— Рада бачити тебе, Ацуші. — Мізукі потиснула йому руку, відводячи до кабінету охорони будівлі, куди так поспішав Тигр. Його терміново викликали на допомогу Міністерству внутрішніх справ, ситуація виходила з-під контролю. Стурбована блакитноволоса металася з боку на бік, даючи накази військовим. Накаджима напружився — охоплена багатоповерхова будівля, в одному з офісів якої зараз тримають у заручниках […]Додати до улюблених
Ацуші в захваті від того, куди привело його життя. Серйозно, пройшов уже цілий місяць відколи вони з його хлопцем з’їхалися, і це відчувається приголомшливо. Його шлунок досі робить крихітне мимовільне сальто назад, коли Рю вимовляє щось на кшталт «наша квартира», або коли слова «пора спати» означають, що вони підуть у своє спільне ліжко, а не […]Додати до улюблених
На Йокогаму опустився густий туман, що віщувало наближення ранку. У штабі Портової Мафії було відносно тихо – більшість підлеглих, які все ще були на роботі, займалися паперовою тяганиною, інші же були на завданнях. Саме з такого завдання повертався хлопець, на вигляд йому було не більше дев’ятнадцяти років. Той самий хлопець, про якого темними провулками міста […]Додати до улюблених
— Сігма-ку-у-ун! — почулося з коридору голосне — поява Гоголя, взагалі-то, ніколи не проходила без наслідків, у якому би то ключі не було. Сігма відчайдушно замичав у подушку, повертівся у ліжку, жадаючи знову провалитись в сон, але це було категорично неможливо, коли вже сам Микола зійшов до нього зі своєю увагою. Заснути знову не вийшло, […]Додати до улюблених
Едгар накинув на піжамну футболку сорочку з цупкої грубої тканини, кинув погляд на розкуйовджене ліжко. Рампо спав, підтягнувши коліна до грудей, і навіть уві сні його обличчя, частково заховане під розтріпаним волоссям, дивовижним чином лишалося серйозним – навіть попри відбиток подушки на щоці. На кухні на Едгара вже чекало Одесейше. Зазирало у віконне скло, спостерігало […]Додати до улюблених
На вулиці йде маленький дощик, з листя дерев повільно стікає вода. По всій Йокогамі тепер безліч калюж. Люди, які не встигли сховатися від погоди, роздратовані шли додому. На вулиці стояв приємний запах, який не описати словами. Запах, коли після дощу восени, навесні, влітку, відчувається такий, що очі закочуються назад. Хочеться залишитися там назавжди, і просто […]Додати до улюблених
– Може ми просто поїдемо вже без нього?! – Втомлено і роздратовано промовив хлопець з обличчям, обрамленим хвилястим каштановим волоссям, що тремтіло, коли їхній володар ледь не підстрибував на місці бажаючи вийти з машини. На вигляд йому не менше вісімнадцяти років. Шия та руки від зап’ясть були покриті бинтами. На хлопцеві, що дивно смикається, одягнена […]Додати до улюблених
Найбільше у світі Дзено ненавидів не свою сліпоту, а Тетте Суехіро. Щодня прямий як палиця Суехіро при будь-якому його косяку ставав об’єктом ненависті і глузування з боку Дзено, це було не дивно. І цього разу, у будній день коли «всемогутні шукайки» йшли на обід, став черговим моментом, коли сліпому знадобилося дорікнути Тетте в його смаках, […]Додати до улюблених
My sweetheart’s piano is rat filled And mine is ingisted with bugs The music we make is unnatural But sounds just like falling in love — Чує… Я… Я довіряю тобі, — ніяково зам’явшись, бурмотить Дазай. Яскраве весняне сонце ненав’язливо припікає у шию. М’яке щебетання птахів лунає з боку гущі парку. — Дазай? — розгублено […]Додати до улюблених
Після смерті батька буття Чуї погіршилося. Він переїхав до Кіото сподіваючись змінити своє життя на краще. Невдачливому абітурієнту доводиться добряче попотіти перш ніж знайти орендовану квартиру по кишені. І все ж, знайшовши, власниця цієї квартири згадала, що Накахара ділитиме її з ще однією людиною. З порога рудоволосий хлопець бачить високого кудлатого сусіда, зовнішній вигляд якого […]Додати до улюблених
Додати до улюблених