Північна Європа! Мальовниче та загадкове джерело стародавніх міфів та легенд про успішні економіки, у які популісти ніколи не повірять. Бо, мабуть, не збагнули, що сила цих країн – у відкритості до нового, в еволюції власного світогляду. Скандинавія, з її неспішним життям людей, які по праву вважають себе найщасливішими на Землі. Балтія, чия історія кров’ю переплетена з сусідами-друзями та сусідами-ворогами. Одним ворогом, якщо згадувати події останніх 5-6 десятиліть. Там почуття свободи відчувається якнайбільше; жага до вільного та цивілізованого світу простежується у кожному обличчі.
Інноваційні практики не оминули і Естонію – маленьку країну на зламі Балтійського моря та Фінської затоки, яка постала незалежною всупереч намаганням російських окупантів уярмити її знов у кінці 1980-х років. Пролита кров не загоїлась, тому естонці прагматично вибрали шлях євроінтеграції та зближення зі світовими демократіями. Це відображалося не тільки у загальних цінностях, але й у політичних тенденціях. Частка жінок в естонському парламенті значно збільшилась; все більше кандидаток на посаду депутатів Європарламенту висувалися від балтійської країни.
Зробивши кар’єру в юриспруденції, естонка Кая Каллас вибрала екстравагантний на той час шлях політичної діячки. Її минуле зумовило успіх: донька колишнього прем’єр-міністра країни, онука славетного Едуарда Алвера, визначної фігури початку 20 сторіччя, одного з засновників самої Естонської республіки, яку потім окупували радянці. Спершу депутатка місцевого парламенту. Потім – висування на посаду євродепутатки. Реноме пані Каллас на початку 20-х років нашого століття вже мало у собі визначні досягнення та прогнозовані амбіції. У березні 2019 року її партія виграла вибори, але на місто прем’єра претендував колега та партійний соратник, тож естонка, тримаючи хиткий баланс, відступилася, зайнявши іншу службову посаду.
Її було важко не помітити: висока кароока естонка, із загартованою волею та політичним досвідом, вона створювала образ успішної лідерки та менеджера. Вже немолода, але зухвала та бадьора, Каллас чарувала прихильників своєю грацією та запалом. Люди не могли повірити, що такий темперамент взагалі існує на теренах Естонії, та Кая доводила зворотне.
Вона це й довела, коли у 2021 році, теж після очікуваної відставки попередника, була обрана на пост прем’єрки. Першої в Естонії жінки-прем’єрки, яка дала ще один поштовх фемінізації системи своєю присутністю. Гордість сім’ї, вона з поспіхом розпочала свої конституційні обов’язки.
Дізнавшись про таке сміливе призначення, Санна Марін майже першою привітала свою новоспечену колегу. Вона поставила на меті організувати офіційний дипломатичний візит до Таллінна, аби особисто привітати лідерку сусідньої країни.
Дипломатичні корпуси обох країн жваво обговорювали бажання Марін, та схвальне бажання пані Каллас не забарилося, тому вже через три дні літак мав вилетіти з Міжнародного аеропорту Гельсінкі. Прем’єрка Естонії зустріла свою шановну колегу у Рійгікозі – зали національного парламенту Балтійської держави. Фінка очікувала на таке вітання, та не знала як саме зустріне її колега. Вона хотіла з самого початку закласти основи плідної дружби та партнерства між обома державами.
Каллас зустріла її біля входу, розпочавши свій small talk:
-Вітаємо Вас у Таллінні, пані Марін!
-Дякую, пані Каллас! Місто зустріло яскравими вогнями та ілюмінацією.
-Прошу, Ви можете називати мене Каєю, офіціоз поки не потрібен.
-Дякую, тоді і Ви вільні звертатися до мене за ім’ям!
-Чудово! Ласкаво просимо до нашого парламенту.
Декілька жвавих промов, розлогі вітання прем’єрці Естонії та офіційний фуршет після. Під час події погляди жінок декілька разів перетиналися: в однієї – з захопленням та пошаною до жінки, яка стала першою у своїй справі; в іншої – ласкаві, навіть грайливі стріли очами, які вона кидала мимоволі на колегу. У перерві та на фуршеті вони багато говорили, обмінюючись порадами та настановами щодо кулінарії та того, як правильно розподіляти бюджетні кошти між незахищеними прошарками населення. Метелик емпатії пролетів між ними, мов блискавкою вдаривши обох та не залишивши нічого від початкового делікатно-дипломатичного образу. Вони розуміли свою приналежність та спільні переваги над іншими лідерами, про що вже могли говорити з відкритим гумором. Декілька ніякових дотиків, барвистих поглядів то карих, то сірих очей створили атмосферу робочої симпатії між ними, навіть перевершивши первинні плани Марін щодо естонки.
Коли лампи вже починали згасати, всі домовленості були узгоджені та всі фуршетні страви безжально знищені, фінка саме закінчувала свою тираду про некомпетентність деяких чиновників Кабінету міністрів:
-Ви знаєте, іноді це неподобство виходить за межі мого розуміння. Я пропоную ідеї, які попередньо розглянув Парламент, а вони знаходять все нові протилежності та обструкції!
-Санно, не хвилюйтеся так через це: або Вам дійсно варто розглянути їхні контрпропозиції, або вони вже засиділися у своїх кріслах та варті наступників. Хоч я стала прем’єркою зовсім нещодавно, можу сказати, що Європарламент працював часом за схожою схемою. Пошуки постійного компромісу, от і все.
-Дякую за пораду! Щодо компромісів: через три тижні в Гельсінкі стартує щорічна асамблея лідерів країн ЄС, про яку Вам, напевно, вже повідомили. Я буду там модератором, тому запрошую до себе у якості почесної гості.
-Так, ми це обговорювали у парламенті. Хотіла відправити пана Каріса, нашого президента, але, у такому разі, навідаю Вас особисто!
Пізно ввечері літак відірвався від естонського летовища, прямуючи через затоку на північ. Марін довго обмірковувала зустріч, зосереджуючись на робочих моментах та майбутніх партнерських договорах. Скролячи офіційні фото заходу, вона натрапила на спільний з Каллас знімок, де остання має досить дивний, бентежний та розкутий вигляд обличчя. Це було групове фінальне фото, і лідерки обох держав стояли поряд, не рухаючись від схвилювання.
Додати до улюблених