Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

цитрини

Ми десь поміж смертю й папороттю зустрілись. Впізнав я тебе серед шуму старих тополь. І я — не герой, хоч і маю геройські стріли. А в тебе нема корони, хоч ти — король.   У тебе нема нічого, крім злої вдачі. Ти сам — подорожній. Сам собі злий палач. Мої безкінечні вірші постійно плачуть, А […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

до побачення

— ох… — тяжко зітхнула кокомі, вкотре перевіряючи час. дівчинка поряд теж пробурмотіла щось вкрай стомлене. кокомі з самого випуску знала, чим вона хоче займатися. її безмежна любов до дітей одразу диктувала йти кудись ближче до маленьких членів суспільства, так що після одинадцятого класу сангономія присвятила себе навчанню. і ось, дві вищі освіти, червоний диплом і місце […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

LandFell

Швидко зібравшись і вибігши з триклятого дому, я направилась у супермаркет, який знаходився доволі далеко від нашого кварталу. Таким чином у мене буде більше часу погуляти, а якщо спитають, чого я так довго, відповім, що в магазині велика черга. Радіючи своєму невеличкому плану, зовсім забула глянути на список продуктів, які мені потрібно купити. Трохи сповільнивши […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не принцеса

У дзеркалі виднілось сіре і втомлене обличчя. Руслана тяжко зітхнула і узяла до рук чергову косметичну банку.   «Ну, давай, масочко, давай, зроби з мене принцесу!»   Обмазавши всю фізіономію чимось желеподібним, дівчина вирушила до кімнати. Зіпнулась об щось, почувся дзвін скла.   «Трясця твоїй матері! Щоб вас пропасниця здибала!» — подумала про себе Руслана […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1.

хітч ніколи не розглядала кар’єру художниці як майбутню професію – вона шукала щось більш перспективне та прибуткове, бо гроші із самого дитинства були предметом її цікавості. однак перший курс на факультеті економіки та менеджменту дався неочікувано нелегко – під кінець року дрейс почувалася виснаженою. крім того, вона зрозуміла дещо важливе: їй не вистачало того, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава I: Нехай хлине кров!

Столиця зустрічала гостей тяжкими хмарами та сильним вітром. Судно погойдувалось й звило, коли хвилі з силою вдарили по борту. Навколо моряків дзвенів незвичний білий шум. Дануолл гудів тихо, але достатньо сильно, аби щоразу висмикувати з думок. За кілька місяців довгих мандрівок, навіть така людина, як Дауд, що живе в великих містах скільки себе пам’ятає, змогла […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Був час у житті Лань Січеня, коли він вважав себе справжнім сином свого ордену. Казав лише правду, захищав слабких, шанував три (а потім і чотири) тисячі правил (іноді доречних, але здебільшого очевидних та зайвих у повсякденному житті, де можна з’їхати з глузду, намагаючись усіх їх дотримуватися), відстоював традиції Гусу. А потім, коли молодший брат почав […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Акліматизація

– Аня, зачекай! – Йди до біса! Я не хочу тебе бачити! Кров у венах бурлить, пульсує в голові, заглушуючи всі звуки навколо. Всі. Окрім його голосу. Я була б рада аби все було навпаки – що завгодно, тільки б не чути як він промовляє моє ім’я. Я неслася мене сходами все нижче, хоча й […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гортензії

Коли Велительниця Мар легенько доторкнулася до вкритих росою квітів, вони похитнулися й осипалися рясними перлинами води. Вона струсила воду з рук, тихо зойкнувши. Напевно, якби вона не побачила, що зачепила квіти, то навіть й не помітила б роси на долонях. Нієр спостерігала за тим, як вона вправно підрізала зайві гілочки у кущів, що росли у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

екскурсія

*** – Він школяр! – голосно кричить Бакі й намагається відійти від двох неадекватних Месників, які і так весь день протрималися без усіляких пригод. Пітер лише закатує очі і з надією дивиться на Сема. Почалося це божевілля близько години назад, коли Паркер дуже втомився сидіти без справи. Він би з радістю побіг до лабораторії зробити […]FavoriteLoadingДодати до улюблених