Сьогодні був черговий знімальний день, після якого залишався неприємний осад. Десь у глибині серця вона почувала себе повністю розбитою.
– Лесюня, пробач мені, я взагалі не тямив що говорив та як вражав твоє серце, з кожним словом все сильніше… Моя провина довго буде сидіти в моїй клятій голові та карати себе за те, що сталося. Мабуть зараз дуже складно з тобою знову розмовляти на різні повсякденні речі. Я сподіваюся ти спробуєш сприйняти мої вибачення.
– Сергій, – ознака того, що вона дуже на нього образилася, – якщо я тобі відповім наскільки ти мене, курва, скривдив, ти зрозумієш, що я не хочу зараз з тобою розмовляти, навіть приймати твої вибачення?
– Я мабуть залишу тебе наодинці, будь ласка, не вживай алкоголю, зараз воно тобі не потрібне, – навіть у такому напруженому становищі, його турбувало лише здоров’я дівчини.
Він зачинив за собою двері, та відійшов від гримерки на відстані витягнутої руки.
– Трясця! – вона хотіла, щоб він залишився, така от логіка жінок, спочатку ображаються, потім виганяють, а потім страждають сильніше, від повної самотності, – зараз не завадила б горілка.
Вона відкрила холодильничок з напоями та взяла до рук морозну міні пляшку лікеру. Відкриття зайняло буквально п’ять секунд, але вона чомусь вагалася випити рідину, ніби щось їй заважало. Начебто ніхто не тримає руки, вони не зв’язані та бажання випити повністю зникло. Леся поставила пляшку на полицю, та закрила очі. Про себе:
– Що я бляха роблю? Замість того, щоб поїхати додому, сиджу тут та ридаю…
Вона підвелася на ноги, взяла свої речі та пішла на вулицю. Автомобіль стояв близько до воріт, тому, жінка швидко сіла в нього, та прокрутила ключ запалювання. Повільно відпускаючи зчеплення Леся натиснула на газ та швидко двинулась з місця. Її очі палали, неначе у вогні, та були замиляні. Нічого не бачила окрім світла від фар своєї машини. Сльози текли рікою. Вона не розуміла чому це так її зачіпило. Сергій нічого для неї не означає… Але тіло горить згадуючи його, по шкірі пробігають мурахи, та серце починає швидше битися. Дівчина вже приїхала, залишила авто на стоянці та підійшла до будинку. На її телефон надійшло повідомлення від нього. Від кого дихання зупиняється, а голос пробиває стогнати та промовляти його ім’я.
– Ти вже мене пробачила?
– Чому я маю це зробити? – промовила в голос вона, та заблокувала екран телефону.
– Тому, що я позаду тебе, хочу поговорити, – дівчина обернулася та кинула погляд на чоловіка, – як раніше на робочі справи, які стосуються лише нас обох.
– Ти зробив мені боляче, навіть не уявляєш наскільки. Ти зганьбив мене на всю країну. І зараз твоїх вибачень буде замало, як і твоєї присутності.
– Але якщо я не буду намагатися все виправити, ми так і залишимося один на один з нашими думками, які будуть жерти нас зсередини. Бляха, давай порозмовляємо! Мене вже нудить від самого себе.
– То це я винна у цьому? – переходячи на крик запитала Леся, – ти що, чорт забирай, таке верзеш? Я навіть не хочу бачити тебе!
– Лесю, вибач! За ці слова, та ті, які сказав у твою сторону на ефірі. Це було безглуздо та не продумано з моєї сторони.
– Чому? Чому ти вибачаєшся, хоча розумієш, що я не пробачу?
– Варто спробувати.
– До побачення, Сергію..
