227 Results with the "Поезія" genre
-
Chapter
Ода фіналу сумного оповідання
Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо… -
Chapter
Нас завжди “п’ять”
Хочеться, щоб це був просто страшний сон У кінці якого ти вийдеш до нас Зі своєю ясною посмішкою Якою ти завжди вітав усіх навкруги Просто з тобою нам хочеться сміятися і веселитися Також ми хочемо разом з тобою Працювати, танцювати й співати Та, на жаль, наші надії…-
0 •
-
-
Chapter
Навіщо?
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не… - Story
Людина може
Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин… - Story
Квітка у попелі
Доджі Ханзо — самурай, коваль і нащадок двох світів: благородного клану Журавля та містичного спадку клану Лиси. Пройшовши шлях честі, втрат і зради, він шукає баланс між обов’язком і власною долею. Його меч не лише ріже сталь, а й захищає від темряви, що повільно огортає світ.- 7,7 K • Бер 12, '25
-
-
Chapter
Залишишся?
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і… -
Chapter
Живи
-Що таке життя? Де сенс його шукати? -Хто зна. Ніхто не відповість на ці питання. -Як же жити без цього знання? -Просто. Як і всі. Ти не знайдеш його відразу. Або назавжди втратиш слід -А може в мене буде просвітління? -Коли і де його чекаєш ти? -Можливо це буде на смертному…-
168 • Ongoing
-
-
Chapter
Дух стримання
Воїн стримує журбу, Ідучи на грім — війну. Хмари сильні, неосяжні; Грім гримить, і він відважний Чує-чує, відчуває: Вітер-страх його торкає. А він все йде допоки Сам не стане широоким, Бо лише тут грім та хмари І нічого більш немає. Але вітер так торкає... І полетить до краю, Де…-
307 • Ongoing
-
-
Chapter
Дух повернення
Через час якийсь — стоїть він. А воїн вже там — за спиною, за ним. Навколо тиша; грім там, де воїн. Попереду силует стоїть серед покóю. Заважає йому, помічнику мрійноокого. Дивиться очима, не дає пройти, Хоч і стоїть без рухів яких. Помічник ворухнеться, Вітер…-
307 • Ongoing
-
-
- Previous 1 2 3 Next
