Чонгук зрозумів ,що його відносно спокійному існуванню настав кінець коли після пар в п’ятницю хобі привів свого друга. Хлопчина був не з їхньої компанії і однозначно не від світу цього ,інакше Чон ніяк не зміг би пояснити те що відбулося в нього всередині коли він вперше побачив Техьона. Техьон. Звучить гарно. Майже як “моногамія”. І майже так само безнадійно. Він ніколи не вірив в любов з першого погляду, ніколи не був романтиком ,швидше за все скептиком ,не дивлячись на свій тотемний предмет і моногамну душу.
Він точно ніколи не думав що буде боятися кого-небудь просто побоюючись своїх почуттів ,які в теорії могли б виникнути до цього Техьона. Та боїться. Саме тому він вперше бреше своїм друзям ,що має погане самопочуття і нажаль не зможе з ними сьогодні відсвяткувати кінець тижня. І взагалі, йому ліпше піти додому ,від гріха подалі ,від Техьона подалі, що викликає стільки неоднозначних відчуттів у душі хлопчини. Друзі стурбовані,засмучені , що Чонгук сьогодні не буде з ними. Дивлячись на все глобально, він нічого не втрачає. Просто туса з друзями, яка проводиться постійно, не дивлячись на наявність причини . Це ж студенти. Для них значуща причина- це здана сесія чи кінець тижня, наприклад. Останній раз кинувши погляд на Техьона , Чонгук швидко ,навіть занадто, пішов додому. Незрозуміло правда, чому саме він так швидко пішов ,чи то від нового знайомого ,очі якого були немов смола ,так і затягувати хлопчину ніби в себе, чи то від особистого бажання пізнати цього Техьона ліпше. Всі вихідні пройшли наче в тумані. На повіках і свідомості образ чоловіка, що здається, встиг поселитися в голові у Чонгука. Згадуючи кожну деталь його одягу, він тільки- но помітив , що у нього були наколінники. Байкер? Можливо. Шкіряна куртка і подерті джинси були б дуже доцільні до образу байкера. Техьон в загальному був ідеальний ,хоч одягніть йому пуанти і пачку ,наче в балерини, Чонгук всеодно слиною б подавився. Можливо, слід запитати у Чіміна, чи байкер цей Техьон, а то так недалеко і до якогось психічного розладу. До речі про Чіміна. Бідненький всі вихідні турбувався за стан свого сусіда ,котрий навіть на улюблений шоколад не відреагував звично. Лишень кивнув ,ніби ,дякую ,а плитка так і залишилася самотньою лежати на краю робочого стола. Врешті-решт, Чонгук, зберися ,тряпко, де це таке бачено ,щоб так вбиватися в людині від якої ти знаєш лише ім’я. Тоді він вирішив хоча б зробити вигляд, що з ним все добре ,щоби друзі не нервувалися, хоча, тарганам в голові належно було перебрати не одну думку в черепі хлопчини. Він був на шляху в Царство моногамії, де існують свої закони, свої правила і принципи. Та він про них поки не здогадувався. Він солодко спав чітко для себе вирішивши ,що ні одна жива душа не зможе відібрати в нього спокій. Тільки ,Чонгук ,забув ,що він свічка ,фетіль якої, рано чи пізно хтось запалить.
Додати до улюблених