накрила істерика, але музика була гучніша, за плач. В цей момент біля підвалу проходила Юлія Саніна. Зазирнувши в маленьке віконце підвалу, вона побачила свого боса на підлозі.
Через хвилину музика затихла і пролунав жіночий голос.
– Тетяно Григорівно, – у полі зору з’явилася дівчина, вона підійшла ближче і взяла Тетяну за руку, – Ви доведете себе до лікарні, якщо не припинити виснажувати себе.
– Und das glauben wir bis heute. So in Angst sind Land und Leute. Etwas Schlimmes wird gescheh’n. Das Böse kommt, wird nicht mehr geh’n* – відповіла Ліберман, цитуючи улюблену пісню.
– Воно не прийде, – прошепотіла дівчина, – усе вже позаду. Вам потрібно відпочити.
– У мене є розклад, – сказала жінка, не підіймаючи голову, – дієти, спортзал, медитація, курси… Я щосили намагаюся, але ніяк не можу повернути Тіну Кароль…
– Тетяно Григорівно, – брюнетка сіла навпроти, взяла жінку за підборіддя і підняла її голову, щоб подивитися у вічі, – чому для Вас це так важливо? У Вас уже є все, про що Ви мріяли. Ви заслуговуєте на відпочинок, Ви заслуговуєте на щастя. Не потрібно обмежувати себе у тому, що так хочется.
– Я була щаслива, коли сиділа за робочим столом і писала романи, – відповіла жінка, – були часи коли я отримувала задоволення лише від робити, а зараз мені потрібно доводити себе до виснаження, щоб не думати про секс.
– Що такого поганого в сексі? – розгублено запитала брюнетка.
– Він, Юля, негативно впливає на творчий процес, – сказала блондинка, підіймаючись на ноги, – шаолінські монахи стримуються від людських благ і задоволення, щоб знайти духовне просвітлення. Вони якось живуть без солодкого, алкоголю, сексу і інших спокус.
– Але ж Ви не монахиня і навіть не китаянка, Ви українка.
– Національність не має значення, – відповіла жінка, – пам’ятаєш “Світ навиворіт” у Китаї? Комаров зустрівся з шаолінським монахом з України. Здається його им’я Андрій.
– Я взагалі не це мала на увазі, – розгублено сказала дівчина, – вибачте, але Вам це не допомагає, Ви цілий рік обмежуєте себе, але досі не написали ані рядка. Можливо час змінити тактику, дати собі трішки свободи?
Ліберман розвернулася до дзеркала і подивилася на своє спітніле обличчя. Вона раптом зрозуміла, що її помічниця має рацію. Як би важко не було погоджуватися, але за весь рік дійсно не було ніякого прогресу, а отже усе було марно.
– Двадцать четверте січня… – прошепотіла блондинка, – сьогодні чотирнадцяте лютого. Минуло триста вісімдесят сім днів… Ніякого результату… Усе, що я писала впродовж цього року врешті решт було знищено.
Жінка заплющила очі і зробила декілька подихів. Їй було дуже важко прийняти той факт, що весь цей рік був марним і відмова від насолоди врешті решт не дала ніякого результату. А постійна сексуальна напруга, яку вона щосили намагалась подавити так і не пройшла.
– Добре, – сказала вона, відкривши очі і подивившись через дзеркало на Юлію, – що мені робити?
– Для початку я наберу для Вас ванну, Вам потрібно трохи розслабитися.
Тетяна повільно пішла до виходу, поки Саніна розтавляла гантелі по поличкам і намагалася повернути відірване кермо на місце. Колись відома і популярна письменниця жила на Київщині, заробляла мільйони доларів, продаючи романи і завжди була у центрі уваги преси, до тих пір, поки не почалося повномасштабне вторгнення в Україну. Двадцать четверте лютого радикально змінило життя жінки, їй довелося покинути рідний дім, та переїхати на Закарпаття, де вона впродовж усієї війни приймала біженців у своєму особняку.
