Арка 1: Принцеса та Заточений Меч

Розділ 2: Перше побачення і ДЕМ-пастка.

Його місія розпочалася. Дівчина, яку Которі назвала просто “Принцесою”, була втіленням гордості та сили, але водночас дитячої невинності. Вона не розуміла людський світ, і це створювало безліч комедійних, але й зворушливих моментів. Шідо, відчуваючи її самотність, дав їй ім’я — Тока на честь того числа коли Шідо зустрів того кому хотілось допомоги від всього серця.

“Тока… це ім’я, яке я тобі даю. Сподіваюся, тобі сподобається нове ім’я,” — сказав Шідо, коли вони вперше залишилися наодинці, після того, як Которі телепортувала його на “Фраксінус” для швидкого брифінгу, а потім повернула назад.

“‘Тока… Ятогамі Тока…” — прошепотіла дівчина, її погляд, що до цього був таким відчуженим, раптом просвітлів.

В її фіолетових очах спалахнула іскорка чогось нового, наче далека зірка, що тільки-но загорілася в темряві.Шідо провів Току до школи, де на неї вже чекала заздалегідь підготовлена легенда від “Рататоск”. Завдяки зусиллям Которі та екіпажу “Фраксіна”, Току офіційно представили як нову ученицю-переведенку, що прибула з-за кордону. Саме тому Тока й опинилася в шкільній їдальні, де Шідо, вже як її “новий однокласник”, міг спокійно запросити її на обід.

“Не хвилюйся, Тока. Це просто шкільна їдальня. Тут смачна їжа!” — намагався заспокоїти її Шідо, ведучи повз здивовані погляди однокласників.

Перше побачення в буфеті школи було катастрофою. Тока, яка ніколи не бачила звичайної їжі, була в захваті від кріпа. Її емоції були такі сильні, що ледь не спровокували міні-розлом. Шідо намагався пояснити їй основи людського життя, а Которі з “Фраксіна” давала йому абсурдні поради через гарнітуру.

“Шідо, тримай її за руку! Це підвищить її показник симпатії на 15%! Або спробуй погодувати її з ложки! Це працює на 20%!” — голосно, на межі істерики, пролунав голос Которі у вусі Шідо, від якого він ледь не поперхнувся.

“Которі, вона просто їсть кріп, а не на романтичному побаченні!” — пробурмотів Шідо у відповідь, намагаючись не привертати увагу, поки Тока з подивом вивчала свою тарілку.

Екіпаж “Фраксіна” – Кьохей, Рейне та Мурата – активно коментували його дії.

“Його серцебиття прискорене. Він нервує,” — монотонно зауважила Рейне.

Під час їхнього побачення, коли Шідо та Тока, захоплені розмовою, неспішно прогулювалися по місту, тіні раптом згустилися. Невелика, але дивовижно скоординована група оперативників КАД, що використовували маскувальні Realizers, почала непомітно оточувати їх. Це не була повномасштабна атака, скоріше ретельно спланована “розвідка боєм”, контрольована безпосередньо DEM (Deus Ex Machina Industries). Раптом один з агентів різким рухом кинув невеликий паралізуючий пристрій, націлений прямо на Току. Шідо, інстинктивно відчувши небезпеку, встиг відштовхнути Току в останній момент, приймаючи удар на себе. Енергетичний імпульс від простого, але ефективного Realizer’а миттєво знерухомив його, змусивши впасти.

“Шідо!” — Тока злякано скрикнула, бачачи, як він падає.

Вона миттєво підбігла до нього, намагаючись підняти. На відстані Шідо помічає фігуру Оригамі, яка, здавалося, керувала цією невеликою групою, хоча й залишалася в тіні. Її погляд був зосереджений, але в ньому не було здивування чи сумніву, лише холодна рішучість. Тока, обурена і налякана, інстинктивно випустила частину своєї енергії, викликавши міні-просторовий розлом, що зруйнував частину вулиці та змусив агентів КАД відступити.

“Ти… ти посмів нашкодити Шідо!” — пролунав її гнівний голос, і земля затремтіла.

Цей інцидент показав Тоці, що світ не такий безпечний, як їй здавалося, і що Шідо не просто “залицяльник”, а її захисник. Це посилило її довіру до нього. Для Шідо це був перший фізичний доказ того, що КАД, а отже, і DEM, є реальною, постійною загрозою. Тока після сутички з КАД залишається біля Шідо, захищаючи його, поки він не прийде до тями, і вони разом повертаються додому.

Розділ 3: Запечатування і перший крок до сім’ї.

Протягом кількох днів Шідо продовжував свої спроби завоювати довіру Токи. Він показував їй красу світу, водив її до місцевого зоопарку, на прогулянки. Вона повільно відкривалася, показуючи свою дитячу натуру та приховану ніжність.

“Шідо, поглянь! Ця тварина така дивна!” — радісно вигукнула Тока біля вольєра з мавпами.

“Це мавпа, Тока. Вони обожнюють банани” — посміхнувся Шідо, відчуваючи, як тепло розливається в грудях.

Момент запечатування відбулося на даху школи, де вони дивилися на захід сонця. Тока, тепер вже повністю довіряючи Шідо, прийняла його почуття.

“Шідо… Дякую… За те, що ти дав мені ім’я… За те, що ти тут,” — прошепотіла Тока, її фіолетові очі були наповнені теплом.

Поцілунок був не просто механічною дією для запечатування, а виразом її емоційної близькості та довіри до хлопця, який дав їй ім’я та захист. Її Ангел, Сандальфон, тепер був під контролем Шідо. Після запечатування, коли Тока переїжджає до будинку Шідо, показуються короткі сцени її адаптації. Її здивування звичайними речами було майже дитячим: Тока годинами вивчала холодильник, намагаючись зрозуміти, як “ця магічна коробка зберігає їжу холодною”, або сиділа перед телевізором, вважаючи його “вікном у інший світ”. Її очі розширювалися від подиву, коли Шідо готував їжу, а її “ОГО!” було найвищою похвалою. Короткі моменти взаємодії екіпажу “Фраксіна” з Токою через відеозв’язок, де вони дивуються її наївним питанням або кумедним реакціям, створюючи більш живу атмосферу адаптації.

“Командире, Дух Тока щойно запитала, чи можна з’їсти телевізор,” — повідомив Кьохей з ледь прихованою посмішкою.

“Рейне, що ти думаєш?” — запитала Которі. “Цікаво… А який смак у телевізора?” — монотонно відповіла Рейне.