Ласкаво просимо в кінець

FavoriteLoadingДодати до улюблених

– Щось мені хріново, Дін, – Ліндієль показалась в дверях кімнати Вінчестера-старшого. Вона була кошмарно блідою і ледве трималась на ногах.

– Ей, ей, ей, – Дін кинувся до скрижалі, коли вона втратила свідомість. Привести її до тями традиційними методами він її не зміг, тож вирішив використати метод нетрадиційний. Дін схопив розкладний ніж і зробив надріз на горлі. – Їж, давай їж, – він приклав голову скрижалі до шиї, губами до надрізу, щоб вона могла з’їсти його душу.

– Ти ідіот? – скрижаль відхопила тільки невелику частину душі і відштовхнула мисливця від себе. – Що ти робиш?

Від безцільного ходіння по спустошеному Лондону нас відволік вхідний дзвінок від Джека.

– Фель, люди зникли. Абсолютно всі, – почав він. Я ввімкнула гучний зв’язок і ми вислухали плутану розповідь Джека про те, що всі люди почали зникати. Спочатку поодинці, а потім цілими сім’ями.

– Спочатку ми думали, що це Біллі почала “відновлювати справедливість” і вбивати тих, хто вже повертався з мертвих, і людей зі світу Апокаліпсису, а потім ми вийшли на вулицю, – тут вже розповідати почав Сем.

– Слухай, Вінчестер, – в розмову втрутився Кетч. – Скажи Джеку, що ми знаходимось в Лондоні. Всі п’ять душ в нас, а у твоєї сестри одного крила нема, тож перенести нас в силах тільки нефілім.

Джек з’явився ніби чорт з коробочки. Він схопив нас за плечі і переніс в бункер, де нас уже чекали Дін та Ліндієль в не дуже доброму стані. Побачивши мене, вона протягнула руку, яку я схопила, і ми возз’єднались.

– Чому ти не зник? – Дін подивився на Кетча.

– Скоріше за все, Чак його не відчуває через мене. На ньому відбиток Темряви, – до мого і так передсмертного стану, додався ще передсмертний стан Лінді. – Вибачте, хлопці, але я погано себе почуваю, – Кетч допоміг мені дістатись до моєї кімнати і сидів поруч до тих пір, поки Сем не запропонував йому сходити випити чаю, а він почергує коло мене.

– Ти взагалі як? – Сем опустився на крісло за письмовим столом. – Тобі напевно зараз важко, враховуючи, що тобі довелось пережити за останні півтора роки.

– Знаєш, я непогано себе почуваю, – буквально в один стрибок опиняюсь біля Сема і стискаю йому яремну вену. – Думаєш, я не знаю, що ви з братом надумали зупинити мене і “знайти інший вихід”? – прошепотіла я йому на вухо. Останнє, що побачив Сем, було моє обличчя, яке набуло здорового вигляду, і зникнення чорних кіл під очима, а потім він втратив свідомість.

В кімнату ввійшов Дін з чашкою кави. Він спантеличено втупився на непритомного брата, а потім перевів погляд на мене з милицею, якою я врізала йому по обличчі.

– Власне, милиця призначалась саме для цього, – завдаю контрольного удару і відкидаю її як непотрібну, а потім виходжу з кімнати.

Дорогою зупиняюсь посеред коридору і обертаюсь. Нас з Кетчем розділяли всього декілька ярдів. Ми стояли і дивились одне на одного, поки він не кивнув і пішов. Відпустив мене. Я скористалась шансом і вислизнула від них.