Після двадцать четвертого лютого почався період вигорання і творчої кризи, який зламав письменницю. Вона була відомою під псевдонімом Тіна Кароль, який приніс їй усе, про що вона мріяла. А мріяла вона зовсім не про сімейне життя і дітей, це було їй не потрібно. Вона не мріяла навіть про особняк і мільйони доларів, її головним бажанням було залишити свій слід в історії, але тепер вона відчувала безпомічність і щодня молилася Богу, щоб той врятував її неньку Україну.
Після перемоги України Тетяна вирішила повернутися до написання романів, але війна, яку вона пережила назавжди залишила слід на серці письменниці. Вона впала у депресію і ледве не дійшла до алкоголізму, але Юлія встигла вчасно врятувати її і відвести до психолога, який врешті решт дав жінці надію і надихнув почати все спочатку, але після пережитого почати писати було значно важче. Рік тому, за день до свого дня народження, Тетяна пообіцяла собі, що з наступного дня почне все спочатку. Вона готова була знов поринути у творчій процес, відмовившись від того, що на її погляд заважало творчості, але пізніше зрозуміла, що це важче, ніж було першого разу.
Зайшовши до ванної кімнати, жінка відкрила холодну воду, щоб вмитися і почула як слідом за нею зайшла Саніна. Дівчина взяла декілька баночок з сіллю та піною для ванни і почала налаштовувати температуру води.
– Все, – через декілька хвилин сказала брюнетка, – температура нормальна, почекайте трохи і лягайте. Я принесу Вам вино і сиру, це допоможе розслабитися.
– Дякую, – ледь помітно посміхнулася Ліберман.
Юлія Саніна працювала на письменницю вже чотири роки і за цей час бачила її у різних фізичних і ментальних станах, але ніколи в житті не бачила щоб жінка була з кимось у відносинах, бо це за її словами також заважає творчості. Тетяна була на двадцать два роки старше за свою помічницю, але на відміну від Саніної майже не мала ніякого досвіду в особистому житті і взагалі майже не мала ніякого сексу, бо вважала що усе це заважає роботі. Вона обмежувала себе навіть у таких дрібницях як бокал вина чи навіть секс. Саме тому усе сексуальне життя жінки зводилося до звичайної мастурбації з порно, яку вона дозволяла собі лише після того, як допише черговий розділ книжки.
– У мене є ідея, – сказала Юлія, зайшовши до боса з пляшкою вина, бокалом та сирною нарізкою.
Вона відкрила полицю і дістала звідти ароматичні свічки, запалила їх та вимкнула світло, залишивши Тетяну у сутінках свічок. Після цього Саніна вімкнула плеєр і зазвучала повільна релаксуюча музика, яку Тетяна полюбляла слухати під час медитацій. Дівчина залишила білявку наодинці зі своїми думками, сподіваючись, що вона зможе відпочити.
Змирившись з поразкою, Ліберман роздяглася і сіла в ванну. Жінка сиділа і мовчки дивилася як з крану тече вода, на її обличчі не було ні радості ні суму. Здавалося, що вона остаточно втратила сенс життя, але з часом вона змогла розслабитися і навіть отримати задоволення.
Прошло не менше години, але здавалося, що час промайнув непомітно. Тетяна випила лише один бокал вина, якого їй було цілком достатньо, щоб позбутися набридливих думок. Згодом вона встала з ванни, накинула на плечі халат і вийшла к приміщення.
В першу чергу вона пішла у свій кабінет, знаючи, що там буде сидіти її помічниця.
– Юля, – почула дівчина, щось дивлячись в телефоні.
– Ви вже тут, – посміхнулася брюнетка, – Вам краще?
– Юля, – Тетяна нервово прочистила горло, підійшла блище до дівчини і сіла біля неї, – мабуть я повинна дещо сказати, – вона взяла помічницю за руки і міцно стиснула їх, – дякую тобі, – прошепотіла блондинка, – дякую, що врятувала мене. Я б не вижила без тебе, в буквальному сенсі. Ти єдина, хто був зі мною поруч з початку вторгнення, єдина поїхала на Закарпаття. Ти єдина бачила мої сльози і істерики, єдина знаєш мене таку, яка я є.
Ці слова були дуже важкими для жінки, вперше в житті вона сказала своїй помічниці, що цінує її, вперше подякувала за турботу. Саніна зовсім не очікувала цих слів, вона затремтіла від невпевненості і не знала, що на це відповісти.