Вона відчула як її підборіддя почало тремтіти, а в горлі стало нестерпно боляче. Дівчина зайшла у під’їзд та піднялась на свій поверх. Вона відчинила двері та пішла у спальню. Впавши на ліжко вона гірко заплакала, сльози текли і десь там в животі боліло. Втомлена, зломлена Леся поринула у глибокі пошуки недоліків в собі. Їй не подобалося все тіло, починаючи з пальців ніг, закінчуючи волоссям. Взявши ножиці на тумбочці, доторкнулась ними до внутрішньої сторони стегон. В цей момент, її думки були заповнені тільки одним: завдати собі фізичної шкоди.
– Леся, це величезна помилка… дідько, я не можу це зробити! Я настільки нікчемна, що навіть уразити себе не можу.
Дівчина почала голосно ридати, що здавалося всі сусіди це чули. Мигцем вона почула кроки, які прямували до її кімнати.
– Я не зачинила двері? – пролетіло в її голові.
Почуття зради змінилося на тривогу. Вона вхопила ножиці та тихо піднялась з ліжка.
– Лесю, тебе так можуть вбити. Ти їх закрила б, а не навстіж залишила, типу заходьте-беріть все що захочете.
Жіночий плач відлунням заполонив усю кімнату. Леся впала на коліна та закрила очі долонями.
– Гей, гей, ти чого? Я ж не вбивця.. – Сергій підбіг до дівчини та підхопив за руки, – Крихітко, підіймись та поглянь на мене! Я не хочу, щоб на твоїх очах були краплі сльоз.
Вона підняла очі на чоловіка та продовжила хлипати. Сергій посадив Лесю на ліжко. Його очі спалахнули, він стримував себе щосили, щоб не поцілувати свою колегу. Вони були надзвичайно близько один від одного. Заплакані дівочі очі уважно дивилися на Сергія, немов очікували чогось цікавого. Він торкнувся її плеча, та провів по ньому пальцями, знявши лямку бюстгальтера. Леся кинула погляд на чоловічу руку та знову подивилася в очі Сергія. Він охопив талію дівчини та повільно поцілував жіночі уста. Вони злилися у гармонії почуттів, язики спліталися у вузли, передаючи раптову, бурхливу пристрасть один одному. Пальці торкалися чоловічого тіла знімаючи білу сорочку. Дівчина зняла з себе майку та ліфчик, кинувши їх на підлогу. Сергій повалив її на ліжко та почав цілувати шию, сантиметр за сантиметром, переходячи до пухких грудей. Леся почала швидко, уривчасто дихати та тихо стогнати. Вона промовляла ім’я чоловіка, що збуджувало його ще більше, допоки все тіло не набрякло. Чоловік сперся на руки та почав повільно дихати. Сергій злегка провів рукою до внутрішньої сторони стегон дівчини та пальцями почав стимулювати клітор. Через декілька хвилин її стони стали голоснішими, а тіло почало трясти. Притула зняв штани, та повільно увійшов, до половини усієї довжини, набухшим членом у дівчину, щоб не зробити боляче. Вона вигнулась у спині, що дало можливість Сергію просунути руку під Лесю, та обійняти її. Він повністю запихнув член у жіноче тіло та почав ритмічно рухатися, доводячи дівчину до оргазму. Він проходив по шкірі, як вогонь та лід одночасно. Стони заповнили всю кімнату, не залишаючи і секунди тиші. Тіла поєднувалися, зігріваючи один одного від холоду самотності. Вони відчули потік енергії, яка пройшлася по артеріях. Тиша переривалася важким диханням обох. Поцілунок за поцілунком, неначе все закінчиться на наступний день. Це був нестримний порив почуттів, який неможливо зупинити. Насолода між двома дорослими, тверезими людьми… В яких, незрозуміло які, відносини.
Вранці вони вперше прокинулися удвох. В теплих обіймах, під холодною ранішньою ковдрою. Першою, тишу перервала Леся:
– Доброго ранку, те що було учора..
– Це важливо для тебе? – запитав Сергій та подивився на дівчину.
Вона трішки задумалась та відповіла:
– Нам потрібно викинути це з голови.. – криво посміхнулася Леся та продовжила, – Це було, лишень, кохання на одну ніч.
Додати до улюблених