Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Неждано подароване щастя

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Сонце давно скотилось вниз, темінь зимою наступала швидко. Мороз вже давав про себе знати холодним, тремтячим повітрям. вологий сніг, що вже покрився тонкою кіркою льоду хрустів під підошвою. зорі розсипались з під хмар на небосхил освітлюючи провулки з поодинокими та тусклими фонарями.

В такий час всі грілись дома під ковдрою, або працювали на холоді попиваючи гарячу каву. Тільки дехто залишався на нічних вулицях,без тями закохані що разом споглядали мерехтіння зірок.

Територія університету освітлювалась не завжди, після певного часу фонарі затухали. Тому тих хто вирішив порушити правила та повернутись пізньою ніччю чекали захоплюючі пригоди, спочатку “знайди вхід вночі не спалившись” а потім “домовся зі злою тіткою”.

з маленької кімнати лунав звук теле-концерту, по традиції влаштованого на новий рік. промені світла ледве-ледве пробивались крізь щілину дверей. на широкому та м’якому кріслу дрімала жінка накрита теплим клітчастим покривалом. Збоку, на столі, лежала невеличка коробочка новорічних цукерків.а в кутку ,біля мікровоновки , стояла штучна пишно вбрана ялинка.

Жінка трохи здригнулась, та повільно розплющила очі.

В цей час більшість учнів поїхали додому святкувати з ріднею, тільки дехто залишався тут. Більшість ключів висіли на минулому місці, але поодинокі місця все ж таки пустували. їй здалася підозріла та картина, але зпросоння не вдавалося збагнути що саме тут не так. Повільно піднявшись жінка потягнулась за коробочкою зеленого чаю, заварила та знову повернулась на минуле місце.Гаряча чашка гріла руки, та здавалось, прохолодне повітря навколо. Знову глянувши на доску жінка нарешті зрозуміла що там було не так. одне місце пустувало, хоча кілька годин тому, ще перед тим як вона заснула, ключ висів на там же. Схоже що хтось не попередивши її викрав його та пробрався в одну з кімнат.

В З невдоволеним видом комендантка наспіх зсунула ковдру, та пийнувши кілька ковтків напою попрямувала коридорами. світло автоматично засвічувалося та тим самим освітлювало шлях, це було одним із плюсів магії. нарешті пройшовши до потрібних дверей жінка вирішила спочатку постукати. хоча в інший час могла б різко відкрити двері, зараз же настрою скандалити не було. Деякий час почекавши, нарешті , в дверях з’явився високий хлопець з рижим волоссям. Він був з іншого корпусу, а це означає що зараз він не в себе. З-за широких плечей виднівся стіл , очевидно налаштований на двох. а з-під стіни ледве-ледве висовувалось світле , блондинисте волосся. Двері відразу закрилися прямо перед її носом, вона вже хотіла насильно відкрити двері нахабникам як почуття тяжкості в руках заставило поглянути вниз. В її руках ледве встиг влягтись білий пакет, в середині була пляшка вина та її улюблений невеличкий тортик. Гнів затих як пісні перед відрахунком до нового року . Хоч це було трохи нахабно, приємний сюрприз здивував та підбадьорив. Жінка вже не зважала на парубка, та з кращим настроєм пошвендяла назад. Вона поставила пакет на стіл, та трохи прибралась . Дістала з міні-холодильника олів’є та бутерброди. Пару тарілок та ще одну чашку.

До нового року залишалося лише двадцять хвилин. На екрані маленького телефона з’являлися цифри, а зверху відблискувались на склі букви. Гудок , два ,три…

В динаміку прозвучав вже давно знайомий голос чоловіка, ректор спочатку звучав дещо не оптимістично як раніше. Але потім його настрій змінився в кращу сторону, навіть радісніше ніж в звичайні дні.

//оос, дещо не логічне для магічного університету

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь