You have no alerts.
    Фанфіки українською мовою

    4589 Results with the "Ч/Ч" warning

    Definition: стосунки чоловік/чоловік


    • 7. Здіймається вітер. Cover
      by LadyAngst — Стрелок клацнув запальничкою – і світло прорізало темряву. Ночівля на покинутому складі була найкращою з ідей, враховуючи, що поблизу інших надійних сховищ не було. Він до останнього відмовлявся зупинятися, для нього це було не більше, ніж втрата часу. Рана давалася взнаки, все…
    • Chapter

      Наднова

      Наднова Cover
      by JustUart — Наднова   — Ну ні… тільки не знову. Ну, що йому ця Андерновелла далася? — простогнав Дрім, відкладаючи карти убік.   Скільки раз вони з друзями не намагалися спокійно пограти улюблене всіма Уно це їм ніколи не вдавалося — щоразу траплялася якась неприємність, що не…
    • 3. «усе починаються з тебе» Cover
      by guys sex lover — Увесь наступний день минув для Таноса в тумані. По-перше, декілька днів тверезості давали про себе знати. Голова задавалася страшенно тяжкою і непотрібною. Зняти б її і залишити у холодильнику на день-два. По-друге, йому і досі здавалася сумнівною ситуація із походом у клуб.…
    • Chapter

      1

      1 Cover
      by Jull — Сонце вже сховалось за горизонтом, коли вогні паперових ліхтариків ясно мерехтіли в нічному небі. Цього вечора в гавані Лі Юе не стихав сміх, радісні голоси та музика, жителі цього прибережного міста насолоджувались святом, якого з нетерпінням чекали цілий рік. Ітер теж чекав.…
    • Глава друга: Перше тренування Cover
      by Velvet Ashes —   Сонце повільно сповзало вниз, розмазуючи м’яке золото по кортах. Повітря пахло теплим бетоном, свіжими м’ячами та потом. Команда вже розминалась — ритмічно, гучно, з жартами та вигуками, що летіли між хлопцями, як м’ячі. Ейден стояв осторонь. Усе в ньому було стиснуте,…
    • Частина 2 Cover
      by Binaris — Для початку варто подивитися, що коїться за вікном, тому важкі фіранки без зусиль розтуляються, а омега сіпається, різко підриваючись на ноги і вдивляючись в скло. Схоже через те, що сталося, хлопець заїкою залишиться, чомусь Юнгі в цьому впевнений, але усмішки це припущення не…
    • Почуття Cover
      by ×Liсa× — Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор.
    • Прототип 2 Prototype Cover
      by Subastianita Sufyr — -Я все уже знаю! Як і казав я про все дізнався. -Бачу правда тобі не сподобалась. - походжаючи туди-сюди відповів Мерсер. -Ти творець вірусу! Ти його розповсюдив! Ти вбивця! - Хеллер. -Вони намагалися мене вбити. Ну і по правді вбили як ти уже знаєш. Я був розлючений! Всі мої роботи, всі…
    • Глава 7 Колаборація Cover
      by Tay N Kongreyv — Час линув, мов повноводна ріка. Дні змінялися ночами, ранки пролітали митями, щоб знову стати днями, наповненими тренуваннями, репетиціями, записами, інтерв'ю. Коло за колом, сплітаючись у невпинну череду в якій важко було виокремити щось конкретне. Робота, робота, робота. До…
    • by Angelika_21 — На годиннику майже північ і туман опускається на листопадовий Київ. Осіння імла накриває моє рідне місто, яке тепер ненавидить мене. Що ж...  Я там, де все почалося - у моєму кабінеті Керівника Офісу Президента України. З хвилини на хвилину я чекаю на Володимира Зеленського. Після…
    Note