===
-Ну ж бо, чому ти не загоряєшся? Клята машинка, я ж все зробив як і казала Сьюзі, ну що не..
-Ей, відчин.. За дверима почувся тупий удар ніби щось велике та товсте-впало.
-Дастін побіг відчиняти. За дверима лежав набуханий в щент Стів.
-Якого чорта, Стів?
-Дастін, мені так х.. -Він виблюнув на поріг дому і заліз в середину.
-Так, я напущу холодну ванну і приготую молоко, а ти попробуй не обгадити тут все.
Таке ставалось часто, деколи Стів не приходив до Дастіна, деколи приходив. Він розумів його, бо смерть Едді змінила і його. Часто вони разом плакали по Едді, це були сльози скорботи та тускування та нічого не вдієш. Дастін знаходив підтримку в розмовах з Сьюзі та заглушав біль з нею, а от з Стівом все важче.¤¤
Літо, день перед походом в ізнанку та бою з Векною.
-Робін, я хочу сказати що ти дійсно хороший друг і я тебе ціную.
-Стів, з чого такі признання, думаєш що не повернешся?
-Я вже і не знаю що думати, але відчуваю що залишу там велику частинку себе.
-Не буть дурником, Стів)
-Харіннгтон!
-Що таке, Едді?
-Go сюди.
-Та що сталось!?
-Підніми свою сраку, Стів!
-Ой, боже.. -Стів підняв свою сраку та пішов на звук. За фургоном сидів Едді.
-Ти скажеш що таке?
-Він махнув головою і показав жестом на землю біля себе.
-Це обов’язково?
-Не будь занудою, Стів.-Хлопець присів на літню траву. Дерева похитував легкий вітерець та не по далеку Стів побачив..
– …Озеро.
-Що?
-Кажу, не хочеш скупнутись, там є чисте озерце.
-Так, давай)
Воно було не великим та чистим. Стів зняв сині джинси та футболку в смужку.
Едді кулькую пірнув навіть не попередивши друга. Стів плюхнувся зразу за ним. Вони плескали водою один на одного, грались, як малі діти та невдовзі вийшли на сушу.
-Друг, я відчуваю що це мій рік.
-Ніби?
-Я повинен перемогти Векну, повинен підпалити йому задницю!
-Ну, це ми вже побачимо завтра, правда?
-Так..) – З невпевненою посмішкою сказав Едді. -Я хочу дещо сказати, Стів.
-Так?
-Казати він нічого не став, а поцілував. Поцілував не як друга, хоча можна цілукати як “друга”? Стів не відщтовхну його, ні. Чи то був ступор, чи йому не хотілось його відштовхувати. В цьому поцілунку можна прочитати як біль, страх та бойовий дух Едді так і ніжність.
Після поцілунку Едді та Стів мовчки пішли назад.
¤¤
-Ей, ходімо друже, зараз тебе всполоскну) Дастін взяв Стіва під руку та повів в туалет, допоміг роздітись та сполоскав його душем.
-Я розумію, ти загубив друга, я загубив друга. Та невже ви з Едді були настільки близькими що б все своє літо ти провів в запої та ходив до нього на могилу, знаючи що там нікого не має?
-Ти не розумієш.
-Так поясни, що сталось? Чому ти так мордуєш себе, що не дає тобі продовжити жити?
-Я.. його перебив звук з вітальні.
-Почикай, зараз перевірю що там. -Дастін взяв якусь склянну баночку, напевне з маминим шампунем чи типу того, і вийшов із вбиральні.
-Ну що там, шнур?
-Відповіді не було. -Стіву стало боязко за друга. Хлопець виліз з ванни, замотався в перший побачений рушник та вийшов з кімнати.
-На підлозі лежав Дастін, а під ним калюжа крові. Стів обісрався.
-Якого чорта, Дастін?! -Він будив друга та той не прокидався.
-Да-а-а-а-стіннн! ДАСТІН! ДАСТІН, ПРОКИДАЙСЯ. Вейкап, Дастіін! Бляха, якої шльондри, сука.-Він підійшов до телефона.
-Так, Стів, все добре. Набирай 911, так. -Хлопець підніс телефонну трубку до вуха, звука не було.
-Якого чорта? -Провід був перерізаний. -Так, мені це дуже не подобається.
-Стів напялив труси і шорти, взяв Дастіна і поніс до..
-Сука, хто найблище живе. Бейерси та Хоппери, так, давай. Ну і відїв ти! -Стіву не хотілось пробувати його пульс, але це було необхідно. Секунда, коли серце не билось була найдовшою в його житті, та серце знову зробило “бам”.
-Сука, Хендерсон, тримайся. -Хоч він не сказав це, але подумав: “я повішусь, якщо і тебе не вбережу”.
___
-Я думала ти ще на роботі.
-Ні, Ненсі. Я впорався трішки швидше. Я купив той джем і нажарив вафель для Оді)
-Боже, як добре) ми ж неможемо йти, до малютки Оді, з пустими руками)
-Так, добре, я зараз перевзуюсь в кросівки та підемо.
-Добре. -Джонатан допивав кружку кави. Зовсім недавно вони придбали кавову машинку і..
-Агооов! Ненсі, Джонатан, відчиняйте.
-Ей,ти чого тут?
-Джойс і Хоппер організували вечерю та хочуть щось нам сказати. Відправили мене до вас за медом, що б зробити соус.
-Щоо..?
-Ей, хто там, Джонатан? -Вона вийшла з коридору защіпаючи сережку. -Уілл?
-Так, зможеш прийти сьогодні на вечерю до нас?
-Ми якраз збирались до Оді.
-Навіщо вам до Оді?
-Вчора в ночі в нас розбилась кружка яку подарувала Оді.
-Ну розбилась і розбилась?
-Ні, її шматки валялись по центрі кімнати.
-Як це можливо, Джонатан?
-От саме через це ми йдемо до Оді!
-Бляха, знову щось починається..?Оді буде на вечері ви зможете побалакати. -Уілл помітно занервував.
-Так,добре.
-Нен, де той мед що ми купили на ярмарці?
P.s. – міток стало багато, тому:
Майк-…
Уілл-~~
Ді-°°°
Ненсі-<><><>
Хоппер-《》
Лукас-○○○
Дастін-===
Стів-¤¤
Джонатан-___
Додати до улюблених