ПочТихий сонячний ранок, десь за вікном можна було почути співи пташок, здавалося все було як завжди, але хлопець відчув, що ліжко було не те, а точніше немов на комусь лежить. Розплющивши очі, він одразу відстрибнув від неочікуваності, та зашарівся. Весь цей час, він лежав на Даниїлі! І що найдивніше, ледь не голі, одяг же валявся на підлозі.
Звісно від різких рухів у ліжку і сам рудий юнак прокинувся та ліниво перевів погляд на нього.
– Дідько, голова болить…
Голос Даниїла звучав дещо устало, хоча, в його випадку це через пробудження, й здається, будуна.
– У мене теж, а ти… Не пам’ятаєш що вчора сталося?
Єсену все ще було ніяково, він сів на край ліжка, дивлячись на свої ноги. Уява як раз добре запрацювала, і як не старайся, хтивня все лізла і лізла. Аш до поки Даниїл не заговорив.
– Ну, ми пішли святкувати твоє повноліття в шинок…
І тут Єсена передьорнуло, він одразу ж згадав, можливо не все з вчорашнього дня, але хоча б щось.
***
– Хей Єсене! Знаєш що сьогодні за день?
Хлопець здригнувся від різкого навантаження на спину, у вигляді Даниїла з задоволеною пикою.
– Моє день народження…?
– Та-а-к! А ще майже рік нашої прекрасної з тобою дружби
Єсен зітхнув, незадоволено штурхнувши того. За цей час, він від доволі багато чого дізнався про того, і коли той був у такому піднесеному настрої, означало одне, він запропонує випити, і вибору немає, минулі разі ще щастило, що не було 18, але зараз не відвертиться.
– Ну й чого ти такий кислий, пішли в шинок, це чудовий спосіб розважитись! Там як раз нові коктейлі які ти зможеш спробувати.
Все ще наполягав той. І це здається навіть почало діяти, Єсен і справді вже почав думати про це, от тільки, як вони дійдуть до гуртожитку назад? Чи пропустять їх взагалі, якщо будуть тхнути алкоголем…
А той немов читаючи думки сказав
– У мене завжди є одне чудове закляття на такий випадок, тому гайда!
– Гаразд, вговорив, але ми будемо лише у двох?
– Я запитав у інших перед цим, вони сказали що хочуть влаштувати завтра дещо, так як сьогодні не зможуть, але зроби вигляд що я тобі це не казав
Блондин хмикнув.
– Звучить дивно… Але гаразд.
Всю дорогу Даниїл щось розказував, Єсен мало що запам’ятав з тієї балаканини, лише що вони з іншими влаштують йому найкраще день народження, яке тільки й і міг уявляти.
Зайшовши у шинок, хлопці одразу сіли за барну стійку. Даниїл почав гортати меню.
– О, давай секс на пляжі.
Єсен поблимав очима, ні, звісно він знав що це назва коктейлю, але точно не цього б хотілось випити з другом.
– Точно ні.
– Тоді давай просто секс.
Блондина одразу охопило відчуття сорому, через яке просто відкинув голову назад, закриваючи рукою очі.
– Я тебе не знаю.
– Ех, жорстоко ти зі мною.
Трохи ображено пробубнів він, і одразу після десятисекундної паузи продовжив.
– Гаразд, без жартів, давай тоді оце?
Єсен нарешті глянув на того, а потім на те що він показав. Коктейль виглядав гарним, але назву не зміг прочитати, якась складна.
– Якщо тільки мені після нього не буде погано, то давай…
– Охохо, ну це я тобі гарантувати не можу вже точно.
Даниїл одразу вирівнявся у спині та звернувся одразу до офіціантки, сказавши що вони замовляють і в честь чого. Та одразу глянула на Єсена, та привітала з днем народження.
На щастя, паспорт магічним чином у нього вже був, як і дія що доводила це.
Так і почали пити коктейль з назвою смертьусіммоскалякам.
Вже через хвилин десять, хлопці спорили на тему, скільки ж їм доведеться платити за коктейлі.
– Ні, я кажу що там 100 на чеку!
Незадоволено крикнув Даниїл
– Та які сто, там видно що там 1001!
Крикнув у відповідь тому Єсен.
– Та де ти там 01 побачив?
