Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

13

Оглядаючись назад, він згадував тільки втому. Не типове сільське дитинство у багатодітній родині, не початок життя у великому місті, навіть не першу дозу і найгірший бед-трип. Він згадував неможливо важкі повіки і ніби свинцем залите тіло. Він згадував, як за інерцією розплющував очі кожного дня і не бачив сенсу вставати з ліжка. Він згадував… і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щасливого нового року

Допомога згодом на тій ділянці фронту не дуже знадобилась, оскільки після важкої поразки німецьких військ на марні, війна почала набувати позиційного характеру. Тому 3-тій корпус займався риттям кілометрів окопів. Деякі частини корпусу приймали посередню участь в незначних боях, тому цей відрізок часу для Ади видався гарною нагодою відпочинку від боїв. Так днем за днем і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цикл

Тримайся старих берегів і того трухлявого причалу. Слухай шепіт прибою і думай про похорон. – Мій? – А чий же ще? Чекати смерті, коли твоя душа вже забута, але кинутися до хвиль ти не можеш. – Чому? – Бо не прийме тебе. – Хто? – Не задавай дурних питань. – Хвилі? – Вони то тебе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок пекла.

Всім привіт, я Макар. Мені 19 років і не давно я завершив військову академію. У мене є прекрасна дівчина, якій я планував зробити пропозицію але через повномасштабну війну, не встиг… Місяць тому мені вручили повістку і майже зразу ж після того, я пішов проходити медкомісію. Я придатний до служби. Напевно буду або снайпером або танкістом, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір

Пізній вечір.  На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо, хоча й досі залишається його частинкою. Що ж може подивимось уважніше, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

5

Вперше незнайома мені дівчина виглядала справді щасливою: з руки на руку їй перестрибувало пацюченя, а погляд був спрямований на ворона, що сидів високо на дереві. По її обличчю розтікалася м’яка, сонячна усмішка. – Боляче ж! За що ти так зі мною? – від джерела розпачливих криків тікало кошеня, вигнувши дугою спину. А джерело трусило подряпану […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4

Світанкове сонце пробиралося крізь повіки, пробуджуючи невиспані очі. Жахливо боліла голова, її рвало на шмаття від подій. Ланцюжком, з легким тріскотом, згадувалися події вчорашнього дня. Радість витанцьовувала у моєму животі приємну чечітку. Різко згадався той хлопець, за ним – папери, які були розкидані віялом у моїх ніг. Я гарячково кинулася збирати їх докупи і передивлятися […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пані

Ти — вкраплина свіжої роси, Ти — подих прийдешньої весни, Та цей подих не для мене, Що летить у височинь до неба. Ти — русалка на березі пісків, Яку викинуло подалі від морів. Ти розквітаєш, немов би бузок, Ароматом п’янким наповниш садок. Ти — сонце під час літньої спеки, Ти — одвічне почуття безпеки, Яке […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава І

Дорога коло узбережжя куйовдила від пилу. Низка возів повільно тягнулася до міста. Із усіх возів виділявся лиш один. Він був останнім. У нього були запряжені сірі коні та візерунки на ній іскрилися золотом. Навіть клітка, в якій сиділи полонені, була золотою. Вовки зацікавлено розглядали пейзажі довкола них. Непоказний кам’яний схил, піщана дорога і берег моря, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Весняний фотосет

Колтон Кнайт (ОС)/Фрея Хавторн (ОС) Двоє студентів одягались у вуличний одяг. Фрея хотіла оновити колекцію фото. А весняний ліс був прекрасним місцем для цього. І оскільки Колтон зараз був у неї в гостях – став її партнером. — Ти взяла ключі від квартири? — запитав хлопець. Фрея кивнула, паралельно взуваючи кеди. — Виходимо. *** Ліс […]FavoriteLoadingДодати до улюблених