– Якщо ви це дивитесь, то я на шляху знищення Бога… Не знаю, як це сказати. В загальному, я стримую Темряву всередині себе, як можу, але довго це не триватиме. Це відео я записую як прощальне, тому що мій план з душами неідеальний, але іншого шляху нема і я можу назавжди з чорними очима. Тоді архангелам доведеться закрити мене в Клітці, – дівчина на відео витерла сльози. – Вибачте, щось я зовсім розклеїлась. Я повинна була вмерти три роки тому, але Чак вирішив, що моя історія потребує продовження, оскільки переписати її Він не в змозі, а живою я набагато корисніша, ніж мертва. Я не звинувачую вас в тому, що ви тоді залишили мене саму в руїнах спаленого будинку, а Чакові посіпаки витягнули мене і катували, щоб я сказала, хто перша душа. До речі, дякую, Дін, що ти вирішив не загортати мене в саван як нормального мисливця, а спалив будинок разом зі мною, як ти тоді думав. Хоча я все життя ставила Чаку палки в колеса і моє “воскресіння” не стало виключенням. Єдина зброя у всьому Всесвіті, здатна мене вбити, цього не зробила. Я – везунчик. Хоча, ще б хвилин п’ять і я померла. Тож, час я потягнула, тому прийшов час прощатись… Сем, Дін, я щаслива називатись вашою сестрою і прощатись завжди важко, то я просто скажу прощайте. Якщо що, що завгодно, піде не так, я хочу, щоб ви продовжували. Продовжуйте рятувати людей, нищити зло, продовжуйте вашу сімейну справу, – на цьому запис обірвався.

Я дивилась на залишки будинку, в якому народився Джек, померла Келлі і який Дін спалив разом з моїм трупом. Повернутись сюди було доволі поетично. Обличчям я повернулась до великого озера і вдихнула. Чак в курсі, що я тут і я Його чекаю. Він прийде. Закриваю очі.

Знову я опиняюсь в тому озері. Цього разу віддаю себе в руки Темряви і не роблю ніяких спроб виплисти до світла. Я так стомилась від усього цього. Стає все темніше, все глибше. Мені так шкода, хлопці.

– Як же це мило. Ти повернулась до того місця, де нібито вмерла, щоб цього разу вмерти остаточно, – Чак в білосніжній одежі показався за спиною внучки. Вона навіть не поворухнулась. – Ей, я з тобою розмовляю!

Дівчина повертається з закритими очима і похиленою головою. Вона піднімає голову і відкриває очі. Чорні очі.

– Думаєш, що зможеш налякати мене цими очима? – Чак розсміявся, а потім зігнувся від пекельного болю. Він піднімає погляд на дівчину і бачить, що вона по одному загинає пальці і ламає його кістки. – Це все на що ти здатна? – дівчина продовжила свою роботу.

До будиночку на озері приїхала чорна Шевроле Імпала. Звідти вискочили брати Вінчестери та Кетч. Дін було кинувся до сестри, але Хранитель його перехопив:

– Без різких рухів, Дін. Віднесись до неї як до небезпечної дикої тварини, – на жаль, ривок Діна в сторону не залишився без її уваги. Дівчина настільки різко повернула голову в їх сторону, що всі троє несвідомо відступили назад. Не вловивши в них загрози, вона повернулась до роботи.

Чак намагався застосувати свої сили, але дівчина їх блокувала. Це давали про себе знати п’ять душ. Раптово з другої сторони від неї з’явились чотири архангели, але вони, на відміну від Вінчестерів, не рвались до племінниці та доньки. Просто спостерігали за ситуацією.

– Давай, вбий мене, – Чак вже був не в стані піднятись, а Фель до нього навіть не підходила. Якась частина її пам’ятала, що це може обернутись хріново для здоров’я.

– Мені не подобається, що вона мовчить, – пробурмотів Люцифер. – Раніше я б все віддав, щоб вона заткнулась, а тепер – з точністю до навпаки. 

Нарешті дівчина наблизилась до Чака, схопила його за волосся і подивилась в очі. Плавним порухом руки вона викликала Його благодать і розділила на чотири рівні частини.

– У тебе був такий шанс повернутись до світла, а ти ним не скористалась, – дівчина занесла руку для удару, але раптово різко розвертається. Кинджал зупинився в міліметрі від грудей Кетча. Дівчина відсахнулась. Її ноги оплели тоненькі смужки диму, які насправді були людськими душами. Світло засліпило все навколо.

З води Темряви мене безжально викинуло до світла і ось я стою перед рідними і Вінчестерами, кліпаю очима, тому що за весь цей час я відвикла від сонячного світла і кольорів навколо. Під ногами у мене валявся вмираючий Чак.

– Цього не може бути, – Він спробував відповзти від мене. Прийшлось вийти в астрал, щоб зрозуміти, чому всі витріщаються на мене як барани на нові ворота. Побачене і мене вразило. Я була в білій сукні з золотим поясом, плечі закривала мантія, яка кріпилась на сукні вишивкою з чистого золота (скажу чесно, це дуже незручно і важко), по обом сторонам мантії в районі рукавів також були нашиті квіткові композиції з золота. Взуття під сукнею я роздивитись не могла. Волосся довгими локонами спадало нижче колін, а урочистого вигляду мені надавав мій німб, яким могли милуватись всі присутні. Картину завершувала пара великих срібних крил, також видна всім. Чому мене це здивувало? Раніше мій офіціальний вигляд був зовсім іншим і не настільки важким. Я повернулась в тіло.

– Як ви мене знайшли? – звертаюсь до Вінчестерів. Повертаю собі попередній вигляд зі спідницею, футболкою і джинсовою курткою. Не дочекавшись відповіді від братів, нахиляюсь до Чака та зцілюю його рани.

– Чому ти це зробила? – колишній Бог перевів на мене спантеличений погляд.

– Я не ти, – просто відповідаю. – Для тебе не існує гіршого покарання, ніж стати людиною. Ти проживеш все життя в бідності, нікому не потрібним, всіма забутий. Знаєш, мені навіть шкода тебе.

– Фель, нам пора повертатись. З хвилини на хвилину на Небесах почнеться війна, – Михаїл підійшов до мене.

– Дайте мені попрощатись з братами, – порадившись, вони кивнули і полетіли. Я обернулась до Вінчестерів та Кетча, який стояв трохи збоку. З машини також вийшов Джек, якого, видно, змусили відсидітись і не висовуватись, щоб не провокувати мене-Темряву.

– Ви їх чули. Ну, я почала війну на Небесах і мені пора додому. До того ж там чотири архангела з божественною силою, серед яких Люцифер. Потрібно слідкувати за порядком, – по черзі обняла Сема, Діна і Джека. – Дитина повинна піти в школу і вчитись соціалізації, а ви повинні берегти себе, тому що не факт, що я зможу вас врятувати навіть тоді, коли ви будете в повній дупі. Домовились? – вони кивнули. Я обернулась до Кетча і краєм вуха почула як Сем гонить брата і нефіліма в машину зі словами, що підглядати за нашим прощанням невиховано.

– Ти йдеш, – Кетч просто констатував факт. – Після ночі, проведеної разом.

– Я… Навіть не знаю, що сказати, – закушую губу і втуплюю погляд в землю. Кетч піднімає моє підборіддя і цілує.

– Це не прощання, Вінчестер, – чому це прозвучало як обіцянка? – Навіть не смій прощатись.

– Боїшся, що на Небесах я знайду когось краще?

– Боюсь, що тут я знайду когось краще.

– Знаєш, в чому родзинка сексу з архангелом? Ти більше ні на яку дівчину не подивишся.

– Не простіше було б просто одружитись?

– А ти пропонуєш? – він промовчав і я почала вириватись з його обіймів. – Мені вже час.

– Ще одне, Вінчестер. Я кохаю тебе, – Кетч поцілував мене на прощання.

– Я знаю, – усміхаюсь та відлітаю, не відповівши йому тими ж словами. Звісно, ми ще побачимось і не раз, але це вже зовсім інша історія, яку я розповім якось іншим разом.

(Примітка від автора: Є готові перші декілька глав другої частини цієї роботи, бо я не хотіла втискати це все в один фанфік. Потрібно їх публікувати?)

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.