– Я не могла вчинити інакше, – врешті решт вимовила Юлія, – Ви за ці роки стали для мене рідною людиною. Тож я ніколи не покину Вас у біді.
– Дякую, – посміхнулася жінка, – ти також стала для мене рідною. Коли я приймала тебе на роботу, я довірила тобі своє життя і не помилилася, але нажаль я зрозуміла це лише зараз.
Неочікувано для самої себе Тетяна поклала голову на плече дівчини, ніби заздалегідь знаючи, що та не буде проти. Звісно Юлія не очікувала цього, проте їй було приєно освідомлювати, що її бос вперше в житті не поводить себе холодно, наче намагаєтся відштовхнути єдину у світі людину, яка щирим серцем хоче допомогти.
– Тож… Вам допомогла тепла ванна? – поцікавилася дівчина і дозволила собі поправити капюшон халата.
– Так, – відповіла жінка, – як би це дивно не прозвучало, але за цей день я змогла переосмислити своє життя. Ще раз дякую, що змогла дати мені цей поштовх.
Блондинка взяла дівчину за кисть, після чого ніжно поцілувала її руку.
– Я ніколи не казала тобі це, – прошепотіла Ліберман, – але саме ти завжди надихала мене на романи. Навряд чи хтось зрозумів, але саме ти є прототипом більшості персонажів, і в першу чергу Жені… А ось Олену я зробила з себе…
– Але ж вони… – шоковано сказала дівчина.
– Так, – посміхнулася Тетяна, – нарешті я сказала тобі це. Журналісти частково були праві, коли припускали, що я лесбійка. Все ж таки не просто так мій найголовніший роман був написаний саме про бісексуалку.
– Але якщо Женя це я, то… – брюнетка не договорила речення до кінця.
Ліберман підняла голову і подивилася на дівчину.
– Великі блакитні очі, гострі скули, – шепотіла білявка, дивлячись на Саніну, – єдине чим ви відрізняєтесь, це кольором волосся.
– То мені перефарбуватися в руду? – нервово засміялася Юлія.
– Не треба, – посміхнулася у відповідь жінка, – ти мені подобаєшся такою, яка ти є.
– П… Подобаюсь…? – заїкаючись вимовила Саніна.
– Я казала тобі, що у підвалі на тренажерах я знімаю сексуальну напругу, але чи задумувалась ти коли небудь звідки ця напруга береться? – натякла жінка, – скажу чесно, я багато разів хотіла звільнити тебе, лише щоб не бачити твоє прекрасне обличчя, але я розумію, що ти не заслуговуєш на це. Ти не лише прекрасна помічниця, а й чудова подруга і я вдячна тобі за твій труд.
– Але… Чому Ви не сказали про це раніше? – шоковано запитала Юлія.
– Бо я боялася злякати тебе. Боялася, що ти звільнишся, коли дізнаєшся про це. До того ж, це не професійно, між нами повинні бути лише професійні відносини, цього вимагає закон.
– До біса закон! – закричала брюнетка й підскочила на ноги, – Вам потрібно було лише сказати мені. Просто подивитися мені у вічі і сказати як є, – тіло Саніної тремтіло чи то від злості, чи то від хвилювання.
Тетяна прочистила горло, піднялася на ноги і поправила халат. Вона відчула, як її тіло почало тремтіти, проте вона не збиралася зупинятися. Жінка зробила кілька кроків вперед, взяла Саніну за обидві руки і притиснула їх до своїх грудей.
– Я мріяла про це кілька років, – прошепотіла жінка, – сотні разів уявляла собі цей момент і ось він нарешті настав, – коліна Ліберман тремтіли від емоцій, вона щосили намагалася опанувати себе, але це було майже неможливо. Стан Юлії був не менш емоційним, проте вона чекала ті самі слова, дивлячись жінці прямо у вічі, – я кохаю тебе. Завжди кохала і мріяла про тебе і завжди карала себе за ці мрії, бо мені здавалося, що усе це не взаємно.
