Вже підходячи до школи, Чхве сховалася в кущах, щоб ненароком не наткнутися на Черьон, сьогодні їй треба було весь день її уникати, щоб як мінімум, при погляді в її очі, не згадувати цей страшний або дуже приємний сон, а як максимум не вислуховувати про її солодке кохання до хлопчика з паралелі, доречі, Джісу досі так і не дізналася його ім‘я, бо 1. Їй це було нафіг не потрібно. 2. Не було можливості, окрім того, як вона підійшла до нього на фізрі, але тоді вона поспішала, то ж можна і сказати, що не було можливості. 3. Якщо вона дізнається його ім‘я вона наведе на нього 666 порч, хоча вона і не віре в оце все, але задля свого щастя і взаємного кохання зробить усе можливе і неможливе.
Сховавшись, вона почала виглядати, спереду неї була школа, всі потроху заходили туди, через 5 хвилин повинен був початися урок, але вона розуміла, якщо вона зараз вийде, то обов‘язково звідкись з‘явиться Лі і тоді їй вже не жити
-Як пролунає дзвоник — піду, думаю вона не буде мене стільки чекати, щоб запізнитися на урок
І це було помилкою — розмовляти з собою вголос у кущах біля школи
-Хто «вона»? Ти ж не про мене говориш?
Обернувшись назад, Чхве впала на куст від побаченої картини, перед нею стояла Черьон, вона обдумала свій план не занадто докладно, бо повзь цих кущів Лі завжди проходить, ідучи у школу і вона це знала, але в стресовій ситуації не було часу думати і її план провалився, від неочікуваності слова взагалі не в‘язалися, то ж вийшло щось типу:
-Ееее, я..ну…це, не про тебе
-І як у неї тільки виходить так неочікувано з‘влятися?
Розмовляючи сама з собою у думках, запитала Джісу, що аж немов провалилася в якийся транс від думок
~ -Ти, мабуть, думаєш, як я так неочікувано з‘являюсь?
З хитрою посмішкою запитала Лі, посмішка, прямо, як у вісні, Ліа це примітила, але швидко прогнала цю думку з голови, так як план «А» не спрацював, а саме: уникати зустрічі і розмови з Черьон провалився, треба було діяти за планом «Б». Не обдумуючи свою дію, перед виконанням знову, Чхве кивнула головою на запитання Лі, але зрозумівши помилку, нервово похитала головою, по її лобу скотився холодний піт.
-Ну чому я така тупа?! Чому не могла добре подумати план?!
Продовжила розмову у думках із собою Чхве, але її перервала промова Черьон:
-Ну що ж, я думаю, це було так, то ж я відповім на твоє таке бажане питання…я кохаю тебе і той сон був не сном, то ж іди сюди
Черьон взяла Лію за обличчя і потягнула на себе у поцілунок. ~
Все б і могло так гарно, немов у раю, продовжуватися, але все закінчилося після ляпаса по щоці від Лі, причому, від такого ляпаса, що її щока аж почервоніла і змусила доторкнутися до неї і зашипіти від болю
-О! Прийшла до тями! Не думала, що я тебе так налякала, що ти аж втратиш свідомість, постійно ти якась занадто чутлива, в минулий раз кудись зависла, коли я тебе окликнула і знову…ая-яа
Лі похитала пальчиком і поцокала, після чого, продовжила:
-Не можна ж так, а якщо тебе хтось так окличе, що ти аж помреш, що я буду без тебе робити! Вчора ти мені так допомогла. Допомогла познайомитися з цим красенем!Хоча ні. Я досі на тебе серджуся! Чому ти не могла мене хоча б попередити?!
Міняючи настрій від вдячного і доброзичливого до злого і суворого, обурено промовляла Лі, на що Ліа дуже тихо, майже про себе сказала:
-Вибач.
Насправді їй було взагалі ні за що вибачатися перед Черьон, а ось перед собою було за що, наприклад: за розбите сердце і незважаючи на щастя(на жаль, всього лиш) подруги, маючи своє нещастя.
Скоріш за все, Лі навіть і не почула вибачення Чхве, бо була дуже зайнята своїми висловлюваннями
-Я звісно дуже вдячна за твою поміч, але у мене чуть сердце не стало від сорому і неприпинного стукіту. Ох, думаю, я і правда дуже сильно закохалася! Це моє перше кохання, не думала, що воно буде таке бурхливе, я просто на небі від…
Не вспіла Лі договорити, як пролунав дзвоник, то ж, вона зупинила свою сопливу розповідь, від якої у Джісу сердце розривалося все на меньші, і на й меньші шматочки і взявши Лію за руку, потягнула за собою в біг на урок і швидко протароторила:
-Блііін, ми запізнюємося! Біжимо!
Хоча Чхве ненавиділа бігати і взагалі все, що зв‘язано із спортом, але з Лі вона була готова бігти куди завгодно, якщо вона буде тримати її тією прохолодною і одночасно теплою рукою, бо на душі ставало тепло, її гаряча рука охолоджувалася до нормальної температури, що давало фізичне задоволення і звісно ж, сердце знову потрохи склеювалося, як новеньке.
Під «~~» я мала на увазі примарення Лії, зазначайте мої помилки, бо з граматикою я не дуже супер і на українську перейшла недавно, то ж буду рада порадам і тд!
Додати до улюблених