3303 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Розділ 3
Чоловік стояв та розглядував всіх хто йде, шукаючи дочку. Саша тим часом, стала як викопана. — Саш, щось сталося? В голові мільйон ідей, що можна обійти, і чи побачив він її. Але вона зрозуміла, не побачить сьогодні, чекатиме завтра. Розмови не уникнути. Але постає друга проблема,…-
10,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Глава 1. Жити всупереч війні.
— Слава Королю! — кричало багатотисячне військо Етвінелю, піднявши до неба закривавлені клинки. Їх, колись блискучі обладунки не переливались на сонці — вони були багряними, в кого пошкодженими, а в кого взагалі відсутні. Воїни виглядали втомленими, і в очах виднілась скорбота…-
19,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Пекло – це ви
– Єретик! Із людського гомону вирізняється одне слово, що змушує мене повернути голову у бік натовпу, що вже через секунду вибухає люттю. Я не бачу винуватця шуму, його не видно за тісним скупченням зацікавлених перехожих, чиї грубі зимові строї унеможливлюють усі спроби…-
2,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Хвилювання на хвилях
Простори Куапрджанщини. Острівний архіпелаг веселих піратів. Поблизу островів Нушоприпливдовбень. Бо тут найчастіше бушували пірати. Сюди приплив один рибалка. Ніби й не дурний, але.. Напевно мав на те причини свої. Невеличкий човен його мав одну невеличку гармату. Та і сам…-
3,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Нічні жахіття
Тато йшов попереду. Я озирався довкола шукаючи під листями та кущами гриби. -Лука, далеко не відходь.-Попередив мене батько через плече. Ми цілий день блукали лісом назбиравши цілу торбу грибів. В якийсь момент мені стало важко йти та я не звернув на це уваги і продовжив шукати…-
28,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Туманний міст
Літня ніч простягла свої чорні крила, всипані краплями-зорями, огортаючи поснуле місто. У задушливій імлі пронизливо цівкотіли коники та цикади. Жодне віконечко багатоповерхівок не подавало ознак життя– чорні порожнини в тілах будинків зустрічали темряву. Спека не зупиняла…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Хата сновидінь
Сонце повільно заходить за обрій, освітлюючи землю примарним світлом. Збоку — зарості високої трави; вони повільно пробиваються на недоторкану рослинністю стежку, по якій ідуть двоє. Один несе за спиною мольберт і, здається, нескінченну кількість фарб. Його руки покриті…-
253 • Ongoing
-
-
Chapter
Ти заслуговуєш на покарання
– Сайка! Як ти, мала? Ми не бачили тебе вічність! – голос хлопця неприємно двоївся і йшов луною, дякуючи неякісному зв'язку чи то дешевому мобільному. – І тобі ранечку Ден. Всього тиждень, не треба перебільшувати. – відповіла Сайка, пригадуючи скільки днів вже сидить…-
7,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Книги
Посміхаюсь в рукав і відвертаюсь до вікна, роблю вигляд, що розглядаю щось на вулиці. Серед пожовклих сторінок зачитаної до дірок «Неточки» замість закладинки лежить папірець. «Опівночі. Коло озера», — виведено тонким і охайним почерком. Ані підпису, ані імені, але вони й не…-
753 • Ongoing
-
-
Chapter
Спекотно, як у грубці
Лео якраз наливала собі невеличку чашку кави, коли почула дивні звуки, що доносились десь зверху. — Якого... — пробурмотіла вона, дивлячись у стелю, — це що знову коїться? Ніби о сьомій ранку їй не вистачало пригод! І відразу після цього чується ще один віддалений гул. Добре,…-
2,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 331 Next