– Хто Вам сказав, що це не взаємно? – нервово вимовила дівчина, – я… Я не була готова до цього… Але я точно знаю, що відчуваю до Вас… Єдине що мене стримувало так це Ваша поведінка. Ви завжди відносилися до мене холодно, неначе ніколи не хотіли бачити, проте я все одно знала, що десь під цією маскою холодної та кам’яної жінки є людина, що здатна на почуття та емоції.
Саніна міцно взяла жінку за руку та повела її у спальну кімнату. Блондинка мовчки шла слідом, лише здогадуючись що замислила дівчина. Юлія підвела її до дзеркала шафи і Тетяна побачила себе у повний зріст.
– Бачите? – запитала Юлія, ставши за спиною жінки і поклавши долоні на її плечі.
– Що саме? – запитала Ліберман.
– Ви зовсім не схожі на Олену. У неї в очах була пристрасть і кохання, а у Вас… – Саніна повільно зітхнула, – у Вас лише смуток, біль та депрессія… Але я хочу це виправити.
– Як? – запитала Тетяна.
– Просто заплющіть очі… – прошепотіла дівчина.
Блондинка неохоче але все ж виконала прохання Саніної. Дівчина зняла з неї капюшон і поправила світле волосся, після чого її руки повільно поповзли вниз. Тетяна відчула як руки Саніної обережно обійняли її за талію а потім теплі губи торкнулися її лівого вуха.
Брюнетка вдихнула аромат кокосового гелю для душу і провела кінчиком носа вниз по вуху. Ліберман трохи здригнулася від лоскоту, але не відкрила очей. Не зважаючи на те, що майже в усіх книжках письменниці були сцени сексу, в яких вона красиво та правдоподібно описувала пристрасть персонажів, сама Тетяна майже не мала ніякого сексуального досвіду і тому не могла просто розслабитися і довіритися почутям, а те, що зараз відбувалося, здавалося їй занадто дивним.
Тетяна звикла завжди контролювати ситуацію та думати холодною головою і навіть зараз, нахиляючи голову на правий бік, вона робила це зовсім не рефлекторно, а лише тому що знала, що буде далі. Натомість Саніна не здогадувалася про те, що відбуваєтся в голові її боса, вона дозволила собі повність розслабитися і піддатися почуттям.
Теплі губи пішли ще нище і опинилися на шиї жінки. Вологі поцілунки покрили шию блондинки, а руки ще сильніше прижали її до Юлії. Брюнетка підняла голову, щоб подивитися на жінку у дзеркало, потім поклала одну руку їй на підборіддя. Великий палець торкнувся губ блондинки і в цей момент Тетяна неусвідомлено відкрила рота і схопила його губами. Саніна відчула як вологий кінчик язика торкнувся її пальця.
Юлія повільно розвернула жінку обличчям до себе, звільнила палець від полону м’яких губ і знов натиснула долонею на талію, притискаючи білявку до себе. Ліберман відчула, як рука дівчини накрила її шию так, неначе ось ось почне її душити, проте нічого такого не відбувалося.
Юлія заплющила очі, встала на носочки і пристрасно накрила пухкі губи письменниці своїми. Від несподіваного поцілунку у блондинки перехопило подих, її коліна почали тремтіти ще сильніше, але все ж, через декілька коротких митей її розум остаточно віддав почуттям контроль над тілом. Хвиля пристрасті накрила білявку з головою і вона з задоволенням потонула у ній.
Несподівано для Ліберман, дівчина потягла її кудись у бік, не розриваючи ні на мить поцілунок. Різким рухом руки, Саніна притисла свого боса до холодної стіни. Юлія розірвала поцілунок, натиснула коліном у районі клітора, пристрасно вдивляючись їй прямо і вічі і почала розстібати ґудзики на своїй блузці.
Дихання Тетяни було настільки важким, що здавалося, неначе досить одного лише необережного руху коліном щоб довести її до оргазму. Білявка міцно стиснула кулаки, тримаючись з усіх сил, щоб не зірвати з себе халат і не зробити те, що забороняла собі протягом року. Жінці навіть довелося схопитися за край столу, що стояв поряд, щоб не піддатися спокусі.
Тим часом Саніна розстібнула останній ґудзик і кинула блузку на ліжко. Невеликі груди брюнетки були приховані від погляду жінки одним лише чорним бюстгальтером. Юлія нахилилася вперед і грайливо лизнула пересохлі губи Тетяни.
