Це був ранній зимовий ранок.Різноманітні сніжинки падали з неба прям на білі балкони,засипаючи речі тих,хто не встиг забрати свої речі пухким снігом.Мороз розмалював вікна всякими візерунками.Холод залазив під шкіру,наповнюючи студентів “АПТАР” смутком та сонливістю. ”АПТАР”-Академія психології та її аспектів Румунії був престижною академією,що спеціалізувалась на психології та вивченню біології поведінки. Сама академія знаходилась у різних містах Румунії. Але саме у Брашові була основна спеціалізація.
Кучерявому хлопцю зовсім не хотілось вилазити з теплого ліжка. Він би був зовсім не проти полежати ще трохи. Але він мав би збиратись на пари з психології.
Він встав,трохи морщась від морозу. Швидко попрямувавши до ванної кімнати їх поверху він все ще був трохи заспаний. Темне,дуже кучеряве волосся було скуйдовженне на його голові. Окуляри він забув у кімнаті,але йому було ліньки по них вертатись.
На ходу позіхнувши,Касіан врізався у когось. Ну ,звичайно! Це був його старий друг та товариш в академії-середнього зросту,з коротким світлим волоссям та світлими очима.Його звали Траян. Можливо,Касіан вважав його трохи занудою,але він все ще залишався його найкращим другом.
-Гей,Траян,вибачай. Я забув окуляри,не побачив тебе. – Кучерявий дружно штовхнув друга в плече
-Тобі варто бути обережним… Касіан,не кажи що ти знов запізнюєшся на заняття!
Траян був не тільки учнем ,але і старостою їх курсу. Касіан завжди отримував від нього нагоняй,коли вночі занадто довго щось писав. Сусід по кімнаті з нього такий собі… Але як пояснити йому що Касіан весь вільний час дня і ночі на вивчення того,що Траян вважав дурнею? Парапсихологія – розділ психології який вивчає телекінез,телепатію ,тощо. Це не могло не захоплювати, еге ж? Але багато людей вважали це все брехнею. До того ж,кучерявий займався цим не сам,а з давньою подругою дитинства – Амалією. Вона також вчилась у цій академії. Вони часто проводили час разом,мріючи та вивчаючи парапсихологію. Амалія як Касіан часто запізнювалась та пропускала заняття в академії.
-Касіан,ти розумієш,що тебе можуть вигнати з акдемії,до того ж можуть початись проблеми зі здоров’ям через то що ти спиш по три години в день?
-Траян,ти ставишся до цього занадто серйозно- Хлопець махнув рукою ,відмахуючись від порад товариша.
-Послухай мене уважно,друже. Ти наражаєш себе на небезпеку. Це не жарти. Я хвилююсь за тебе.- Блондин скрестив руки на грудях,суворо дивлячись на Касіана.
Кучерявий показав язик другу та зайшов за ріг,просто не бажаючи дивитись правді в очі. Траян проводив поглядом і закотив очі.
В той самий час Амалія носилась по кімнаті ,шукаючи свої окуляри. Вона часто їх десь губила. До того ж,вона десь запихала свою наукову роботу.
Трошки згодом,так і не знайшовши окуляри і свою роботу,вона сіла на ліжко,втративши всю надію на те,що вона відшукає свої речі. Її погляд впав на тумбочку біля ліжка. Вона з полегшенням хмикнула ,побачивши там футляр від окулярів.
Одягнувши їх вона побачила стопку своїх документів на столі,які вона раніше прийняла за звичайні листи А4.
Амалія швидко схопила речі та вибігла з кімнати,направляючись в аудиторію. Вона так довго працювала над цією роботою,її роботу мають прийняти!
Дівчина запізнилась на двадцять хвилин. Викладач розпочав нову тему щодо біології поведінки,і перервавшись на дівчину сказав:
-О,пані Флорея,ви знову запізнились. Ви принесли роботу?
-Так-так,звісно принесла,професоре.- дівчина швидко поклала папери на стіл та сіла на своє місце.
Згодом,коли пройшло хвилин сорок у залу увійшов Касіан.
-Шановний,чим ми заслужили ваш візит?- Професор поглянув на хлопця ,саркастично нахиливши голову.
-Ой,мені не складно. Дякую за те що почекали.- хлопець драматично махнув рукою,ніби він якась відома зірка у якої беруть інтерв’ю.
-Пане Петре,ваша самозакоханість немає меж. Корона не тисне?
-О ні,ні в якому разі не тисне!- хлопець хмикнув та пройшов на своє місце.-
-У вас сьогодні одна пара ,ви і на неї запізнились.
–Ділові люди часто запізнюються,пане Ретрот
Професор Ретрот стиснув щелепу,відкашлявшись продовжив вести заняття.
Заняття благополучно закінчилось і Амалія разом з Касіаном вийшли найперші. Хлопець розповідав подрузі про те,що він нового дізнався зі своїх нічних експериментів.
-Амалія,я дещо маю!Невеликий сюрприз!- Кучерявий трохи порився у рюкзаці і дістав коробку. Він передав Амалії цю коробку. Дівчина відкрила її, поправляючи окуляри.
-Це..те що я думаю,чи не так?
Додати до улюблених