220 Results with the "Поезія" genre
-
Розділ
поезія
заховаю думки я в записник. а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник, а дим від сигарет перейшов на одяг. пусті слова, забуті речі. порваний світер, келих вина. усе це було недоречним як і ті страшні слова. біль, тривожність та знову я…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один. і часом виє десь вітер, та заспокоює твої думки. а море буде шумно нити, і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти, але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені? чи…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
Навколо стільки перехожих, невідомих та чужих. Між ними помітила твій погляд. В твоїх очах - відображення моїх. Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто. Проте твоє серце все ще щось говорить, а моє - перестало вже давно. Не…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
я зникаю. поступово. не поспішаючи. я розчиняюсь. в попіл. в пил. без різниці. мене немає. мене немає ні для кого й ні для чого. я розпадаюсь. і напевно вже…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
пригорнись до мене. хоч на мить. а потім я піду, якщо тобі огидна. розбий моє серце. до останнього знищ. знищ його до останнього тремтіння. удар ножем. не жалкуй. я буду в порядку, обіцяю. проте не смій чіпати мою душу. адже я сама її й…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
11,03,23
Не давайте мені камеру. Не давайте мені слів. Я сиджу у тісній камері, Своїх думок, блаженних мрій. Не давайте мені подиху, Не давайте і води. Я сьогодні тут у траурі, І вже немає сил так жить. Відчай трапляється частіше тут. Сльозам нема часу просохнуть. Ріками кров тече із…-
55 • Ongoing
-
-
Розділ
…
Пестила очима вигини мостів, Я їду на роботу згадуючи дні, Які були тут, рік назад. І ледве я тримаю себе у руках. І на повторі в пам'яті момент. Не задавнитися йому із днями. Усе як є, Нам дзвонить телефон, І чутно вибухи вдалі, Хапаєм речі, вимикаєм все, ідем. Вільні проходи у…-
67 • Ongoing
-
-
Розділ
Обол
" Скоро випаде безліч бід",- каже він. Очі його каламутні, небо стоїть червоне, Із полум'я хвище недобрий дим, І несе він нам щось незнайоме. Жереб Долі незграбно підкинув час, І нещадно тепер відраховує роки. Ти приходиш у світ, повзучи на стопах, І відходиш таким же…-
92 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 3 4 5 … 22 Далі