561 Results in the "Вірші" category
Визначення: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Розділ
Помста
Ми були створені з золота і скла, Та довго в очах була лише журба, Коли москалі те золото покрали, А те скло у свої душі поховали, Історію ті вкрали, себе лиш вихваляли, А своє минуле так легко забували, Мізки промивали, кістки усім ламали, Щоб любили владу, що їх життя…-
1.4 K • Ongoing
-
-
Розділ
Полин
Цвіте полин... Здіймають хмари західні вітри, Хапають крила білих журавлів... Вони летять далеко... В нікуди... І лине дзвін до неба, лине ввись, Співають бурі землі про своє, Реве Дніпро... Кричить мені: «Дивись!» І бачу я... Я бачу, як живе... Кудись далеко тягнуть руки верби, Обличчя…-
116 • Ongoing
-
-
Розділ
Позачасся
хребет ламкий — сніжинка і прикраса, хребет людський — незміцнений каркас. (як ми були — не вистачило часу, як час з’явився — вже не стало нас.) немов ісус, кульгає снігом робот: ні знаку зла, ні сліду підошов. і тільки страх у серці, як хвороба, і, ніби куля в лоб, цвіте…-
296 • Ongoing
-
-
Розділ
Поет із королем в обладунках
По горі, що на вершині, По тернистій по стежині, Із кинджалом у руці, З ранами по всім лиці, Без страху завзято йде Чи-то лицар, чи ж дурне, Він подряпинами вкритий, Сили має, хоч побитий, Бойовий його є клич: "Уперед на гору! Вищ!". Дмухне вітер – пройде він, Не…-
1.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Поезія
В мені існує дві людини: Зовсім різні, ти повір. Одна із них творить добро щоднини - Іншій в голові віддає накази звір. І людина ця - лицемір жахливий, Що не здатен покохать. Вона не вміє посміхатись, Лише болю вона може завдавать. Іноді, мені здається,…-
89 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
пригорнись до мене. хоч на мить. а потім я піду, якщо тобі огидна. розбий моє серце. до останнього знищ. знищ його до останнього тремтіння. удар ножем. не жалкуй. я буду в порядку, обіцяю. проте не смій чіпати мою душу. адже я сама її й…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
я зникаю. поступово. не поспішаючи. я розчиняюсь. в попіл. в пил. без різниці. мене немає. мене немає ні для кого й ні для чого. я розпадаюсь. і напевно вже…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
Навколо стільки перехожих, невідомих та чужих. Між ними помітила твій погляд. В твоїх очах - відображення моїх. Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто. Проте твоє серце все ще щось говорить, а моє - перестало вже давно. Не…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один. і часом виє десь вітер, та заспокоює твої думки. а море буде шумно нити, і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти, але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені? чи…-
538 • Ongoing
-
-
Розділ
поезія
заховаю думки я в записник. а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник, а дим від сигарет перейшов на одяг. пусті слова, забуті речі. порваний світер, келих вина. усе це було недоречним як і ті страшні слова. біль, тривожність та знову я…-
538 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 18 19 20 … 57 Далі
