Захід сонця створює прекрасний рожевий відтінок неба над морем. Йеджі та Рюджин стоять поруч, обличчя одне до одного, і їхні очі сяють від очікування.
Під рукою Йеджі легенький подих Рюджин. Їх губи наближаються одна до одної, майже торкаються, але зупиняються на долоні Рюджин.
Рюджин легенько підводить голову, вказуючи, що готова. Її погляд ще більше упевнений та сповнений тепла.
Йеджі підводить руку до її щоки і ніжно запускає пальці у її волосся. Поміж них виникає тендітна хвилина затишку та очікування.
Тоді, з ніжністю та розсудливістю, Йеджі наклоняється до Рюджин. Вона торкається своїми губами губ Рюджин і робить це з таким природженим вмінням, наче це було завжди природнім для неї.
Поцілунок триває лише мить, але в ньому міститься увесь заряд їхньої любові та ніжності. Вони насолоджуються цією митьовою магією, а потім поглядають одне на одного з посмішкою, зірваною навколо губ.
“Дякую,” шепче Рюджин, і Йеджі бачить у її очах справжню щирість і вдячність.
- ” Ти заслуговуєш кожного моєго поцілунку..” відповідає Йеджі.
Додати до улюблених
гарно написано, дуже мило 😭к’ютік 🥺
Мені нравиться 👍