Як же наші студенти обожнюють квідіч. Зараз йде змагання факультет грифіндору та слізеріну. Грифіндор виграє з рахнком 50:10. В принципі Т/І повинно бути все рівно, хто переможе. Дівчина з Гафелпаф, та вона ще не дуже любить цю гру. Дівчину позвала подруга, яка сказала, що там буде грати парубок, з яким вона зустрічаеться. Вуха Т/І зів’яли від її розповіді як вона була закохана. Т/І почувається третім колесом, так як дружить і з її хлопцем. Пара ходить біля дівчини цілуясь весь час, чорноволоса може тільки дивитися та заздрити. “Який ти тупий, Джеймс Потер. Чому постійно мене дратуєш. Най тобі грець!” – думала вона кожен раз коли дивилася на хлопця з Ґрифіндора, і як в сповільненої зйомці їх очі зустрілися. І він, ловелас, усміхнувся.
Ґрифіндор переміг. Джеймс з командою святкували. Аріна потянула подругу за руку до Майкла та його команди. Коли вони були близько до хлопців, то Аріна пригнула на спину Майкла. Той же притискав до себе і не відпускав. Т/І було дуже незручно “Знову третій зайвий…” Т\І вже хотіла розвернутися та зайти в замку, як позаду неї прозвучав голос.
-Ти сьогодні не сводила з мене очей… – прохрипів Потер.
-Звісно, ти мене притягуєш, що ж я можу зробити, – усміхнулася дівчина повертаючи голову назад.
Хлопець був трохи шокован від такої маленької відстані їх обличь та й слова шокували не меньше.
-Оу, розслабся, Потерр, я шут… – договорити їй не дав хлопець. Нахабно скористався ситуацією прильнув до її губ. Т\І зразу не могла зрозуміти, що відбувається. Навколо утворилася тиша, очі дівчини закрились, до поки вона не почула свист та крики в їх адрессу.
-Яка пристрасть, сохатий. Що робите, серед білого дня! Юхуууу… – засміявся Сіріус.
Т\І почервоніла та розлютилась. Він вирішив так пожартувати над нею. Він знущається. Обурення досягло піку і дівчина дала ляпаса. Повисла тиша, Т\І закричала.
-Потер, ти придурок! Можешь сміятися, весело вийшло ха-хах, – щоби не пустити сльози вона прикусила нижню губу, направляючись до замку.
-Т\І, ти з глузду з’їхала? – крикнув на неї Джеймс тряхнув за плечі дівчину.
-Так, але не одна я, – закріла очі, щоб не дивитися на нього.
-Чому думаєшь, що я сміявся з тебе? Для чого було мене бити?
– Ну звісно ти сміявся з мене, дура с Гафелпаф, давай посміємось. Вона ж ніяк не падала до ніг Мародерів. Досить, Джеймс Потер, прибери свої лапи. Мені не хочется тебе бачити у вічі…
-Я не хотів сміятися з тебе, та поцілував тебе на полі не для того щоб поглумитися.
-А для чого?
-Ти мені подобаєшься, хотів з тобою поговорити, але ти постійно мене обходиш стороною. А коли побачив сьогодні, відволікався кожні п’ять хвилин.
Дівчина мовча плакала, а він обіймав її… Це все що потрібно їй в цю хвилину.
-Коли ви підішли до нашої команди, я так радів… Хотів побачити твою посмішку ще раз, але ти збиралась заходити в замок, вирішив заговорити з тобою. Наші обличчя були так близько, що я розгубився та поцілував тебе… Знаєш, що найобразливіше в цій ситуації?
Т\І не відповідала, а просто плакала.
-Те що ти не розуміла, але вже тягнула мене до себе, – на ціх словах він підняв її підборіддя, щоб вона подивилася в його очі.-Будь ласка, не покидай мене… Не тійкай від мене… Мені так боляче…- притиснув свій лоб до її.
В цей момент Ґрифіндорець зрозумів, що його світ крутится навколо цієї прекраснійшої дівчини.
Додати до улюблених