Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Лайно

Нічний клуб. Чорний вихід який знаходиться біля мусонних баків. Через двері чути придушений звук клубної музики яку поставив діджей но як що чесно всім пасрать яка там музика всі вже встигли набухатися. Я вийшла покурити все-таки бармен дивна робота для дівчини чи не так? Хоча всім всерівно хто тобі наллє випивки дівчина чи хлопець. Думаючи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1.2: Запізнення

Ясні ночі змінюються морозними світанками, світанки гарячими днями, а дні – ясними ночами. – …А я йому й кажу: “Малий, та ти не вмієш стріляти!” – з піднесеним настроєм розповідає Ґаз про юних новобранців, активно жестикулюючи руками. Соуп же своєю чергою лише киває, час від часу сміється й підливає масла у вогонь, також розповідаючи свій […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перша

Женя Проміння сонця вже вітались через вікно з хлопцем, який розкинувся на своєму ліжку під теплою ковдрою та не мав бажання залишати таке комфортне місце, але його телефон на кухні дзвонив вже втретє, і Женя, закутавшись в ковдру поплівся туди. П’ять пропущених викликів, два повідомлення і, о трясця, вже третя година дня, а він тільки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щорічна хвороба

Женя ніколи не був людиною прогматичною, проте свої дії обдумував та робив висновки з того чи іншого потенційного розвитку подій. Проте сьогодні його слова були швидшими за думки.   ***   Зле бурмотіння Спартака – це все що все ще сприймав Женя після вечірнього корпоративу. У його шлунку був, напевно, майже весь бар, ніякий коктейль […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

До батьків в село

Коли почався локдаун я закрилась у своїй квартирі. Запасів вистачало лише на декілька тижнів не більше. Діма міг би піти на роботу, але він відмовився. Воно й найкраще, бо вже через два дні крики на вулиці я чула майже кожен день. Мій сусід став частим гостем моєї квартири, я ж теж пару раз побула у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ярема 1.2 корчма

Поступово сповільнюючись кінь дійшов майже до дверей корчми. Хлопчина взяв коня за вузду. Козак зіскочив з коня. Кінь незадоволено фиркнув і почав бити копитом. Козак що вже був на порозі корчми повернувся до коня обняв голову свого бойового товариша і щось прошепотів йому на вухо. Кінь враз заспокоївся і хлопчина вже без остраху повів коня […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Малиновий тарт – ось моя ціль! Вже уявляючи як ніжна меренга буде танути у роті, я продумувала свій маршрут з-під столу до дивану. Вже біля якого стояв столик з тацями всіляких ласощів. Не те щоб я крала ці солодощі, та бажання перетинатися з кимось тут я абсолютно не мала. Мене кинули до дітей інших знатних […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1, розділ 2, “У тихому болоті…”

Міріті широкими мазками наносила фарбу темної консистенції на своє руде волосся, одночасно посилаючи прокльони всьому білому світу, а в основному дорогому братику, і обіцяючи останнього вбити, якщо їй не пасуватиме. Закінчивши з фарбою, вона обгорнула голову поліетиленовою шапочкою та рушником, взяла із журнального столику пульт, і присівши на м’яке крісло навпроти телевізора, включила канал з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ромашка, лисина, градусник

Хриплий кашель відлунням відскакував від дерев’яних стін з пошарпаними шпалерами у квіточку. Чи то через брак меблів, чи дивне планування хатини, ехо доходило навіть на вулицю. Так гучно не було навіть коли до Доктора заходили давні друзі з пляшкою міцного.   Розім’явши ромашку ще з якоюсь лікарською травою, котра росла на Болоті, чоловік залив все […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кошачий погляд

«От холера» – в думках промовила я, дивлячись на повз проїжджаючий автобус, який їхав до мого села. Ну от що поробиш, автобусів до села більше не буде… Я натягнула свій шарф трішки вище підборіддя та рушила у бік своєї домівки. Йти було не так далеко, всього чотири кілометри, але на такому холоді цей шлях відчувався […]FavoriteLoadingДодати до улюблених