– Єсен тикнув тому у обличчя чеком
– Приспіпися чоловіче! Тут 1001 гривня
– Та які тисячу одна… Коктейлі ж по сто коштували…
– Та а може ти переплутав коктейлі…
Вже більш спокійно сказав Єсен, але у підсумку офіціантка сама до них прийшла, та попросила вибачення через помилку. Але Даниїл вирішив вибачення прийняти у шотах, і так вони застрягли ще на пів години у барі… А коли вирішити повертатись, то ходили вже хитаючись, але все-таки дійшли! Закляття Даниїла чудово спрацювало та їх не помітили.
От тільки Єсену було вже лінь пертись до себе, і він ліг на ліжко Даниїла, поки сам Даниїл лежав на підлозі, інших співмешканців того, ще не було.
– Єсене…
– Га?
– Слухай, можливо це дивно прозвучить…
Даниїл звучав на диво серйозно, і погляд був трохи дивним.
– Давай пограємо у твістер, я як раз купив його недавно… Так хочеться дитинство згадати, а то я вже не молодий, старість скоро…
На лиці Єсена з’явилась усмішка.
– Господи, Даня, я вже подумав ти щось розумне сказати хотів… Ну давай
Той одразу ж почав ритись у речах, а після дістав коробку та розстелив коврик, а саму рулетку віддав Єсену
– Тоді ти перший крути
Єсен хотів було почати спорити, але передумав і покрутив.
Права нога на зелений…
Подумав він, та одразу став, але на одній нозі довго не простоїш, і тому вирішили що на п’яну грати не найкращий варіант, і тому можна буде стояти на двох.
Даниїлу випала ліва рука на червоний.
Далі Єсену випала права рука на червоний, і щоб покласти довелось ледь не встати у мостик.
Крутив Даниїл, і випало знов червоний, але вже права нога.
Так у підсумку Єсен стояв як хреново побудований міст, а Даниїл зручно сидів, але волосся Єсена так і лізло в його обличчя, через що він в один момент не втримався та вкусив того за вухо, а той від неочікуваності вдарив його ліктем у груди, дивлячись поглядом неначе вже наклав на нього порчу на понос.
Даниїлу було звісно ж боляче, і недовго думаючи накинувся на того. Але у підсумку лише покатались на землі та лежали у різних кутах кімнати.
– Ха-а це так дитинство нагадує
Сказав Даниїл, витираючи піт з чола.
Єсен же мовчки піднявся.
– Давай ще раз?
– Давай, але в одязі грати не зручно, ну от розумієш, сковує трохи рухи, ще й такий важкий…
Блондин нахмурився, і не встиг нічого сказати, як рудий вже стягнув з себе футболку і збирався шорти
– Ее, та не до трусів же!
– Та а шо?
Пробубнів Даниїл, зупинившись, але тепер дивлячись на того тим же поглядом.
– От коли мене тут не буде, сам грай голяка…
– Та я ж не голяка… До речі, ти теж знімай з себе футболку
– Ні!
На цей раз нахмурився вже Даниїл, і вирішив сам зняти з Єсена одяг, й у підсумку получив по голові від нього, але все-таки зміг…
– Слухай, іди ти в сраку…
Єсен поліз до ліжка та й ліг
– Е, це моє, до себе шуруй.
– Я іменинник, мені можна, і наврядче вже дійду… Дідько.
– А?
– В тебе є щось пити?
– Живчик, будеш?
Той лише кивнув, а Даня швирнув літрову пляшку у того, але трохи не розрахував і попав тому по животі
– Йой, вибачай!
– Бля-я-ха…
***
– Тож, ми лише грали у твістер… Ех
З ноткою суму сказав Даниїл, за що получив пляшкою живчика по голові.
– За що? Я ж лише жартую
– А за те що ти кинув цю ж пляшку мені в живіт! Та ще й напів повну…
Вже зі злістю пробубнів Єсен, та став одягати футболку.
– Та й я не мав не мав нічого хтивого на увазі, це ти подумав
– Не думав я про таке
– Ти прокинувся і одразу зашарівся
Блондин лише щось незадоволено пробубнів та вийшов з кімнати, хлопнувши дверима, думаючи, який же цей рудий все-таки дурень. ніть пи
сати…
Додати до улюблених