487 Results with the "Реалізм" genre
-
Chapter
Розділ – 17. Найкраща ніч
Якби мені сказали: "Ти вбив її!" я би відповів: "Ні... Це не так." Я її покинув. Я її обдурив. Я втік, відібравши у неї найдорожче, але... Кого я обманюю... Я й справді почував себе злочинцем, що гуляє на волі при тому, що мав би сидіти за ґратами. В той вечір нас з Сідні і наляканим до смерті… - Story
Просто спостерігач
Ельфійські меч і кинджал зустрілися з гучним, дзвінким звуком, що розірвав тишу навколо. Тільки якісна сталь може так співати. Я відчула азарт, зростаючий з кожною миттю, по розширеним зіницям та усмішці бачу що він теж. Це вже не просто спаринг - це битва характерів. Лезо зісковзнуло по моєму кинджалу, змушуючи відступити. Юнак рухається швидко, без зайвих пауз чи роздумів: меч вирізає у повітрі широкі дуги, змушуючи слідкувати за кожним рухом, обирати, де відхилитися, де відбити, а де просто пропустити удар, зміщуючи баланс та відходячи. І раптом - різкий біль.- 790 • Кві 25, '24
- 1,7 K • Жов 17, '24
- 4,7 K • Лют 10, '25
-
- Story
Ліс розбитих сосен
Це розслідування повільно знищує його. Спопеляє надію на те, що він міг почати усе з початку. Але і без того важка справа стає ще важчою, коли головне управління надсилає йому на допомогу свого детектива із Токіо, чию самовдоволену руду мармизу Дадзай починає ненавидіти із першої ж бісової зустрічі.- 18,9 K • Лют 10, '25
- 23,3 K • Лют 10, '25
- 2,1 K • Лют 10, '25
-
- Story
attraction
Люди користуються фарбами, але пишуть почуттями, а Мін Юнґі цілком випадково став еротичною моделлю Пак Чіміна. — Ти розтікаєшся, як глибокі фарби ранкового сонця, на тобі немає жодного живого місця, але ти — шедевр.- 3,7 K • Січ 30, '25
- 3,7 K • Січ 30, '25
- 3,4 K • Січ 30, '25
-
-
-
Chapter
Гріх
Ти сутужно дишеш у каюті, важко поранений. Наставниця як завжди зробила все можливе, аби врятувати нашого захисника, а я як завжди нічого. В мені ятрить терпке почуття прикрості, через що я вкотре стискаю губи, коли бачу тебе в невимовних муках болю. Усе моє тіло відгукується…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Возз'єднання родини...
Будинок Дюваль. Ранок. Крістіна: Доброго ранку, мамо. Лусіана: Доброго ранку, люба. Крістіна: Ти сьогодні рано. Лусіана, слабко посміхаючись: Є таке. Крістіна: Щось трапилось? Лусіана: Чесно кажучи, так, доню. Мені потрібно з тобою поговорити. Сядь. Крістіна: Що сталось,…-
11,5 K • Ongoing
-
- Story
Його друзі
На уроках треба коцентруватися. Домашнє вчасно здавати. По школі на скейті не їздити. І, головне, з однокласниками не забувати спілкуватися! -
- Story
The Man Made of Misery
Я звик до темряви у своєму житті. Вона завжди то відступала, то підбиралася ближче. Іноді стояла в стороні й спостерігала, вишукуючи слабину, а іноді торкалася льодяними пальцями. Та зараз підійшла майже впритул, і я сам винен у цьому. Я сам впустив її, коли виголосив те бажання.- 3,3 K • Гру 19, '24
- 5,2 K • Гру 19, '24
- 4,7 K • Гру 19, '24
-
- Previous 1 … 8 9 10 … 49 Next