Руки брюнетки вхопилися в халат і почали тягнути за тканину, повільно оголюючи боса. Ліберман відчула як кінчики пальців легенько торкнулися її твердого соска і не стримала стогін. Тим часом коліно все сильніше втискалося у клітор.
Напруження білявки було настільки сильним, що Юлія зрозуміла, що довга прелюдія для жінки була б неначе тортури. Вона відпустила Тетяну і в ту ж мить побачила в її очах нерозуміння і розчарування. Ліберман здалося, що дівчина раптом передумала і пожалкувала, що все це почалося, проте наступної миті брюнетка вирвала її з потоку думок.
Саніна скинула з жінки халат, залишивши її повністю оголеною і швидко опустилася перед нею на коліна. Її очі опинилися прямо навпроти заповітного місця, яке давно чекало на увагу. Дівчина на мить підняла голову, щоб зустрітися очима з Тетяною, після чого міцно обхватила її стегна і притислася ротом до гарячої вульви.
Коліна білявки в мить підкосилися, вона схопилася руками за голову Юлії і ледь втрималася на ногах. Саніна усім тілом притиснула жінку до стіни, щоб та не впала і продовжила злизувати солодкий мед з гарячої плоті.
Повільно набираючи темп, брюнетка настільки сильно вчепилися руками у стегна жінки, що залишила на них подряпини. Проте Тетяна навіть не відчула ніякого болю, усі її відчуття були сконцентровані у палаючому від збудження кліторі, який так старанно пестила дівчина.
Саніна настільки майстерно пестила гарячу плоть, що якби жінка могла тверезо мислити, то обов’язково б подумала, що її помічниця має великий досвід відносин з жінками. В якийсь момент Тетяна остаточно втратила контроль над собою і не змогла більше стримувати стогін, який подарував Юлії ще більше впевненості.
Уважно вслуховуючись у палку мелодію, що виринала з вуст білявки, дівчина ще сильніше надавила язиком на вологий клітор і по тілу Ліберман пішло тремтіння. Потужна хвиля оргазму, на яку так чекала жінка, накрила її тіло. Нігті блондинки вчепилися в голову Юлії, викликаючи сильний біль, проте дівчина не зупинилися ні на мить.
Тетяна більше не могла триматися на ногах, але Саніна не дозволила їй впасти. Вона закинула ноги жінки собі на плечі і задихаючись від збудження залишила гарячу вульву у спокої. Лише зараз Юлія освідомила, що майже усе її обличчя було вологим. Вона торкнулася щокою жінки та витерла зайву вологу з обличчя об її живіт.
Саніна обережно опустила білявку на підлогу, після чого взяла її на руки і віднесла на ліжко. Ліберман деякий час мовчки лежала з заплющеними очима, намагаючись прийти до тями. Через деякий час вона відкрила очі, подивилася втомлленим поглядом на брюнетку і ледь помітно посміхнулася їй.
Тетяна взяла руку дівчини і поцілувала її.
– Невже це дійсно сталося? – прошепотіла білявка, дивлячись Юлії у вічі, – це усе настільки неймовірно, що здається наче я впала з велотренажера, отримала струс мозку, а це усе галюцинації.
– Ви б хотіли, щоб усе це було галюцинацією? – запитала Саніна, трохи здвинув чорні брови, – для Вас це було б простіше?
– Ні, я не це мала на увазі, – швидко відповіла Тетяна, відкашлюючись, – навпаки, мені було б значно гірше, бо сьогодні я знайшла кохання і не хочеться думати, що усе це лише галюцинації травмованого мозку. Я дійсно хочу бути з тобою.
Юлія посміхнулася і нахилилася, щоб подарувати своїй коханій пристрасний поцілунок.
– Але ти повинна дещо зрозуміти, – серйозним голосом сказала Ліберман, – я дійсно готова подарувати тобі усю себе, подарувати ключик від свого серця, але у цьому випадку мені доведеться знайти нового помічника, бо ми не зможемо поєднувати особисте життя і роботу.
– Я Вас нікому не довірю… – ревниво прошепотіла Саніна, розглядаючи привабливі груди жінки, – я буду Вас до кожного ревнувати.
