3209 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Пролог
Тепле світло проходить крізь крони дерев вниз, своїми невагомими промінчиками торкаючись самої землі. Це проміння таке непостійне – блукає, немов у танці: роз'єднується та зливається, створює нові форми, що змішуються на густій траві з тінню у грайливе море. Вітер різко дужчає.…-
4,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Частина десята
Вампіри зібрались у залі для переговорів незвично рано, причиною чому був від’їзд Адріана та Джареда. Спочатку з’явився Давид і посів головне місце на своєму кріслі. Він подивився на годинник і перевів погляд на великі подвійні двері – Вільям та Ревека увійшли всередину,…-
53,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
щиро твій
Моя найрідніша Лю, Зорі сьогодні тихі, мовчать ,мов партизани, й лиш кидають зрідка відблиски світла на пригнічені душі людей. Вони не говорять до мене , хай як наполегливо ти їх не просила. Та знаєш мені не сумно, небесні володарі дарують спокій моєму серцю , закривають темінню…-
2,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
1
Чи реальний наш світ? Ніхто точно цього не скаже. Своїм одним оком я бачу, що ні. А ви відповісте мені зворотнє. Але чому? Бо я мислю, а значить існую. Дурна логіка. От цей стілець існує. Але чи думає він? Ні, ні в якому разі. Скажете Ви. А може і так? Звідки Вам знати, що робиться… -
Chapter
Магія і божа кара
Рима фиркнула, коли її нога підігнулась на м'якій землі. Рубіо заспокійливо провів рукою по білій гриві. – Знаєш, як для кобили, яку ти вкрав у воїна буквально найсильнішої армії світу, твоя Рима надто... вибаглива. – пробурмотів, посміхаючись, Міка. – Тут чомусь м'яка земля,…-
47,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Хто з нас самозванець?
- Олівія попросила покликати тебе. Можеш підійти до неї зараз? - З посмішкою на обличчі промовив тренер. - Звісно, Леє, зачекай хвилинку - Схоже вона побачила, як я почав нервувати й лише хитнула головою в знак згоди. Візьми себе в руки Майк, ти не можеш нервувати кожного разу, як він…-
6,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Тет-а-тет
Спустившись зранку до вітальні я знайшла невеличкий клаптик паперу — записку. «Пішов у справах.» Що ж побути самій зараз не викликало в мене жодної паніки. Від вчорашніх емоцій не залишилось і сліду. Частково завдяки Вовку. Як я вже думала раніше, поряд із ним спокійно,…-
20,3 K • Ongoing
-
-
Це було так давно… настільки давно, що мені було важко згадати в який саме рік це сталося. Але я напружила свою вже сильно зношену пам’ять познаходила свої старі щоденники, записи, відео і фото аби розказати Вам, мої любі, свою історію. -
Вечірнє сонце пробивалось крізь зачинені жалюзі, перетворюючи кабінет на дуже затишне місце. Промені падали на картини, виділяючи ті моменти, на які рідко звертали увагу. В приміщенні ще відчувався запах нещодавнього ремонту: стіни спокійного сірого кольору, який не викликав ні…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ – 21. Кінець усьому.
«Вона сама винна, що не померла тоді.» - я прикрив очі. - «Хай винить в цьому Даніеля, який спас її.» В моїх обіймах билася, і рвалася на волю прекрасна пташка, якій я не дам більше вилетіти з моїх рук, а ними ж і задушу. «Моя з тобою доля справді безжальна, скажи» - обхопивши їй… - Previous 1 … 245 246 247 … 322 Next
