Ще до початку часів у темряві було 7 сутностей. В один момент вони вирішили, що звичайне існування безглуздо і домовилися створити всесвіт, злившись воєдино та відрікшись від будь-яких емоцій. Темрява то була восьма, і вона в цьому не брала участи, бо про те, що воно є, ніхто навіть і не здогадувався. Та їй якось і не хотілося.
Вогонь із світлом стали зірками, камінь – планетами, холод і вода вибірково оселилися в різних куточках космосу, а електрика – зібрало все воєдино. Повітря ж вибрало лише одну планету, на якій і зародилося життя.
Первинні створіння, напрочуд, були майже ідеальними елементальними істотами – саїорами. В їх епоху увесь світ переповнювали сили чар. Цих стародавніх істот можна назвати античними, первісними драконами, титанами, напів богами, ідеальними та найсильнішими істотами. Гладка та міцна шкіра заломлювала світло, створюючи прекрасні відтінки кольорів, що виглядали на відстані, ніби свята аура навколо тіла.
Відсутність очей і вух, ніяк не перешкоджала орієнтації в просторі, навпаки. За допомогою своїх рогів, вони могли випускати і приймати магічні хвилі, бачачи все навколо до найменших деталей: від примітивного ландшафту, до кожної піщинки що знаходиться поряд; від легкого вітру та звукових коливань, до будь-яких інших енергетичних потоків чи імпульсів.
Всі вони жили в гармонії, до часу, коли з’явилися люди. Жага влади, могутности та сили, привели до того, що вони навчилися підпорядковувати драконів і керувати ними проти їхньої волі. Розв’язалася велика антична війна, що за півтори тисячоріччя занапастила всі тодішні людські цивілізації.
Деяким саїорам, на щастя, вдалося врятуватися. Вони всі забралися подалі, у землю, де умови надто екстремальні для людей. На поверхні ж залишилися баїори, дрібніші й агресивніші породження чар, які, як вважається, пішли від саїорів, і даїори – люди, нащадки драконів або ж півбогів, що мають велику схильність до магії і якусь форму її спадковости, а також роги, що частково зберегли їх початкові властивості.
Протягом довгих літ, сутність пітьми спостерігала за всім дітищем сімох. Їй знову стало завидно та нудно. Від усієї тієї тяги, вона почала дарувати свої сили всім підряд. Та найчастіше тим, хто не мав іншої долі, крім розповсюдження руйнування. Тим самим творити хаос у світі, що вже на вигляд заспокоївся після попередньої катастрофи. Сімом це, м’яко кажучи, не сподобалося.
Так почалася епоха чар, коли кожна третя жива істота мала магічне ядро душі, замість звичайного. І це, як не дивно, призвело до моря війн та крові, тому, що цією силою володіли і люди.
Додати до улюблених