В нього за спиною крила,
Чорні й великі, немов вітрила.
Побачити їх багатьом хотілось,
Але нажаль їм це не судилось.
Лиш звук нестерпний вони почули,
Й біль страшний під шкірою відчули.
Його вони демоном вважали,
Бо в душу йому не зазирали.
А там в душі його, дитина,
Що дивиться наївними очима.
Й зла нікому вона не хоче,
І не кричить, вона – шепоче.
Те, що інший його доля,
Він показав, що значить воля.
Для нього душу з пекла дістав,
Йому сердце своє віддав.
Додати до улюблених