Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Залишки бруду

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

У Чонхва було два молодих і перспективних генерали, що відрізняються один від одного, як води річок Цзіншуй і Вейхе[1], різні, як вогонь і лід.

[1] «Води річок Цзіншуй і Вейхе ясно відрізняються» – є велика різниця; чітке розмежування. Через неоднаковий вміст піску ці дві річки виглядають дуже по-різному: одна – прозора, а інша каламутна. Коли вони зустрічаються в північному передмісті міста Сіань, це виглядає дуже вражаюче, тому що вода різко забруднюється.

 Коли вони зустрічаються в північному передмісті міста Сіань, це виглядає дуже вражаюче, тому що вода різко забруднюється

Того, хто схожий на лід, звали Мо Сі. Він був абсолютно асексуальним, помірним у бажаннях і самотнім. Тоталізатор на ім’я того, хто забере цнотливість генерала Мо, зібрав у своїй скарбничці суму, достатню, щоб за одну ніч зробити жебрака нуворишем.

Того, хто схожий на вогонь, звали Ґу Ман. Він славився своєю душевною теплотою, любив сміятися і ніжно плекав усіх прекрасних дам. Якби цей чоловік платив кожній дівчині, що подарувала йому поцілунок, то був би змушений здати в ломбард навіть свою спідню білизну.

Одного разу, незадовго до зради Батьківщини, осяяний ідеєю Ґу Ман узяв рукопис, який писав протягом багатьох років, і побіг у будинок друга, щоб отримати рецензію для публікації своєї праці.

У цей час генерал Мо займався військовими справами. Не підводячи голови, він запитав Ґу Мана:

– Що ти написав?

– Я пишу і малюю все підряд, – відповів натхненний Ґу Ман. – Кулінарні рецепти, військові карти, пейзажі, передбачення, дорожні нотатки, описи водоплавних тварин та інші дрібниці.

Мо Сі взяв рукопис і вмочив перо в чорнило, щоб написати схвалення.

Гу Ман розсміявся і додав:

– Я також написав про тебе…

Мо Сі насторожився, його рука завмерла:

– Що ти написав про мене?

Ґу Ман щиро відповів:

– Просто правду про наше з тобою минуле, про тебе та мене.

– Що саме з нашого минулого?

Ґу Ман почухав голову, трохи похихикав, а потім швидко випалив:

– Усе!

– …

Мо Сі нічого не відповів. Він довго дивився на Ґу Мана, потім опустив свої довгі вії, повертаючись до рукопису. Без жодного виразу на обличчі генерал Мо написав чітким почерком лише два рядки:

«Цю книгу заборонено.
Будь-який порушник буде покараний».

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь