Через кілька днів Бонні запропонувала всій компанії зустрітися у маєтку Сальваторе. Ліна так нікому поки що не розповіла, хто вона є насправді, окрім Деймона і Керолайн. Браслет вона вирішила поки що носити на руці, щоб не викликати підозр і непотрібних питань. В неї було передчуття, що поки не час говорити про це і, тим паче, вона остерігалася, що Елайджа зможе про це дізнатися, якщо знатиме вся компанія. Чомусь Ліна буда впевнена, що її сір не зрадіє появі такої сильної надприродної істоти на стороні її друзів.
– В мене є деякі ідеї щодо того як розірвати зв’язок, – почала Бонні. – В мене достатньо сил. Думаю, я впораюся, але я хочу розірвати також зв’язок між Ліною та Елайджею.
– Думаєш, він на це погодиться? – засумнівалася Ліна.
– Не знаю, я можу сказати, що хочу перевірити свої сили і розірвати зв’язок між одним вампіром та сіром простіше, ніж кількома. Скажу, що хочу перевірити свої сили, – знизала плечима Бонні. – Я хочу, щоб ми вбили Елайджу. Через нього нам довелося відкрити склеп. Через його затію і маніакальне бажання звільнити Кетрін сталося так, що померла моя бабуся. Коли Елайджа вб’є Клауса, ми повинні вбити і його, – рішуче підняла підборіддя Бонні.
– Це все добре, але він перший з вампірів. Його не можна вбити так, як звичайного вампіра, – Стефан не надто вірив в успіх ідеї Бонні. Якщо в те, що Елайджа зможе вбити Клауса, Стефан ще міг повірити, то в те, що вони зможуть впоратися з першонародженим – ні.
– Отже, ми знайдемо, що може його вбити. Всюди є лазівка, – впевнено вела свою думку Бонні. – Будь-яку істоту можна вбити.
Саме від цих слів у Ліни пішли мурахи по спині. Здається, Бонні помилялася. Зі слів Сибіл її не можна вбити, тільки якщо Кад не розірве угоду. Сибіл була впевнена, що і Ліну не вбити. Отже, для них двох не існує способу, яким їх можна вбити, і який був би доступний хочу якійсь істоті. Що, коли такого способу немає і для Елайджі? Під час ритуалу Клаус буде слабким і буде перетворюватися на вовка, тому Елайджа його і зможе вбити, але щодо інших перших вампірів Ліна не була певна, що є спосіб вбити їх.
– В будь-якому разі, я готова до того, щоб розірвати зв’язок, – сказала Бонні. – Як тільки у місті з’явиться Клаус, я буду готова.
***
Ще через тиждень після останньої розмови з Бонні, Тайлер віддав Керолайн місячний камінь. Локвуд дізнався про те, що в його родині є перевертні. Він знайшов записи у свого дядька Мейсона, коли того не було вдома і Тайлер побачив на тих відео, як Мейсон перетворюється на вовка. Тепер Тайлеру стало зрозумілим, звідки ця надмірна емоційність у всіх чоловіків у його родині, надзвичайна сила і це пояснювало загадкову смерть його батька. Тайлер посварився зі своїм дядьком через те, що йому ніхто нічого не розповів. Будь-якої миті він міг навіть ненароком активувати прокляття і він би навіть не знав, що з ним відбувається. Тайлер всерйоз боявся, що може когось вбити і активує прокляття перевертня. Зрештою, їх сварка зайшла так далеко, що Мейсон зібрав речі і поїхав у Флориду. Він закликав і Тайлера покинути це містечко, але він залишився невблаганним. Тайлер хотів у майбутньому балотуватися в мери міста і вважав, що він повинен жити тут, у Містик Фоллс, як і всі його предки.
Коли Керолайн почала розпитувати його про місячний камінь, то Тайлер запідозрив, що це неспроста, тому вона і розповіла про те, що сама перевертень, про вампірів, відьм і про ритуал, для якого потрібен камінь. Тайлер віддав камінь Керолайн без вагань після їх розмови.
Як тільки Кер отримала камінь, то вона повідомила про це друзям. Елейна зв’язалася з Елайджею і тепер всі вони знову зібралися у маєтку Сальваторе в очікуванні Майклсона.
Сьогодні він прийшов не сам. Трохи позаду нього у вітальню зайшла дуже красива струнка жінка. Ліна одразу зрозуміла, що це і є та загадкова Кетрін. Її шкіра була гладка і смаглява. Ліна відмітила, що риси обличчя у дівчини ніжні, чіткі та приємні. Кетрін виглядала точно так, як Елейна, але в той же час було в ній щось, що відрізняло її від Гілберт. Темне каштанове хвилясте волосся було розпущене, а Елейна завжди ходила з прямим волоссям і не любила локони. Ліна згадала, що і в день аварії, в яку вона потрапила з Кер, Кетрін також була з такою зачіскою і тоді на якусь мить Ліна перед смертю мимохідь подумала, що дуже дивно бачити Елейну в такому незвичному для неї стилі. Великі карі очі, обрамлені пухнастими віями, дивилися на світ із якимось холодом і зверхністю, а погляд Елейни завжди був теплим та дружелюбним. Навіть пухкі блідо-рожеві губи Кетрін, здавалося, були вкриті льодом. Одягнена вона була у чорну шкіряну куртку, фіолетову майку та чорні вузькі джинси і, також на ній були туфлі на високих підборах. Було видно, що Кетрін любить аксесуари, адже на ній були браслети, ланцюжки і сережки. Занадто сміливий стиль, якщо порівнювати з Елейною, яка віддавала перевагу комфорту. Кетрін йшла так плавно, майже нечутними кроками. Можна подумати, що ноги Кетрін зовсім не торкалися землі.
– Не скажу, що рада вас бачити, – повернулася Кетрін до братів Сальваторе. Також вона зміряла Елейну поглядом, повним презирства і зневажливо хмикнула. – Декого з них я взагалі не знаю, – напевно Петрова мала на увазі Ліну, Керолайн та Бонні. – Елайджо, як ми можемо довіряти тим, кого навіть не знаємо?
– У них немає вибору, Катерино, – спокійно сказав Елайджа. – Вони зроблять все, що потрібно.
У його погляді, що був адресований точній копії Елейни, Ліна бачила таке обожнювання і благоговіння, що Ліна навіть не могла повірити в те, що перед ними стоїть Елайджа. Як і завжди, він був зібраний, одягнений у елегантний костюм і його манери були бездоганними, але його погляд поруч з цією жінкою був зовсім іншим. На всіх він дивився трохи зневажливо, з недовірою і Ліна думала, що в нього таке ставлення до всіх і цей вампір не здатен на теплі почуття по відношенню до когось. Зараз же її враження про Елайджу змінилося. Не було сумнівів, що Кетрін йому дуже дорога і він точно зробить все для того, щоб її врятувати.
Кетрін же склала руки і, не приховуючи свого презирства і зневаги до компанії, опустилася в одне з вільних крісел.
– Отже, Керолайн, тобі вдалося отримати місячний камінь? – спитав Елайджа.
– Так, він зі мною, – Кер понишпорила в сумочці і дістала білий камінець.
На думку Ліни виглядав цей камінь цілком посередньо і було важко повірити, що він такий необхідний для ритуалу. Елайджа взяв камінь з рук Керолайн і передав його Кетрін. Пірс взяла в руки місячний камінь і замислено подивилася на нього. На мить Ліна вловила на її обличчі вираз глибокого смутку, але брюнетка швидко зібралася і вже через кілька секунд перед ним знову була зверхня і цинічна Кетрін.
– Скоро Клаус дасть знати про себе, – сказав Елайджа. – Я впевнений, що ритуал пройде у наступну повню. Зі своїх джерел я знаю, що у Клауса є відьма і він останнім часом шукав перевертнів. Можливо, вже знайшов.
– Як знати, що Кетрін, як завжди, не набреше і не втече? – з недовірою спитав Стефан.
– Для чого це мені? – зітхнула Кетрін і подивилася на молодшого Сальваторе так, ніби вона віддала б перевагу зараз опинитися деінде, ніж в їх компанії. – Я не збираюся виправдовуватися перед вами. Камінь я віддам Клаусу в обмін на свою свободу, ну а решту зробить відьма Беннет.
– І ти не боїшся, що Клаус тебе вб’є? – спитав Стефан.
– Якби він хотів її смерті, то вона була б давно мертва, – зробив крок вперед Елайджа. – Клаус хотів перетворити її життя на кошмар і думка про те, що всі ці сотні років вона від нього тікала, неймовірно тішила його самолюбство. Клаус ніколи не шукав її. Бонні, ну а як твої успіхи? – Елайджа звертався вже до Беннет.
– Я зможу розірвати зв’язок, але спочатку я хочу потренуватися, – Бонні намагалася виглядати впевненою. – У нас буде лише один шанс і я хочу пересвідчитися, що все спрацює, тому я хочу спочатку розірвати зв’язок між тобою і Ліною.
Елайджа мовчав і зробив вигляд, що задумався, а потім посміхнувся, дивлячись на Бонні, і сказав:
– В цьому немає необхідності. Ти або знаєш, як це зробити і готова до цього або ми повертаємося до варіанту з великою кількістю смертей.
Ліна розуміла, що таким і буде результат цих переговорів між Бонні і Елайджею. Вона або діятимуть на умовах Майклсона, або ніяк. До того ж, зараз в пріоритеті був Клаус і ритуал. Вбити його може тільки Елайджа і загострювати увагу на тому, щоб змусити Елайджу розірвати зв’язок між ним і Ліною не є задачею першої необхідності. Бонні не варто витрачати свої сили. До того ж, потрібно придумати, як врятувати Елейну, сховати Керолайн, адже вона перевертень і теж в зоні ризику і розірвати зв’язок між Клаусом, Кетрін і братами Сальваторе.
Коли Елайджа та Кетрін покинули маєток компанія почала обговорення питань, які хвилювали не тільки Ліну, а всіх.
– Як нам врятувати Елейну? – почав Стефан. – Бонні, ти знайшла якісь заклинання?
– Ні, зовсім нічого, – зітхнула Беннет. – Я не знаю, як тобі допомогти, Елейно.
– Я ціную ваше бажання мене врятувати, але невже ви не бачите, що це неможливо? – втомлено спитала Елейна. – Я вже з цим змирилася. Вчора навіть дядько Джон приїхав, хоча його давно не було у Містик Фоллс! Можливо, це знак, що всім потрібно попрощатися зі мною?
– Елейно, не жартуй так, – Стефан також виглядав втомленим. Мабуть, він весь час приділяв пошуку варіантів спасіння для Елейни. – Все ж, є один варіант.
– Який? – здивувалася Елейна.
– Ти можеш стати вампіром, – сказав Стефан. – Ліна дасть свою кров для надійності, щоб ніщо тебе не пов’язувало з родоводом Клауса.
– Що? – Елейна виглядала шокованою. – Ні, Стефане, я не хочу бути вампіром! Я краще помру, ніж житиму так! – вигукнула Гілберт.
– То краще померти, ніж бути такою як я, Деймон і Ліна? – Стефан похитав головою і вийшов з будинку гучно грюкнувши дверима.
Елейна дивилася йому вслід із співчуттям та скорботою. В кімнаті запала тиша, аж ось Деймон хлопнув у долоні, привертаючи до себе увагу.
– В нас є ще невирішені питання, – почав він. – Потрібно сховати Керолайн.
– І Тайлера, – додала Форбс. – В нього теж ген перевертня і, раптом що, його теж можна використати для ритуалу.
– Так, – кивнула Бонні, – я зможу накласти закляття, наприклад, на твій заміський будинок, Кер. Ніхто не зможе зайти туди, крім тебе і Тайлера. Краще буде поїхати туди за кілька днів до ритуалу і провести час там.
Керолайн кивнула, погоджуючись:
– Там є підвал на території. Я зможу перетворитися там.
– Ліну теж потрібно десь сховати, – твердо сказав Деймон. – Взагалі ти можеш лишитися у себе вдома, адже ніхто із вампірів туди не запрошений.
