227 Results with the "Поезія" genre
- Story
Людина може
Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин… - Story
Vivere memento
Бо все про mori та про mori, А живуть взагалі-то в моменті. Тож vivere, мила моя, vivere й vivere mеmento. -
-
Chapter
Пані у чорному
Я так ждала її приходу Таку прекрасну і чарівну Вона прийти була повинна Через 20 літ до мене Загадкова, таємнича Вона прийде й до тебе з часом Але... Вона вже майже поруч То там, то тут Та не чекаю більше Пані в гості Хочу сховатись я від неї Та більш не в силах я…-
150 • Ongoing
-
-
Chapter
***
Себе я не знаю Себе я шукаю В ліс думок я поринаю І швидко помічаю Учора оптиміст Сьогодні реаліст Завтра песиміст Іду по вулиці людей минаю Спостерігаю Міркую собі Я все бачу та чому я мовчу Хотілося б знати Говорять світогляд у мене такий що не зрозуміть…-
242 • Ongoing
-
-
Chapter
Нас завжди “п’ять”
Хочеться, щоб це був просто страшний сон У кінці якого ти вийдеш до нас Зі своєю ясною посмішкою Якою ти завжди вітав усіх навкруги Просто з тобою нам хочеться сміятися і веселитися Також ми хочемо разом з тобою Працювати, танцювати й співати Та, на жаль, наші надії…-
0 •
-
- Story
Я пишу
Сьогодні пісні пишуться нелегко Сьогодні працювати стає все тяжче Та я зроблю все, що необхідно…Ми зробимо все, що необхідно, Щоб знову порадувати вас - Story
Радянський лад
поки рýчій пливе своїм чередом я стиха зітхаю, щоб поділиться гріхом — отож, праведна влада признала мене таким собі зрадником, що розруху несе. в той день же почали гатити дверьми, викрадали людей — так просто, серед пітьми. рукописи вже догорали в вогні, а майор до світанку різав шрами на мені. вдома на мене чекала родина: бідні батько з сестрою, люба господиня. через кілька ночей…- 132 • Лип 5, '24
-
-
Chapter
Тобі так треба?
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже… - Previous 1 2 3 Next
