Пройшло два тижні, сьогодні планувався бал, Вікторія дуже хотіла побувати там тому що це такий казковий та атмосферний захід. Плац готували до приїзду гостів, кімнати прибирали з самого ранку.
* * *
Близько шести вечора почали прибувати гості, на їх каретах і палац поступово наповнювався людьми. Це були як і звичайні люди так і високого статусу. Дівчина пішла в свою кімнату щоб переодягнутись в її сукню, як не дивно їй дозволили бути не тільки як покоївка на цьому балу, а й частиною заходу. Сукня була червоного кольору, довга та пишна біля неї лежали червоні рукавички. Вікторія одягла сукню, кришталеві каблуки, рукавички, з прикрас вона одягла перлинне намисто і сама зробила собі зачіску. Бал вже почався, було чути музику та розмови в перемішку з сміхом. Крег відкрив перед нею двері і посміхнувся їй за масивними дверями вона побачила багато людей одягнуті дуже вишукано та багато. Вона почала спускатись зі сходів і рухалась до натовпу. Там була вся королівська сім’я вони з кимось говорили очі Августо піднялись і подивились на дівчину, в хлопця перехопило подих від її краси і від незграбно відвів від неї погляд. Вікторія як тільки спустилась зі сходів почала говорити з іншими покоївками. Атмосфера була божественна музика огорнула всю кімнату її було чути в кожному куточку. Чоловіки почали запрошувати дам до танцю, вони кружляли по залі ніби сніг в завірюху. Дівчина розмовляла та сміялась з покоївками але раптом вона відчула присутність ззаду неї. Це був Августо він мило посміхався хлопець простягнув їй елегантно його руку і заговорив помірним голосом.
– Ти неперевершено сьогодні виглядаєш леді Вікторіє, ти будеш не проти якщо я запрошую тебе до танцю?
Вікторію ніби приглушило нічого не було чути був тільки він перед нею гарний, привабливий і запрошував на танець, не відомо скільки часу вона простояла нерухомо але все ж з її рота вирвалися слова.
– Я не проти.
Вона поклала її руку в його, це відчувалось так ніжно і приємно серце дівчини почало бити шалені ритми. Вони закрутились в легкому і романтичному танці, його одна рука була на її талії, а інша ніжно стискала її руку. Вікторія дивилась в його очі і загубилась там, було таке відчуття що в залі всі дивились тільки на них, вони були центром цього Всесвіту, ніби вони Сонце, а всі інші маленькі зірки цей момент був ідеальним. Зір дівчини ніби притягнула постать яка підпирала стіну біля банкетного столу, Густав дивився на неї з під лобу і виглядав дуже злим таке відчуття, що якщо він буде дивиться на неї ще так деякий час то пропалить в ній дирку. Голова Вікторії закрутилася і стало не по собі, вона зупинилась і приклала її руку до її рота. Дівчину нудило, вона подивилась на Августо і заговорила.
– Вибач, я зараз прийду.
Вона рухається до виходу, хлопець ніби й хотів щось сказати й підняв його руку щоб схопити її за зап’ясток але не став він сумно подивився їй в спину опустив його погляд на підлогу і пішов до його сім’ї.
Вікторія вийшла в сад щоб подихати свіжим повітрям але запах троянд сильно зайшов в її подих від чого хотілось все більше блювати.
Ззаду неї роздався голос.
– Ох, крон принц Августо запаморочив мені голову я така щаслива.
Глузливо дражнив її Густав, дівчина повернулась і подивилась на нього.
– Закрий свій рот зараз взагалі не до тебе.
– Ой ой, а що ж сталось? Наш принц мало дав тобі турботи і кохання? Як так він же такий ідеальний.
На його обличчі з’явилася дратівлива посмішка, дівчина переводила подих та вгамовувала нудоту це навіть майже допомогло.
– Це так незграбно виглядало, ти ні що лише злидень тай годі.
– Тобі взагалі яке діло до того що я роблю?
– Я хочу все зіпсувати і щоб ти залишилась без нічого, бах вау правда розкрита, так леді Вікторіє?
Дражнив він, Вікторія вдарила хлопця по обличчю що на його щоці залишився багряний слід, потім дівчина повернулась в замок. Густав опустив голову та агресивно дивився в її слід коли вона зникла з очей він відправився в альтанку. Він вдарив дерев’яний стовп що аж почувся скрип, кісточки кулаку моментально закровили і по долоні стікала кров, рана почала пульсувати після заніміння біль поширилась по руці. Його дихання було злим та агресивним, потім він злим тоном проговорив собі під ніс.
– Elle sera à moi!
Додати до улюблених