Ліберман щиро посміхнулася і встала з ліжка, щоб взяти пляшку води. Вона протягла її дівчині, але та відмовилася. Тетяна відкрила пляшку і почала жадібно пити воду.
– І все ж, – задумливо сказала брюнетка, – чому секс заважає Вам писати?
– Ти ж читала усі мої романи… – нерозуміючи прошепотіла жінка.
– Така робота, – прикусила губу Юлія, – я ж Ваш бета-рідер, але до чого тут це?
– Ну, – почала Тетяна, – у мене майже у кожній роботі є сцени сексу, а ще у мене чудова фантазія. А тепер уяви, що кожен раз, під час написання такої сцени, ти збуджуєшся і замість того, щоб друкувати текст, твої руки опускаються під стіл і починають вимальовувати візерунки навколо клітора. Ти витрачаєш певний час на самозадоволення, доходиш до оргазму і все. Більше тобі вже нічого не хочется, окрім як прилягти та відпочити. Особисто я після оргазму хочу їсти і спати. І тепер скажи мені, який буде коефіцієнт корисної дії письменника, якщо він кожен раз після двох речень буде відкладати текст на потім? Я зазвичай роблю так: спочатку допишу один розділ, потім даю собі один вихідний день, впродовж якого я можу зняти сексуальну напругу, а на наступний день сідаю і починаю писати новий розділ. До речі, оргазмами також не можна зловживати, бо я після них ходжу цілий день сонна і втомлена.
– Я не знала, що Вас збуджують власні тексти, – відповіла брюнетка, – хоча тепер усе стає на свої місця.
– А хіба тебе не збуджувало, коли ти редагувала? – блондинка повернулася в ліжко й лягла біла Саніної.
– Не усі, – зізналася дівчина, – але мені простіше. Я навпаки, спочатку доводила себе до оргазму, а вже після шукала друкарські помилки, не думаючи про сюжет.
– Цікаво… – прошепотіла білявка, розглядаючи чорний бюстгальтер дівчини, здавалося, що вона взагалі не почула відповідь, – залишилось ще дещо, що ми повинні були зробити…
– Що саме?
Тетяна не відповіла на питання, замість цього вона торкнулася пальцем верхнього краю бюстгальтера і потягла праву чашечку вниз, поступово оголюючи брюнетку. З під тканини виринув твердий сосок, який неначе зачаклував Тетяну. Вона провела по ньому кінчиками пальців, пристально розглядаючи темну ареолу.
Згодом Ліберман потягла за ліву чашечку, остаточно оголивши груди Юлії. Жінка стиснула в руці груди та пристрасно поцілувала Саніну. Нова хвиля пристрасті накрила закоханих, але на цей раз письменниця змогла віддячити Юлії, подарувавши їй оргазм.
Це була палка ніч, наповнена пристрастю та коханням, яка змінила життя обох жінок назавжди.
На годиннику було близько двох годин дня, проте Юлія солодко спала у ліжку білявки, навіть не здогадуючись, що на неї чекає. Вона відчула лоскіт крізь сон і приємний, солодкий аромат. Брюнетка повільно відкрила очі і побачила, що біля неї сиділа Ліберман, на обличчі якої була найщиріша посмішка, яку Юлія коли-небудь бачила.
– Доброго ранку, – ніжно прошепотіла жінка. Їй було абсолютно байдуже, що показував годинник, – це може бути банально, але я приготувала сніданок у ліжко.
– Доброго ранку… – задумливо відповіла брюнетка і подивилася на годинник, – а о котрій Ви прокинулися, якщо не секрет?
– “Ви”? – засміялася жінка, – люба, після того, що між нами сталося, ніяких “Ви”. До чері, у мене є чудова новина. Те, що вчора сталося було для мене неначе перезавантаженням, після якого я почала інакше мислити.
– Ви… Тобто ти… Ти про що?
– Я прокинулася о дев’ятій ранку і сіла писати новий роман, – очі жінки блищали від радості, – Тіна Кароль повернулася!
– Що ж, з поверненням, – посміхнулася дівчина, – моя люба Тіно.
Додати до улюблених