– Що? – сполохнулася Ліна. – В цьому немає необхідності і ти це знаєш.
– Ти не братимеш у цьому участі, – Деймон дивився їй просто в очі і говорив спокійно, але дуже наполегливо. – Так буде краще.
– Ти серйозно думаєш, що я буду осторонь? – не вгавала Ліна. – Я хочу допомогти! Елейна, можливо, помре! Керолайн і Тайлер в небезпеці і хтозна, кого з вампірів використає Клаус!
– Ти нічим не можеш допомогти! – Деймон вже підвищив голос на Ліну. – Ти сама це знаєш і не потрібно геройствувати!
– Я сама вирішу, що мені робити, – Ліні була приємна турбота Деймона, але така надмірна опіка і категоричність з його боку роздратували її і зараз вона говорила це скоріше для того, щоб зачепити його.
– Справді? – підійшов до неї Деймон. – Якщо буде потрібно, я зламаю тобі шию і зачиню тебе у нашому підвалі, але до ритуалу ти не будеш причетна і навіть не наблизишся до місця його проведення.
– Ну все, – перебила Деймона Бонні. – Думаю, ми все обговорили на сьогодні. Мені час іти.
– Так, – кивнула Кер, – мені теж треба додому. Мама обіцяла прийти з роботи раніше.
Дівчата вийшли з маєтку і в кімнаті залишилися лише Ліна та Деймон.
– Як ти можеш так казати? – Ліна дивилася зараз на нього так, ніби бачила вперше. – Невже ти справді так зробив би для того, щоб я не допомогла друзям?
– Так! – вигукнув Деймон. – Я так і зробив би і, можливо, ти злилась би на мене або навіть не захотіла бути після такого зі мною, але ти була б жива!
– Я не буду стояти осторонь і мовчки спостерігати, як над близькими мені людьми нависає загроза, – твердо сказала Ліна.
– Давай зараз дещо з’ясуємо раз і назавжди, – підійшов до дівчини Деймон і подивився їй просто в очі. – Мені начхати, чи виживе Гілберт або відьма Беннет і, чесно кажучи, доля Керолайн теж мене не надто турбує, хоч вона і твоя найкраща подруга.
– Ну а Стефан? – слова Деймона викликали в Ліні неоднозначні почуття. З одного боку, її тішило, що для нього вона і її безпека в пріоритеті. З іншого боку, те, як він говорив про її друзів, ранило її. – Якщо Клаус вирішить використати Стефана для ритуалу, ти теж будеш за цим просто спостерігати і нічого не зробиш? Знаючи, що я можу взяти участь в ритуалі і вижити, ти все одно дозволив би померти Стефану?
– Я б сам взяв участь в ритуалі. Я б не дозволив ні тобі, ні Стефану стати жертвами в цьому ритуалі, – без вагань відповів Деймон.
– Але ж я можу взяти участь в ритуалі і вижити! – прокричала Ліна в надії, що підвищений тон змусить Деймона почути її. – Сибіл сказала, що мене не можна вбити. Я все одно повернуся до життя.
– Як ти можеш вірити жінці, яку ти не знаєш? – Деймон дивився на Ліну так, ніби вона втратила розум. – Ти думала про те, що вона може помилятися? Якщо це не спрацює і виявиться, що тебе таки можна вбити, то що буде тоді? А я тобі скажу, що в такому разі ти помреш назавжди.
Ліна задумалася над словами Деймона. Як їй не хотілось це визнавати, але Сибіл і справді могла помилитися. Все ж, Ліна як сирена, так і вампір. Хтозна, які в неї слабкості. Вона вид, якого раніше не існувало, і ніхто не знає в повній мірі все про неї. Можливо, вилучення серця може зупинити сирену лише на деякий час, а потім вона знову повернеться до життя, але хтозна, як це спрацює на Ліні і чи не візьме природа вампіра гору. Ніхто не міг дати відповідь на це питання, але, все ж, Ліна не могла просто за всім мовчки спостерігати в той час, коли був крихітний шанс, що ні Деймону, ні Стефану або якомусь іншому вампіру, якого використає Клаус, не доведеться помирати.
Додати до улюблених