Арка 2: Крижана ніжність та самотність

Розділ 4: Дівчина, що живе в страху.

Новий просторовий розлом. На цей раз у “Засніженому Лісі”, неподалік від міста. Дух, що з’явився з нового просторового розлому, була маленькою дівчинкою. Її ніжне, блакитне волосся, що спадало на крихітні плечі, контрастувало з її поглядом, повним дитячого, непереборного страху. Вона тремтіла, наче осиковий лист, притискаючись до величезної, гігантської крижаної ляльки — її Ангела, Задкіїла, що стояв за її спиною, як нерухомий, мовчазний захисник. Цей Дух, Йошіно, була втіленням невинності та вразливості, яка ховалася від світу. Шідо, отримавши завдання, відчуває важкість місії. Він не просто “повинен запечатати”, він відчуває щире співчуття до Йошіно, розуміючи, наскільки вона самотня.

“Вона така маленька… і налякана,” — прошепотів Шідо, дивлячись на зображення Йошіно на моніторі “Фраксіна”.

“Саме тому ти потрібен їй, Шідо,” — відповіла Которі.

Флешбек: Короткий, швидкий візуальний натяк на те, як Йошіно, ховаючись від чогось, створила Йошінона як захисний механізм. Маленька фігурка Йошіно, що згортається клубочком на холодній землі, її крихітні ручки затуляють обличчя, поки навколо неї стрімко зростає гігантська крижана лялька, блокуючи невидимі, але відчутні загрози – можливо, силуети солдатів ДЕМ, що полювали на неї раніше, або просто тіні її власних страхів, що оживали у вигляді крижаних стін. Її страх посилював здатність Ангела до руйнування.

Розділ 5: Небезпечні ігри і зближення.

Спроби Шідо підійти до Йошіно були набагато складнішими, ніж з Токою. Йошіно була занадто налякана, і її страх миттєво викликав агресивну реакцію Задкіїла. Шідо довелося бути надзвичайно терплячим, використовуючи свою м’якість і доброту.

“Привіт, Йошіно. Я не хочу тобі нашкодити. Я просто хочу поговорити,” — лагідно, майже пошепки говорив Шідо, повільно, крок за кроком наближаючись до переляканої дівчинки.

Задкіїл у відповідь заревів, низький, загрозливий звук прокотився по засніженому лісу, піднімаючи величезні крижані руки, готові обрушитися атакою.

КАД стають загрозливо активнішими. Цього разу вони не просто шпигували здалеку. Під час однієї з найбільш обережних спроб Шідо наблизитися до Йошіно, раптом з усіх боків виник великий загін КАД. Це були не просто рядові бійці, а досвідчені оперативники під командуванням офіцерів, які отримували прямі, безкомпромісні інструкції від DEM (можливо, навіть особисто від Еллен Мазерс через захищений канал зв’язку). Вони атакували відкрито, без вагань, намагаючись захопити Духа. Тообічі Оригамі тут була ключовою фігурою: її покращений Realizer, наданий ДЕМ, сяяв, коли вона використовувала свою експертність та знання про рухи Духів, щоб передбачати дії Йошіно та Задкіїла, створюючи ефективні пастки. Вона не просто виконувала накази; вона діяла з особистою, майже одержимою рішучістю, наче намагаючись компенсувати свої минулі втрати через кожну атаку.

“Вона йде вправо! Блокувати її шлях! Не дати їй жодного шансу!” — холодно і чітко командувала Оригамі, її рухи були неймовірно швидкими, немов танець смерті.

Тока, яка вже звикла до життя у Шідо, спостерігає за цим з “Фраксіна” і відчуває глибоку тривогу за Шідо.

“Шідо в небезпеці! Я повинна допомогти!” — вигукнула Тока, схопивши руку.

“Стій, Тока! Якщо ти зараз використаєш силу, вони дізнаються, де ми! Це загрожуватиме Шідо ще більше!” — рішуче відповіла Которі.

Шідо, ризикуючи життям, врятував Йошінона від ДЕМ, коли той відірвався від Йошіно, показавши дівчинці, що він може захистити навіть її “єдиного друга”.

“Я не дам їм забрати його, Йошіно! Я захищу його, як і тебе!” — закричав Шідо, кидаючись напереріз агентам ДЕМ.

Це був переломний момент. Йошіно відкрилася йому, висловивши свою самотність і бажання мати друзів.

“Я… я така самотня. Я хочу… хочу мати друзів,” — тихо прошепотіла Йошіно, притулившись до Шідо.

Розділ 6: Запечатування і новий дім

Драматичний момент запечатування відбувся в глибокій печері, де Йошіно ховалася. Шідо, попри небезпеку, зміг достукатися до її серця.

“Ти більше не одна, Йошіно. Я буду твоїм другом. Ми всі будемо твоїми друзями,” — пообіцяв Шідо.

Поцілунок був ніжним, повним обіцянки безпеки та дружби. Сила Задкіїла була запечатана. Після запечатування, коли Йошіно переїжджає до них, її взаємодія з Токою стає все більш активною. Тока, яка сама розуміє, що означає бути самотнім Духом у чужому світі, інстинктивно бере Йошіно під свою опіку.

“Не бійся, Йошіно. Шідо добрий. І я завжди буду поруч з тобою,” — м’ягко сказала Тока, обережно обіймаючи маленьку Йошіно.

Ці короткі, але зворушливі сцени показують, як Тока вчиться бути “старшою сестрою”, дбаючи про Йошіно, і як Йошіно поступово виходить зі своєї крижаної шкаралупи, знаходячи комфорт і безпеку в їхньому новому домі. Також є сцена, де Шідо, втомлений, але задоволений, розмовляє з Рейне на “Фраксіні”, ділячись своїми відчуттями.

“Я втомився, Рейне. Але я щасливий. Вона така мила,” — зітхнув Шідо.

“Тягар може бути легшим, коли його ділиш, Шідо,” — монотонно відповіла Рейне, але в її голосі відчувалася нотка схвалення.